Закарпаття, метеорит Княгиня та Жуль Верн. Що у них спільного?

Край фантастичних природних пейзажів, колоритних традицій і щирих людей, а відтак – і справжніх героїв. Бо ж не дарма ця природа з і її чудовим населенням покликала у мандрівку знаного у світі наукового фантаста Жуля Верна.
І що ж таки фантастичного у далекім минулім побачив на Закарпатті фантаст. Який же феномен привернув його увагу, піднявши на ноги тоді цілий світ?
А справа у тому, що у 1982 році, на Закарпатті було знайдено найбільший метеорит у Європі, і цей феномен не залишив по за увагою найвидатніших науковців.
Метеорит було знайдено у селі Княгиня, Велико-Березнянського району. Його відкопав один із місцевих жителів – Василь Кривяник. Пізніше велетенський 500-кілограмовий уламок «за 2 воли» на той час викупив місцевий лісничий Антон Покорний, а в результаті, перепродав його Віденському імператорському музею. Нині уламки метеорита знаходяться у найбільших музеях Європи.
За свідченням науковців, при вибуху метеорита, його розірвало на понад 1200 уламків, що спровокувало значний метеоритний потік. Дрібними осколками було усіяно масштабну площу в радіусі 5 км. Саме цей уламок і було найперше знайдено на глибині 2 метрів Василем Кривяником.
Що цей уламок незвичний, пан Василь був упевнений стовідсотково. І тут почалося….
У грудні 2009 року в старих архівних документах розкрилися нові дані про Княгиню, які вказують на вагому роль цього метеорита в розвитку гіпотези панспермії – появу життя на Землі через занесення з космосу певних «зародків життя». Мова йде про публікації в науковому журналі «Sience» (1881 рік), у статті «Ч. Дарвін та відкриття доктором Ганом викопних решток організмів в метеориті», листування між Чарлзом Дарвіном та німецьким геологом Отто Ганом. Зокрема, німецький вчений стверджував, що в ході досліджень метеоритних осколків Княгині, ним були виявлені частки позаземних коралів, паразитів і рослин. Дані були перевірені і повністю підтверджені відомим зоологом Вейнлендлером. Вся інформація про дослідження опублікована автором у книзі «Die Meteorite (crondrite) und ihre Organismen» (1880).
Зацікавлений фактами про найбільший метеорит в Європі, на місці його падіння в 1892 році побував і сам Жюль Верн. Уже згодом, вибухову подію, автор-фантаст описав у черговому романі «В погоні за метеоритом». Який приніс Верну неабияку славу.
Природа Закарпаття мала відбиток і в іншому романі Жуля Верна «Замок у Карпатах». Підтвердженням цього є інформаційний плакат у Невицькому замку Ужгородського району.
Фантастичний роман жахів є географічним й етнографічним відлунням подій у Карпатах, описаних автором у 80 роках. Історично-романтичний колорит реальних суспільних подій в деяких країнах Європи доповнюються науково-фантастичними передбаченнями автора.
Дуже цікаво дізнатись про те, як для населення Карпат у XIX столітті здавалося чудом, містикою, «нечистою силою» те, що нині відоме в найвіддаленіших куточках планети як «побутова техніка»…
Перебуваючи у Карпатах Жуль Верн укотре висловлював неабияке зачарування довколишньою природою, втілюючи у неї власні фантазії неймовірних шедеврів.
Сьогодні екранізація фільмів за мотивами романів Жуля Верна має неабиякий попит. Ну а краяни втішаються, що і вони є героями фантастичних сюжетів.
Мирослава Головнич.