ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Закарпаття та три сусідні області презентуються спільно як Карпатський регіон уже в лютому? (ФОТО, ВІДЕО)

    26 жовтня 2020 понеділок
    На Закарпатті говорили про спільні туристичні проєкти у рамках Карпатського регіону
    Чотири карпатські області України планують працювати разом задля сталого розвитку туризму в регіоні.

    Власне, таке бажання задекларували представники чотирьох областей, зібравшись на цьому тижні на конференції щодо сталого розвитку туризму на Закарпатті. Говорили про спільні проєкти, про єдине маркування маршрутів, про спільні бренди і легалізацію локальних виробників, про те, як це разом розвивати і що це у підсумку дасть.

    І хоча те, що наразі усі чотири карпатські області України є конкурентами за свого туриста (доконаний факт: адже кожен хоче заманити масового туриста саме до себе і, власне, заробити на ньому грошей), – але разом із тим, таким же очевидним є те, що об'єднання задля позиціонування себе як Карпатського регіону — єдиного, але зі своїми родзинками, може дати великий плюс до розвитку кожній із областей.

    ЗАРАДИ ЧОГО ВАРТО ОБ'ЄДНАТИСЯ?

    Отож, міжрегіональна конференція з питань розвитку сталого туризму в Карпатському регіоні за участі представників профільних міністерств, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей, туристичних організацій і підприємців зібрала повну залу учасників — людей, так чи інакше дотичних до сфери туризму.

    Вибрали тему і зустрілися саме на Закарпатті, а не, до прикладу, у Львові, не просто так, пояснює перед початком дискусії кореспондентові Укрінформу Любов Когуч, начальниця Управління туризму та курортів Закарпатської ОДА.

    - Оскільки ми на Закарпатті давно ратифікували конвенцію зі Сталого розвитку Карпат, а Україна є однією із 7 країн які ратифікували її, то зараз ідеться про те, що усі сторони повинні докласти певних зусиль, аби спільно розвивати Карпати. “Карпати” тут – саме як спільна територія для нас усіх, і нам зараз ідеться про те, аби докладати спільних зусиль для того, аби цю територію просувати на туристичному ринку, рекламувати її і стало використовувати потенціал, який тут є (тобто, користуватися ресурсами для задоволення своїх потреб, але так, щоб це використання не впливало на ці ресурси, не сприяло їх знищенню). Власне, нас із областями-сусідами Карпати об'єднують, і сьогодні говоритимемо кожен зі свого боку про те, хто яких успіхів досяг у розвитку туризму у себе, та як можна об'єднатися і досягти більших успіхів разом, – зазначила Любов Когуч.

    Основне, на що нині варто націлитися, акцентує чиновниця, це подальша спільна презентація Карпатського регіону задля участі в проєктах транскордонного співробітництва.

    Більше того, додає згодом обласний депутат Денис Ман, йдеться про те, аби добиватися навіть спільного гранту на розвиток Карпатського регіону загалом, із фінансуванням ЄС.

    ІВАНО-ФРАНКІВЩИНА: МИ ГОТОВІ ДО СПІВПРАЦІ

    Власне про те, як саме зараз розвивається карпатський туризм — окремо в кожному з чотирьох регіонів, розповіли на спільній панельній дискусії представники профільних управлінь при облдержадміністраціях — відповідно, Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької та Закарпатської.

    Отож, як зазначила Мар'яна Павлів, представник відділу туризму управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської ОДА, наразі туристичний збір в області склав 6 млн гривень.

    - Сьогодні основним напрямком сфери є розвиток туристичної інфраструктури та популяризація об'єктів туризму, влада докладає зусиль, щоб об'єкти були доступними та щоби про них знали. Ми встановлюємо стенди, вказівники, важливим у цьому сенсі є розвиток мережі туристичних стежок, зокрема, на території нацпарків.

    Панорама селища Верховина з гори Пушкар, Івано-Франківська область

    Панорама селища Верховина з гори Пушкар, Івано-Франківська область

    Зараз на Франківщині реалізують 21 грантовий проєкт у сфері туризму. Один із них – “Світ Карпатських розет”, спрямований на збереження культурної спадщини. Маємо понад 20 фестів, 15 турів краєм. Дуже добрі результати дав наш спільний проєкт із Майклом Щуром щодо популяризації вузькоколійки у Вигоді.

    Для того, щоби розвиток туризму був сталим і поступовим, потрібно, щоби про нас знали, тому ми беремо активну участь у промоції регіону, цьогоріч були учасниками виставок у Нью Йорку, в ОАЕ, Мінську, Польщі, в Львові та Ужгороді.

    Треба сказати про великі можливості для розвитку регіону після підписання Меморандуму між карпатськими областями в межах ініціативи “Мале карпатське коло”. Цей інфраструктурний проєкт буде потужним першим поштовхом до спільного розвитку туризму. Сподіваємося також, що Програма розвитку гірських територій, яка не передбачена до фінансування у наступному році, матиме такі можливості уже з 2021 року. У будь-якому випадку, Івано-Франківщина готова до співпраці.

    ЛЬВІВЩИНА: ПРОПОНУЄМО ПРЕЗЕНТУВАТИСЯ ЯК КАРПАТСЬКИЙ РЕГІОН СПІЛЬНО УЖЕ В ЛЮТОМУ

    Наталя Табака, начальниця Управління туризму та курортів Львівської ОДА, зазначила, що у цьому році вперше загалом дуже багато говорили про Карпати на різних щаблях влади: від найвищого – до рівня місцевого самоврядування. Це добре, це означає, що на Карпатський регіон нарешті звернули потрібну увагу.

    - Щодо розвитку туризму на Львівщині, то почну також із цифр, туристичний збір на Львівщині станом на грудень 2019 року склав 20,8 млн грн. 45% цієї цифри дає місто Львів, інше — гірські території області. У той же час ми з обласного бюджету виділяємо на розвиток туризму 3,4 млн грн — це на 2019 рік, у наступному заплановано 4,3 млн гривень. В області реалізується проєків на загальну суму понад 20 млн євро. Цьогоріч ми концентрувалися на розвитку інфраструктури та промоції турпродуктів. Брали участь у 16-ти туристичних виставках, якраз плануємо цю діяльність на наступний рік, і хочу наголосити, що надалі було б гарно, якщо б ми виступити під єдиним брендом із колегами з сусідніх областей — як Карпатський регіон. Зокрема, це можна практикувати уже на виставці у Празі в лютому.

    Національний природний парк

    Національний природний парк "Сколівські Бескиди"

    На 2020 рік туризм увійшов до п'ятірки стратегічних цілей Львівської області. Основний акцент робитимемо на логістичній доступності територій для туриста.

    ЧЕРНІВЦІ: ДОБРЕ, ЯКБИ НАС ТЕЖ ВКЛЮЧАЛИ В ГРАНТОВІ ПРОЄКТИ ЄС

    Представник Чернівців Віктор Скрипник, Регіональна туристична організація “Гостинна Буковина”, нагадав, що Чернівецька – найменша із чотирьох карпатських областей України за територією та кількістю населення.

    - Але ми маємо також частину Карпат. Про те, що задля розвитку туризму в Карпатах треба об'єднувати громадськість та бізнес, у нас говорять із часів незалежності. Добре, що нарешті розпочали розмову про те, що треба об’єднувати регіони, адже досі ми самі створювали проблему в тому плані, що заявки на гранти писали усі чотири області, схожі проєкти, але вигравав хтось один. Добре, що тепер, нарешті, є розуміння, що це треба робити усім разом.

    Буковина як регіон має свою туристичну Мекку — це Чернівецький університет, колишня резиденція митрополії, який у 2011 році був внесений до спадщини ЮНЕСКО, що дало потужний поштовх іноземним туристам для відвідування цього об'єкта. Ще один такий об'єкт на території області — це Хотинська фортеця. Власне, туристичний розвиток краю відбувається у двох напрямках — це Карпатський регіон та території Дністровського каньйону. За 9 місяців маємо відомості, що надходження від туризму в області збільшилися на 37% порівняно з 2018 роком. Сьогодні є дві програми підтримки туризму на Буковині — це міська програма розвитку туризму до 2020 і обласна програма — із фінансуванням, відповідно, 700 тис. грн та 1 млн грн. У нас сьогодні непогано працює і розвивається сільський зелений туризм, маємо потужний літературний фестиваль “MERIDIAN CZERNOWITZ”, традиційний петрівський ярмарок і Памір фест — фестиваль на колишній військовій радіолокаційній станції на висоті 1300 метрів.

