Закарпаття має найбільші букові праліси Європи

Широколужанське природоохоронне науково-дослідне відділення було створене ще на початку 20-х років минулого століття. У 1964 році йому надано статус флористичного заказника державного значення першого рівня, а 1980 року включено до складу Карпатського біосферного заповідника.

Тепер лісові масиви складають 5654 гектари. Спільно з Углянським природоохоронним відділенням широколу-жанці охороняють найбільший в Європі лісовий буковий масив, флора якого налічує понад 500 видів рідкісних рослин, котрі занесені до «Червоної кни-
ги» України. Фауна також своєрідна й різноманітна: в угіддях мешкають олені благородні, куниці, руді нориці, рисі, вепри, повзики, борсуки, лисиці, ведмеді. Безхребетних налічується більше 2500 видів... Про те, як працюють і якими повсякденними проблемами пройняті широколужанські природоохоронні, я попросив розповісти начальника науково-дослідного відділення Валерія ФЕЄРА.
- Наш колектив невеликий -' усього 22 чоловік, з яких 14 охоронців, які постійно пильнують, щоб в заповідній зоні панував належний порядок, аби мандрівники не розпалювали вогнища, не пошкоджували дерева, не вбивали звірину, не засмічувати довколишнє середовище і не сходили з пішохідних орієнтирів. Моїм підопічним щоденно доводиться долати пішки щонайменше 15-20 кілометрів обходів, а в зимовий період 10-кілометрову гірську дорогу вони долають на конях. Нинішнього літа для них придбано велосипеди, сучасну комп'ютерну техніку.
Думаємо й над тим, як відремонтувати й відбудувати 20-кі-лометрову дорогу, яка сполучає з райцентром та довколишніми селами. Майже півстоліття дорогу ніхто не облаштовував, вона вкрай занедбана, вкрита вибоїнами.
Чи виявляємо порушення в лісових угіддях? Безумовно! Наприклад, за самовільні рубки бука притягнуто до кримінальної відповідальності трьох широ-колужанців. З місцевим населенням проводимо роз'яснювальну роботу щодо збереження й примноження флори і фауни. Даємо дозвіл тільки на санітарні рубки деревини - сухостійної, вітровальної, хворої... Щороку така чистка складає не більше
300 кубометрів неякісної деревини, якою відтак забезпечуються ветерани праці та пенсіонери.
Наші природоохоронці є добрими шефами учнів місцевої школи (директор Петро Поковба). П'ять років тому створили тут юнацьке лісництво, яким керує вчителька Наталія Джуган. Із школярами-природолюбами проводять цікаві й захоплюючі бесіди, акції, організовують подорожі й екскурсії зеленими бу-
ковими масивами. Навесні разом з учнями висадили більше 20 тисяч молодих букових пагонів...
До нинішньої зими колектив відділення також підготувався: у достатній кількості заготовив сіна, отави, зерна, сухих віників. Ми маємо всі новітні протипожежні засоби і готові до будь-якої екстремальної ситуації, якщо виникне лісова пожежа-. Для наших приро-доохорбнців повчальним уроком стали пожежі в лісах Херсонщини.
Ми з великою тривогою пережили і перебороли недавню літню повеневу стихію, коли рівень води в річці Лужанка піднімався до 3-метрового рівня. Тепер у багатьох місцях підмито й пошкоджено підпірні стінки, берегоукріплення. Але з ремонтом та допомогою у нашу гірську гли-
бинку ніхто з високопосадовців не поспішає. Все робимо власноруч і своїми зусиллями, не сподіваємося на допомогу «доброго вуйка»... Ми намагаємося робити все для того, аби у заповідній зоні ніколи не було місця порушенням, аби на широколужансь-ких масивах пишно буяли найбільші в Європі букові праліси.
Іван Костевич, Тячівський район, Закарпатська область