Закарпаття: Нижнє Селище, Іза, Солотвино та Синяк потрапили до першої десятки найунікальніших сіл України (ФОТО)

Кожне з описаних гірських поселень з року в рік приймає тисячі допиливих туристів, пише Lovely Life.

Іза

 

У цьому селі розташована єдина в Україні ферма з розведення манчжурських оленів. Ці красиві благородні тварини прибули сюди гелікоптерами аж із Калінінградської області.

Але найважливіше, чим відома Іза – село є осередоком лозового мистецтва. Ніде більше ви не побачите такої різноманітності витворів мистецтва лозоплетіння. Достатньо лише пройтись центральною вулицею села – і ви будете вражені майстерністю українців виплітати з лози вражаючі речі.

А ще в Ізі розташований унікальний монастир, де зберігаються мощі преподобного Олексія Карпатського.

Нижня Селище

Поселення, розташоване в Хустському районі Закарпатської області. Відоме завдяки кільком високоякісним сироварням, створеним кількома іноземцями-учасниками екокооперативу “Лонго Май”, а також українцем Петром Пригарою.

Крім того, у Нижньому Селищі сьогодні випасають буйволів, а неподалік від села розташована знаменита Долина нарцисів.

Солотвино

Cелище на правому березі річки Тиса, більш відоме як лікувально-оздоровчий курорт. Основне його багатство – величезне родовище солі – приблизно 3,5 млрд. тонн.

Родзинка Солотвино – унікальні соляні озера. Вода в них дуже солона і корисна для лікування захворювань нервової системи, радикулітів, плевритів, артритів, захворювань шкіри. Тому, сюди приїжджає багато туристів, щоби просто полежати в цій “ропі”.

Крім озер, у Солотвино є не менш знамениті соляні шахти, куди приїжджають лікувати різні захворювання дихальних шляхів. Тут багато готелів, баз відпочинку, санаторіїв.

Синяк

Село в Мукачівському районі Закарпатської області, яке отримало таку назву через колір мінеральної сірководневої води, яка б’є з тутешньої землі майже на кожному кроці. Ванни з кислуватою на смак “синькою” – найкращі ліки при захворюваннях опорно-рухового апарату, кістково -м’язової та нервової систем.

Верховина

 

Селище, що лежить на висоті 620 метрів над рівнем моря, в межах гірського масиву Чорногора, який об’єднує знамениті Говерлу, Петрос і Піп Іван.

Через Верховину протікає одна з найстрімкіших карпатських річок – Чорний Черемош, тому, в літній час тут обов’язково варто спробувати спуск по річці на байдарках або надувних човнах.

Але головне – не забути піднятися хоча б на одну з відомих гірських вершин. Невимовне задоволення, коли ти ковтаєш прохолодне повітря на самій вершині, оповитій густим туманом. А ще добре на березі річки засмажити на рожні баранчика, як це роблять місцеві жителі.

Любителі культурного відпочинку можуть відвідати Музей гуцульського побуту та народних інструментів, відправитися на Скелі Довбуша або по місцях зйомок кінострічки “Тіні забутих предків”.

Ворохта

Відомий кліматичний курорт, розташований у верхів’ях річки Прут, на північних схилах лісистих Карпат. Саме з Ворохти зазвичай починають шлях ті, хто планують зійти на найвищу вершину українських Карпат – Говерлу.

Теплий сезон у Ворохті – це тривалі піші прогулянки, купання і сплав по гірській річці, лазання по скелях, збір цілющих рослин.

У селищі знаходиться пам’ятка дерев’яної гуцульської архітектури 17-го століття – церква Різдва Богородиці. Цікавим об’єктом є і арочні залізничні мости (віадуки), зведені тут в XIX столітті.

Космач

Одне з найбільших за кількістю населення та найбільше за площею село не тільки в Україні, але й загалом у Європі. Достатньо тільки сказати, що у Космачі діють сім загальноосвітніх шкіл та школа мистецтв.

У селі загинув легендарний ватажок опришків Олекса Довбуш. А ще взимку 1944–1945 років у Космачі було розташовано дев’ятнадцять сотень УПА. В 1944 році було проголошено Космацьку незалежну республіку. Тому це село має славу “бандерівської столиці”. Щоправда, повстанське минуле тут не дуже люблять згадувати, більш охоче розповідаючи про сьогодення села.

Сьогодні в Космачі працює кілька сотень майстрів декоративно-прикладного мистецтва, історико-краєзнавчий музей. Крім того, в селі проводився фестиваль “Космацький Великдень”.

Красноїльськ

Це унікальне село, бо має один звичай, який не зустрічається більше ніде в Україні. Але щоб побачити знамениту красноїльську Маланку, вам доведеться дочекатися різдвяних свят.

Гучні гуляння в Красноїльську розпочинаються ще від самісінького ранку – перевдягнені маланкарі ходять від хати до хати. У кожному дворі за спів і танці вимагають із господаря гроші, утім це не рятує його від жартівливих стусанів.

Після того, як учасники обійдуть усі обійстя та привітають господарів з Новим роком, на центральній вулиці збирається чисельна карнавальна процесія, у якій беруть участь близько тисячі мешканців села.

Традиційно це дійство відвідує чимало туристів. Ті, хто тут уперше, зізнаються – хоча і бачили світлини маланки, наживо це вражаюче.

Криворівня

Село відоме тим, що тут Сергій Параджанов знімав фільм “Тіні забутих предків”. Хата, в якій відбувалися зйомки, нині є музеєм. Також у селі влітку у “літній оселі” проживав Михайло Грушевський, полюбляли відпочивати видатні українці ХІХ-ХХ століть, тому тут діє ще кілька музеїв.

Яворів

 

Відомий осередок гуцульського народного декоративно-прикладного мистецтва. Село Яворів здавна славиться своїми народними умільцями і є центром таких промислів, як ліжникарство і різьба по дереву.

У Яворові жили і творили основоположники гуцульської плоскої різьби по дереву Шкрібляки та їхні “спадкоємці” Корпанюки, , зокрема Корпанюк Юрій Іванович.