Закарпаття: Чи справді діти – наші квіти?

Одним з основних завдань оперативно-профілактичного відпрацювання, яке співробітники Ужгородського МВ УМВС проводять на території нашого міста, є профілактика правопорушень серед неповнолітніх, зокрема бродяжництва, жебрацтва, а також запобігання дитячій бездоглядності та насильства в сім'ях, де виховуються діти.

Аби усунути причини, які сьогодні породжують ці ганебні явища, правоохоронці міста провели цього тижня спільний рейд з представниками відповідних служб Ужгородської міської ради, Центру соціальних служб сім’ї та молоді та керівниками шкіл.
- Уже настали осінні канікули, а ще 33 ужгородські дитини і досі не приступили до навчального процесу, - каже начальник служби у справах дітей Ужгородської міської ради Сергій Просяник. - Більшість з них - діти з ромських сімей, які займаються жебракуванням та бродяжництвом. Як переконує досвід, саме така категорія дітей згодом стає на шлях скоєння злочинів та різних правопорушень, нерідко і самі стають жертвами злочину. Повернути таких дітей до навчального процесу досить тяжко, бо жебракувати їх змушують батьки...
...Багато хто спостерігав, як в кав’ярнях біля столиків вештаються брудні дітлахи і, зазираючи голодними оченятами в тарілки, жалісно просять милостиню. Ми часто ставимося до них упереджено, інколи навіть з відразою. Та це неправильно: цим дітям просто дуже не поталанило в житті. Вони, як і всі інші, про щось неодмінно мріють, когось обов’язково люблять. Тож як їм допомогти?
- Перш за все, ми намагаємося вилучити таких дітей з негативного середовища, що їх оточує, -- каже в.о.начальника сектору кримінальної міліції у справах дітей Ужгородського МВ УМВС лейтенант міліції Роман Король. – Тому систематично проводимо різні операції та відпрацювання. Малих жебраків забираємо з вулиць і попервах поміщаємо в притулок, що знаходиться в смт Батьово Берегівського району. А їхніх горе-батьків суворо попереджаємо. Але якщо ці батьки і надалі змушуватимуть своїх чад жебракувати, позбавляють їх батьківських прав. Дітей же передаємо в школу-інтернат (в основному – Перечинську). Тут для них створені усі умови, аби могли зростати і здобувати освіту.
...На залізничному вокзалі, наприклад, співробітники патрульно-постової служби затримали 24-річну Марію з двомісячним малюком на руках. З боку тулився 7-річний Альберт. Жінка розповіла: вдома на неї чекають ще двоє малолітніх дітей, віком три і чотири роки. Паспорт Марія не має, не виробила і свідоцтва про народження чотирьох своїх дітей.
Іншу, так звану ”матусю” правоохоронці привезли у міськвідділ міліції з пішоходного моста. 45-річна Люба каже, що родом із села Порошково Перечинського району, там і прописана. В Ужгороді жебракує з трьома дітьми (віком п’ять, сім та дев’ять років). Має ще двох одно–та дворічних малюків. Вони наразі у лікарні. Перед Новим роком Марія чекає на шосту дитину. Під час перевірки ужгородські правоохоронці з’ясували: жінка в Порошкові не зареєстрована. А відтак і невідомо, чи справді це її діти. Доки з’ясовуватимуться, діти перебуватимуть в притулку для дітей у Батьові.
...Одна з профілактичних груп відпрацьовувала ужгородський мікрорайон Радванку. Тут на вул.Тельмана в стареньких халупах мешкає понад 20 родин. І у кожній -- по 8-10 дітей. До школи майже ніхто не ходить. Барон ромського поселення Шоні-бачі пояснює: жодного впливу на батьків не має. Оскільки сім’ї багатодітні, тут старші доглядають за молодшими.
17-річна Єсенія уже кілька років не відвідує школу. Причина – у 13 років вийшла заміж і має двох дітей. Така ж історія і з її сестрою Еммою, яка до одруження та народження дітей встигла закінчити лише 5 класів. Два її брати Едгар та Крістіан одягнені добротно. Хоча пояснюють, що пропускають заняття через брак взуття (!).
14-річний Микола не з ромської родини. Однак уже другий рік не ходить в школу. Атестований лише за 7 класів. У сім’ї, окрім хлопця, виховуються ще дві дівчинки. З ними освітяни не мають проблем. Батьки працюють. Миколу можна було б зрозуміти, якби теж десь працював, але ні. Вдень байдикує вдома, вечорами з друзями десь вештається. Під час розмови з правоохоронцями поводився, як загнане звірятко. Зізнався, що ні планів на майбутнє, ні якихось потаємних мрій не має. І це страшно! Освітяни пояснюють: усе це результат байдужості батьків та надмірної свободи. Його одноліток Каріна влітку влаштувалася на роботу, обіцявши матері, що продовжить навчання у вечірній школі. Однак дівчина досі не працює і не навчається.
...Перевіряючи розважальні заклади, міліціонери зіткнулися з кількома випадками споювання дітей дорослими. Так, пізнього вечора біля магазину „Арсен” на тротуарі 40-річна жінка з Хустщини розпивала спиртні напої в компанії двох раніше судимих ужгородців та чотирьох повій. Усю цю картину спостерігав її 10-річний син. Уже в кабінеті Романа Короля підліток пояснив: таке безпутнє життя мати веде протягом двох років після смерті батька.
В іншому розважальному закладі правоохоронці затримали і потім доставили у міськвідділ міліції 12-річного підлітка, який замість того, аби в школі „гризти граніт науки”, розважався на ігрових автоматах. З прогульщиком уроків наразі займаються батьки. На власника ж розважального закладу направлено подання на позбавлення його ліцензії на право надання послуг в сфері грального бізнесу.
– Під час відпрацювання, – констатує Роман Король, – в Ужгороді затримано 18 неповнолітніх, які жебракували та бродяжничали. 13 з них повернуто батькам, ще чотирьох поміщено у притулок. Одну дитину довелося терміново госпіталізувати. 15 матерям призначено адміністративне покарання за невиконання обов'язків щодо виховання своїх чад. Їхніх дітей взято на облік. За крадіжки, грабіж, вимагання та зберігання наркотичних речовин і холодної зброї притягнуто до кримінальної відповідальності п’ять підлітків. Проти одного ужгородця, який впродовж року розбещував свого малолітнього пасинка, порушена кримінальна справа.

Катерина КИЙОВИЧ, Ужгородський МВ УМВС України в Закарпатській області