ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Закарпатський нарцис покличе у долину біля Хуста (ВІДЕО)

    15 квітня 2024 понеділок
    65 переглядів
    Долина нарцисів. Пік цвітіння нарцисів припадає на кінець першої декади травня.

    У селі Кіреші, що на закарпатській Хустщині, в ці дні часто лунає по телефону: «Ваші нарциси вже зацвіли?», «Коли можна приїхати?». І місцеві ніколи не залишають подібні запитання без відповіді. Бо їхня Долина нарцисів забезпечує багатотисячні потоки туристів, а з ними — і прибутки.


    Пік цвітіння припадає на кінець першої декади травня. Саме тоді неповторні пахощі линуть довкруж. Поблизу долини господарі спорудили обеліск, а також відкрили візит-центр «Музей нарциса».


    Усім, хто цікавиться червонокнижним нарцисом вузьколистим, у пригоді стане і нове видання, яке підготували науковці Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного Національної академії наук України та Карпатського біосферного заповідника доктори біологічних наук, професори С.М. Зиман та Ф.Д. Гамор і кандидати біологічних наук О.В. Булах та М.І. Волощук.


    Читач дізнається, що цей вид є унікальним: зростає в Україні виключно на Закарпатті, а його найбільші популяції у Долині нарцисів, на Свидовецьких і Марамороських горах входять до складу Карпатського біосферного заповідника. Славнозвісну долину занесено до Червоної книги України, Європейських червоних списків, її охороняють за Бернською конвенцією.


    Проаналізовано історію досліджень виду у вітчизняній та зарубіжній літературі, географію поширення, подано його особливості. Не підтверджено наявність якихось підвидів та різновидів нарцису вузьколистого, як про це ішлося в інших наукових джерелах. Те, що Долину нарцисів, Свидовецьке та Марамороські високогірні масиви нарциса вузьколистого внесено до складу Карпатського біосферного заповідника, створює умови для охорони та збереження цього виду.


    А яким чином його зберегти для нащадків? Засоби перевірені: періодичне сінокосіння, вирубування верб та регулювання гідрологічного режиму. Тож про унікальну квітку дбають і природоохоронці-практики, і науковці.

    Василь Бедзір, "Урядовий кур’єр"

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору