ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Закарпаття і релігійний туризм. Як на Перечинщині увіковічили священика та будівничого храму (ФОТО)

    19 червня 2021 субота
    У регіонах Закарпаття сьогодні популяризують релігійний туризм

    Книжковий, зелений, патріотичний, медичний… Ось таким багатим є популярний туризм на Закарпатті. А на сьогодні у краї популяризують і релігійний туризм, відроджуючи любов до духовного і вічного, безцінних реліквій, релігійних принципів, духовної літератури і з метою вивчення історії храмів у регіоні.

    І по сьогоднішній день ще є багато невивченого у плані розвитку храмів на Закарпатті, що є вагомим приводом багатьох наукових досліджень і туристичних зацікавлень.
    Доволі цікавим історичним об’єктом на Перечинщині є греко-католицький храм Архистратига Михаїла. Стіни обителі, хай уже і оновлені, та зберігають ще немало таємного для сучасників.
    Мурована базилічна церква розміщена на пагорбі в центрі села. Подібно до інших мурованих церков XVIII ст., має добрі пропорції та вишукано профільовану башту з завершенням. Церкву оновили 1923 р. Біля храму –дерев’яна каркасна дзвіниця 1928 р. на високому кам’яному цоколі, вкрита металевим шатром. Вікна-голосниці мають стрілчасту форму. У 1949 році церкву підпорядкували Московському патріархату.
    Парох Віктор Дулишкович 1949 р. був засуджений на 25 років каторги. У 1954 р. у таборі відбулося повстання в’язнів, яке жорстоко придушили військові підрозділи. Серед 500 убитих був і В. Дулишкович.
    На підставі ст. 1 Закону Української РСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17 квітня 1991 р. о. Дулишкович Віктор реабілітований 24 липня 1992 р.
    На сьогодні Отеця Віктора Дулишковича внесено у ІІІ групу за категорією «Насильницька смерть в таборі ГУЛАГу».
    21 листопада 1998 року, в день святого Архистратига Михаїла –престольного свята у селі Тур’я-Ремета відбулося урочисте відкриття й посвячення новозбудованого греко-католицького храму. То було одним із найочкуваніших дійств для численних вірників у глибинці. Як наголошують місцеві, до храму із нагоди важливої дати зійшлося чимало процесій, духовних отців. Зустрічали того дня і самого єпископа Іоана Семедія. Службу Божу співом супроводжував церковний хор із Перечина під керівництвом Чоби Фішера.
    А будувався новий храм упродовж п’яти років. Допомагали у цьому греко-католицькі громади району.
    Була певна підтримка і з за кордону, ділиться інформацією одна із вірниць Юлія Фекета. Пізніше вона видала книжку із благодійною метою «Історія новозбудованого греко-католицького храму у Тур’я-Реметі».
    Головним будівничим святині, без жодної оплати, як зауважують реметяни, був досвідчений майстер – будівельник Михайло Молнар. За словами згаданої вище Юлії Фекети, йому спомагав нині покійний Михайло Фекета – чоловік пані Юлії.
    Вагома заслуга у будівництві храму й родини Василя та Юрія Крупчинських із Тур′я-Ремети. Варто віддати належне і місцевому майстру по дереву Іллі Мешко, зусилля якого були вкладені у виготовленні престолу всередині храму.
    Багатьох людей, участь яких була важливою у зведенні греко-католицького храму у Тур’я-Реметі уже не має в живих. Але, водночас – вони у пам′яті вірників – односельчан.
    І по смерті Михайло Молнар є у пошані вдячних вірників не лише із села, а й Закарпаття. Бо ж майстер будівничої справи із Перечинщини доклав руку і до створення ще 11 подібних храмів у області.
    Увіковічили пам’ять про Михайла Молнара, встановивши майстру-будівельнику пам’ятну дошку на стіні, із лівої частини, при вході до греко- католицького храму. А з іншої сторони храмової будівлі так само увіковічено пароха цієї церкви із 1946 по 1949 роки – Віктора Дулішковича ( її першою було встановлено та освячено із нагоди 55-річчя з дня мученицької смерті духовного пастиря в одному із таборів ГУЛАГу у Кенгірі).
    То ж на сьогодні – пам’ятні дошки на стіні духовної обителі є істинним відлунням хоробрості, віри і сили духу задля єдиного – аби люди мали нагоду молитись, примножуючи добрі діла попередників.
    Ну а туристам у глибинці таки є що побачити і взнати багато цікавого у плані духовності і розпитати: а чому у селі є аж 3 духовні святині, яка їхня роль у сьогоденні реметян і що за таємниці на територіях священних обителей із року у рік не полишають цікавих.
    За словами кандидата географічних наук, доцента кафедри туризму факультету туризму та міжнародних комунікацій Ужгородського національного університету Н. В.Чир, – «Закарпаття – це унікальна в природно-географічному та історико-культурному аспектах область західної України. Регіон має стійкий імідж одного з найпривабливіших і найпрестижніших туристичних районів держави, що є передумовою успішного розвитку майже усіх видів туризму, в тому числі й релігійного. Релігійний туризм вважається історично першим видом туристичних подорожей, що може бути віднесений до періоду формування світових релігій. Тому дослідження особливостей розвитку, основних туристичних потоків з релігійною метою є доволі актуальним питанням сьогодення…».

     

    Мирослава Головнич.
    Фото автора.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 2

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору