ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Закарпаття: унікальні родзинки села Сімерки на Перечинщині (ФОТО)

    28 листопада 2021 неділя
    Храмовий "діамант" неподалік столиці Закарпаття

    Село Сімерки розташоване у 9 км від районного центру і залізничної станції Перечин.

    Сімерки заховались у живописній місцині, в оточенні заворожуючих гір, мов той діамант. Але сьогодні цей діамант «живе» сучасним життям і відшліфовується у відповідному напрямку.

    Село відоме туристам багатьма родзинками, у тому числі, й мінералкою із природної жили під назвою «Сімерківська». Її можна було скуштувати і цьогоріч на фестивалі «Сімерківська свіжина», який відвідали гості не лише із району та Ужгорода, а й туристи із інших країн.

    До, речі, ту мінералку, за словами жителів, раніше доправляли до різних торгових точок району, а діти у свій час пили її скільки заманеться, прибігали у будь-який час до джерела.

    Духовною скарбницею глибинки є храм Вознесіння Господнього. Саме сюди, за традицією, на Вознесіння, до греко-католицької святині, збираються вірники із Перечинщини.

    Історія храму доволі цікава.

    Розповідають, що у 1751 році в селі була дерев’яна церква св. Миколая з двома дзвонами. Згодом, у 1820 році тут збудували типову муровану базилічну церкву. Оновлено храм у 1928 році за о. Андрія Сабова та кураторів Василя Грицака й Андрія Свадеби, на кошти вірників у Америці та зусиллями всіх селян. 16 вересня 1928 року оновлену церкву освятив єпископ Петро Ґебей.

    З приходом радянської влади та тоталітарного режиму на Закарпаття греко-католицьку церкву в селі Сімерки відібрано та передано новоутвореній православній громаді.

    У селі Сімерки народився отець Константин Сабов (1926-1982), таємно хіротонізований владикою Олександром Хірою на єпископа. Владика Константин Сабов (1977-1982) – подвижник Греко-католицької Церкви на Закарпатті за часів підпілля.

    Після легалізації греко-католицької церкви на Закарпатті, на початку 90-х, Свято-Вознесенський храм не повернуто. У 1991 році зареєстрована відновлена греко-католицька громада села Сімерки. Оскільки впровадити почергове моління не вдалося, владика Іван Семедій 24 жовтня 1999 року освятив хрест та камінь під будівництво нової греко-католицької церкви за проектом архітектора Арнольда Медвецького. За перший грошовий внесок отця Михайла Ороса було збудовано фундамент храму. Допомагали коштами й закордонні меценати. До слова, значний фінансовий вклад у будівництво храму було здійснено американцем-волонтером Білом Малошом (нині покійним), родичі якого були із цієї глибинки.

    Пізніше, вагомий внесок зробила німецька благодійна організація «Церква в потребі». Очолив будівництво на той час куратор греко-католицької громади, майстер-будівельник Юрій Гулей. Допомагав теж будівельник за фахом Михайло Молнар, який у свій час побудував не один храм на Закарпатті, зокрема й греко-католицький храм Архистратига Михаїла у Туря-Реметі, за що пізніше реметяни увіковічнили пам'ять про нього меморіальною дошкою на стіні церкви.

    Щойно роботи із будівництва було завершено, храм освятив єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії владика Мілан. Урочиста подія припала на 7 серпня 2004 року.

    До 2004 року греко-католицькою громадою опікувався отець Василь Вайдулич. По його душпастирстві у Сімерках служили о. Юрій Лущак, о.Габріел Звонар, о.Михайло Молокус. На разі настоятелем храму є о. Микола Дербак (мол), який до того служив у греко-католицькому храмі Туря-Ремети. Про священика і старший і молодший у селі відгукуються щиро.

    У 2011 році, владикою Міланом, освячено фару, яку повернули греко-католицькій громаді села Сімерки, і встановлену меморіальну дошку Преосвященному владиці Константину Сабову з нагоди 85-ти річчя від дня народження.

    Особливою гордістю мешканців населеного пункту є незрівнянна архітектурна пам’ятка початку ХХ століття – лемківська хата. Наразі хатинка перебуває на території Національного музею народної архітектури та побуту України у місті Пирогів.

    За інформацією із офіційних джерел, останній власник Іван Рогулич розповів, що хата  частково складена із давнішньої будови, яка належала його дідові. Основний зруб  було складено його батьком.

    Вік хати, вирізьблений на зрубі всередині житла, – 1909. При демонтажі у одному з вуглів було знайдено монету, що чеканилась у 1901 році.

    Хата була виявлена у 1978 р. музейною експедицією, яку очолював С.П. Смолінський і встановлена у вищезгаданому музеї 1982 р.

    На рідному місці, у Сімерках, розповідають,  було 2 хати. Під одним дахом були хлів та стодола (або «пиливня» говіркою). Під іншим дахом  розташувалася мурована пивниця, покрита соломою. З боку стодоли розміщувалася «дривітня» (дривутня). За хатою – посаджений господарями садок: яблуні (білий налив, шуварка, пармінки), 2 сливи (пруньки, венгерка), черешня, «яперка» – шовковиця, кущі порічок, «ваприн» (аґрус). Напроти хати було висаджено городчик зільник, де росли  барвінок, чебрик, м'ята, чорнобривці, солом'янки – безсмертник, півонії, мороз, тарільчики. Зільник був обгороджений «в слупки». Під хатою із боку сіней в землю був забитий камінь від жорен.

    На сухій старій яблуні сушили  горшки, за розповідями старожилів,  а на каменях – відра.

    Від сусіднього обійстя хата І. Рогулича  була відгороджена виплетеним ліщиновим плотом. Для переходу з двору до сусідів в огорожі був зроблений перелаз, за хатою – висаджений город. Із ароматних плодів черешні напроти хати господарі у свій час варили смачнючий «леквар». Ця традиція у лемків збереглася і по нині.

    Окрасою хати були мальовані порцелянові  тарілки – «танжери», квітки, ангели із кукурудзяного бадилля, образи та глиняні тарілки.

    Інтер’єр хати є традиційним для південної Лемківщини. В сінях зберігаються жорна, ткацький верстат, бочки і ряд іншого начиння лемків.

     

    Мирослава Головнич, фото з мережі.

     

    Нагадаємо про COVID-19. Так ось чому мешканці Закарпаття білять дерева у себе вдома перед Великодніми святами! (ФОТО)

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: -2

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору