Закарпаття. Громада селища Великий Бичків відстоює у суді право на річку без каскаду міні-ГЕС

Завтра в Ужгород окружний суд розглядатиме резонансну справу щодо спорудження скандальних 7-и міні-ГЕС у Великому Бичкові на закарпатській Рахівщині, проти яких консолідовано виступила громада і природоохоронна спільнота.

У вівторок, 4 червня о 14:00, у Закарпатському окружному адміністративному суді (м.Ужгород, пл. Б.Хмельницького, 21) під головуванням Ярослави Калинич запланований розгляд «гесівської» справи №260/219/19 за позовом представника забудовника до Великобичківської селищної ради про визнання дій протиправними та скасування рішення загальних зборів селища Великий Бичків щодо будівництва міні-ГЕС на річці Шопурка.

Громада Великого Бичкова, що на Рахівщині, наукова спільнота та спортивні рибалки, екологи та громадські правозахисники Закарпаття  виступають категорично проти даного екологічно-небезпечного гідробудівництва і сподіваються, що суд захистить річку #Шопурка від горе-інвесторів та їхні екологічні права на безпечне довкілля.

Ігор Мандзюк, юрист одного із забудовників, який запланував будівництво на Шопурці п’ять із семи міні-гідроелектростанцій, просить суд скасувати рішення загальних зборів селища Великий Бичків від 26 січня 2019 року, на яких громада селища проголосувала проти побудов міні-ГЕС на річці Шопурка (600 людей висловилося "проти" спорудження МГЕС і лише 1 - "за").

На попередньому засіданні, 9 квітня, суддя даного адмінсуду Сергій Гаврилко взяв самовідвід, оскільки його секретар брала участь у цих голосуваннях громади Великого Бичкова як місцева мешканка та виловилася проти спорудження міні-ГЕС на Шопурці.

Спільнота «Збереження Карпат. Врятуй Шопурку!» запрошує всіх небайдужих прийти до суду і підтримати громаду Великого Бичкова в їх боротьбі за збереження Карпат від екологічно-небезпечного гідробудівництва.

Для довідки:

Слід зазначити, що за інформацією ГО «Екосфера», річка Шопурка також подана в номіновані кандидати на вступ у Смарагдову мережу, як місце проживання та нерестилищ видів, які входять до Додатку ІІ Бернської конвенції та Резолюції № 6 Бернської конвенції. Об’єкти Смарагдової мережі – це такі території, на яких мешкають або тимчасово перебувають види тварин та розташовані оселища (біотопи), що охороняються Бернською конвенцією. Ця конвенція ратифікована Україною у 1996 році і має вищий правовий статус, ніж національне законодавство. Тож будь-які владні рішення, які порушують принципи охорони та збереження дикої флори і фауни у межах об’єктів Смарагдової мережі, навіть, якщо вони мають статус офіційно номінованого кандидата на вступ в Смарагдову мережу Європи, можуть призвести до міжнародного скандалу.

Громадський правозахисник Віталій Грегор