    Перевал Немчіч у Чернівецькій області

    Перевал Німчич у Чернівецькій області

    На жаль, Північна Бессарабія (це три райони Чернівецької області) не ввійшла до пілотного проєкту “Дорога вина та смаку Української Бессарабії” – у нас є побажання це змінити. Втім, маємо надію, що нас все-таки об'єднають у межах “Дороги вина та смаку” з Івано-Франківською областю, і це буде потужний кластер. Край багатий, є про що говорити і що запропонувати іноземному туристові.

    ЗАКАРПАТТЯ: ТУРИЗМ Є ПРІОРИТЕТОМ

    Любов Когуч зі свого боку зауважила, що на Закарпатті туризм є одним із пріоритетів розвитку області.

    - У регіоні також перш за все працюємо над розвитком туристичної інфраструктури, зокрема, здійснюємо маркування маршрутів. Мова – про Закарпатський туристичний шлях, протяжність якого 400 км — ми маркуємо його уже три роки. Частково він зачіпає територію Івано-Франківської та Львівської областей. Наразі промарковано понад 200 км.

    Щодо туристичної транспортної інфраструктури, ми реалізовуємо проєкт, яким передбачено встановлення туристичних стоянок і вказівників біля об’єктів. Цього року в райони було передано 50 знаків, облаштовано 7 туристичних стоянок та 4 в'їзди в область. Також у цьому сенсі варто відзначити роботу закарпатських лісівників, які активно створюють рекреаційні пункти у лісгоспах і заповідниках.

    У сенсі промоції багато уваги приділяємо туристичним салонам і виставкам, цьогоріч також проводили скаут-тур для представників кіновиробництва та продюсерів, які зацікавилися Закарпаттям як майданчиком для знімання фільмів. Добрі результати щодо популяризації краю дають відеоролики про наш туристичний потенціал. Також на Закарпатті реалізуємо проєкти не тільки у межах транскордонного співробітництва, а й у межах державної підтримки секторальної політики — таким чином у 2020 році плануємо першу чергу відновлення Невицього замку.

    За туристичним збором цьогоріч ми вийшли на цифру у 8,3 млн гривень. Найбільше туристичного збору на Закарпатті дає Полянська ОТГ, а також Берегівський район та міста Ужгород і Мукачево, – зазначила Когуч.

    НАС ОБ'ЄДНУЮТЬ ЦЕРКВИ, ТРАДИЦІЇ ТА ГАСТРОНОМІЯ

    Ми поцікавилися в закарпатського обласного депутата Дениса Мана, чи багато спільного є у чотирьох карпатських областей нині.

    - Дискусія про те, що карпатські регіони не мають між собою конкурувати, а навпаки – взаємодіяти, ведеться уже зо два роки, – каже Денис Ман.

    - Ну, наразі можна сказати, що вони конкурують, бо турист їде з центру країни, переважно, і виграє у цій конкуренції, очевидно, Львів, – відповідаю чиновникові на це.

    - Так, це зрозуміло, але Львів виграє з точки зору логістики. Ми часто говоримо про це тут, на Закарпатті, — і депутатський корпус обласної ради, і в Закарпатській ОДА, і народні депутати від області, зокрема, про те, що є певні обмеження щодо Закарпаття з точки зору державної логістики, від чого якийсь регіон виграє, а інші програють.

    Утім, кожна область Карпатського регіону має спільні з іншими “родзинки” – це гастрономія, тобто, карпатські продукти, дерев'яні церкви, це традиції та побут, національні ознаки, релігійність. Усі речі з цього переліку — переважно те, за чим у Карпати їде турист.

    “Єврорегіон Карпати” має зараз крутий проєкт, який протягом трьох років повинен привести всіх до досягнення спільної мети — мова про Стратегію розвитку Карпат. Тут мається на увазі систематизація усіх туристичних продуктів чотирьох областей в один маршрут за відповідними напрямками, це може бути та ж гастрономія, ті ж дерев'яні церкви.

