Закарпаття через призму політичних виборів

Як повідомляє кореспондент UA-Reporter.com, нещодавно на полицях книжкових магазинів Закарпаття з’явилося друге видання із серії "Studia Regionalistica" Науково-дослідного інституту політичної регіоналістики УжНУ. Автори монографії декан факультету суспільних дисциплін, кандидат політичних наук Ю.Остапець та кандидат історичних наук, доктор філософії, доцент кафедри політології М.Токар.

Слід визнати, що до цього часу відсутнє комплексне дослідження з проблеми виборчих процесів на Закарпатті у ХХ - на початку ХХІ ст. В той же час, історія нашого краю першої половини ХХ ст. та недавніх подій сучасності досить насичена різноманітними виборами, особливо парламентськими. Досліджуючи виборчий процес на Закарпатті науковці роблять це на фоні різних історичних епох, що також дає можливість визначити певні закономірності чи відмінності політичної системи.

Рецензентами видання виступили ректор УжНУ, доктор історичних наук, професор М.Вегеш та завідувач кафедрою політології Донецького національного університету, доктор політичних наук, професор М.Примуш.

Автори розглянули спочатку особливості політичних виборів періоду 1920-1940 рр., а відтак 1950-80 рр. та 1990-2007 рр. Тобто, було зроблено аналіз виборів до парламенту Чехословаччини 1924, 1925, 1929, 1935 рр., до Сойму Карпатської України, до Верховної Ради УРСР радянського періоду та до Верховної Ради України 1994, 1998, 2002, 2006, 2007 років у виборчих округах Закарпаття.

На основі аналізу величезної бази матеріалу, дослідники довели, що значна частина електоральних технологій, що використовуються суб’єктами виборчого процесу, не можуть використовуватися в повній ефективності без врахування регіональних особливостей регіону. Крім того, у книжці вивчено застосування у виборчих кампаніях піар-технологій та з’ясували їх вплив на волевиявлення електорату (на прикладі Закарпаття).

З монографії можна довідатися про важливі фактологічні та статистичні дані з політичної історії Закарпаття. Наприклад, у період Чехословаччини у краї діяло понад 30 політичних партій, причому система автономних політичних партій у кілька разів перевищувала загальнодержавні. За словами авторів книжки, у 1920-1930 рр. більшість місцевих партій належало до русофільського табору. Вони займали опозиційну позицію щодо чехословацької влади, критикували її централістську політику в краї. У монографії запропоновано періодизацію діяльності русофільських партій на Підкарпатській Русі. Перший етап – 1919-1924 рр., коли у краї формуються філії загальнодержавних та суто місцевих русофільських партій. Тоді русофіли виражали лояльність до влади, надіялися на проведення урядом обіцяних реформ, об’єднувалися в різні блоки. Другий етап – 1925-1934 рр. – боротьба русофілів за автономію. Третій етап – 1934-1938 рр. отримання влади в автономному уряді та дискредитація перед центральною владою.

У наступних частинах книжки проаналізовано хід та результати радянських виборчих процесів, з їх формалізмом та антидемократизмом, перші демократичні вибори незалежної України, поляризація сил, різновекторність сучасних політичних партій.

Наприкінці монографії додано короткі біографічні довідки про закарпатців, які представляли Закарпаття у великій політиці.

Видання розраховане на фахівців – політологів, соціологів, істориків, студентський загал та всіх, хто цікавиться історичним минулим та сучасним.

Юрій ДАНИЛЕЦЬ, "Трибуна"