    Щодо унікальності, то кожен із цих регіонів має потужні магніти, які їх виокремлюють з-поміж інших. Наприклад, Львівщина — це місто Львів, у нас на Закарпатті – термали. Але ми не говоримо наразі про те, що нас вирізняє, а навпаки, шукаємо точки дотику. Надалі треба працювати саме на це.

    Зокрема, нині вже треба звернути увагу на маркування туристичних шляхів — воно поки що є різним у всіх областях, а повинно бути єдиним. Тобто, ми говоримо про стандартизацію, передусім. Це також стосується і місцевих брендів — дуже мало приватних локальних виробників стандартизує свою продукцію, легалізує її (мова про виноробів, сироварів тощо). А тим часом саме це заважає включити таких виробників до Карпатської дороги вина та смаку — потужного проєкту, який зараз впроваджується коштом ЄС в Україні. От ці речі — саме те, над чим треба працювати уже зараз. Карпати мають наразі перший продукт географічного зазначення — гуцульська овеча бриндзя, наступним продуктом буде закарпатське вино.

    ЛОКАЛЬНИМ ВИРОБНИКАМ ТРЕБА ТЕРМІНОВОГО ЛЕГАЛІЗУВАТИСЯ!

    Власне, окремо на важливості стандартизації відповідно до європейських вимог якості локальних продуктів, наголосив Саверіо Савіо, керівник проєкту ЄС “Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні”.

    - Продукти з географічним зазначенням — це потужні об'єкти тяжіння для туристів. Саме тому одним із додаткових напрямків нашого проєкту є сприяння реалізації пілотних проєктів, які підтримуватимуть розвиток туристичних продуктів навколо продуктів географічного зазначення. Прикладом цього може бути наявний проєкт “Дорога вина та смаку Української Бессарабії”. Зараз протягом року, що лишився, наш проєкт готовий спрямувати всі сили та ресурси, аби сформувати дороги вина та смаку в Карпатському регіоні.

    Ми вважаємо, зазначає пан Савіо, що особливої уваги треба надати дорозі сиру в Карпатському регіоні, бо, зрозуміло, що саме вона приваблюватиме туристів до гірських регіонів.

    - Ну а тут, на Закарпатті, ви вже маєте критичну масу тих суб'єктів, які готові надавати гастрономічний сервіс, наш проєкт зараз сприятиме наданню європейських стандартів цим суб'єктам. Те, що хотілося б підкреслити: основна частина з них наразі є нелегалізованими. На жаль. Це є дуже серйозною проблемою на шляху позиціонування регіону на національному, а особливо, на міжнародному рівні, – акцентував Саверіо Савіо.

    З його слів, це також створює великі перешкоди на шляху просування регіону на таких важливих подіях у туристичному просторі як туристичні салони – українські та міжнародні.

    - Ми зараз не змогли приділити достатньо уваги позиціонуванню регіону на Львівському туристичному форумі саме через це — бо не можна рекламувати нелегальних виробників. І це, справді, дуже шкода, бо проєкт має можливість надати серйозну підтримку для просування гастротуризму регіону. Наша перша подія в Новому році — це презентація Доріг вина та смаку на міжнародному туристичному салоні в Мілані. Буде дуже важливо зробити таку презентацію для виноробних регіонів України на всесвітньому форумі винного туризму в Португалії, і ми це зробимо, – зазначив Савіо. – Але для цього перед усіма вами стоїть важливе завдання: створити комплексний туристичний продукт європейських стандартів.

    Тут повинна докласти багато зусиль саме регіональна влада — треба спонукати своїх виробників легалізуватися.

    Саверіо Савіо зазначив, що проєкт працюватиме активно в Україні до лютого 2021 року.

    - У межах нашого першочергового плану дій уже задекларовано створення системи Доріг вина та смаку Закарпаття та Карпатського регіону, і поєднання в одну систему цих продуктів. Також наразі ми активно працюватимемо, щоби створити для закарпатських вин географічні зазначення, – сказав він.

    Тетяна Когутич, Ужгород

    Фото Дениса Мана, Юрія Рильчука, Сергія Гудака, Павла Багмута

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: -1

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору