Закарпаття. З яким жахом стикаються маленькі пацієнти Виноградівської райлікарні! (ФОТО, ВІДЕО)

Що твориться у дитячому відділенні Виноградівської районної лікарні: місцева мешканка, яка попала у лікарню з дитиною ділиться враженнями.

Інформацією поділилася користувачка соцмережі “Фейсбук” Татьяна Козош.

“Прошу максимальний репост!
Хочеться підняти тему, на яку, можливо, місцева влада закриває очі. 
Попереджую: далі багато тексту, бо хочеться виговоритись і вперше знімала відео такого формату.
Трохи більше тижня тому я з синочком (5 місяців) потрапили у дитяче відділення Виноградівської районної лікарні.
Діагноз: гострий бронхіт з задишкою. 
Після огляду лікарем і уколів нас провели у нашу палату №40 на 3-му поверсі…
І тут я побачила кошмар який просто не укладається в голові.
Перший відеоогляд я знімала відразу як поступили в темряві. Вдень побачила набагато більше жахаючих речей, які не встигла сфотографувати, бо хворий синочок потребував моєї уваги.
Ось які ньанси(це ще так легко сказано) мене очікували:
– води у палаті немає;
– В туалеті в крані води також не було. Я ходила по палатам і просила воду. А коли пішла у палату, де вночі сплять сестрички – вони мене направили через три палати (в якій спали маленькі дітки) набрати води, бо вони “відітелі” будуть тут спати;
– Таракани вилазять звідусіль і почувають себе як вдома;
– скло між палатами розбите і просто заклеяне скотчем;
– Вдень сестрички у кабінеті головної сестри влаштували парехмахерську (прийшла тьотя і стригла сестричок);
– В палаті холодно (у батареї мабуть 15 секцій і гріли лише дві). В перший ранок тампература в палаті була 16-18 градусів!
– Є типу кухня-буфетна, але на ній висить табличка “Постороннім вхід заборонено”;
– Діти, яких лишили мамочки на самостійне лікування на персонал постійно кричали і плакали, до них довго міг ніхто не підходити.
– Гарячої води немає!
– Дитину підмити немає де (з чайника підмивали дітей над умивальником);
– Мамам також немає де освіжитись, тому запах повсюди стояв неймовірний(а циганок було багато, ви мене розумієте). Є якісь думові, але чи крани не роблять, чи кімната захаращенавипраною постільною білизною;
– Стіни обдерті;
– Матраси в страшних і бритких п’ятнах, ліжка старі і скрипучі;
– До циганок в палати приходили відвідувачі чи не всім табором;
– У палатах хоч і роблять часто прибирання, але все брудно;
– І головне: серед такого хаосу у холі-коридорі висить величееезна плазма(мабуть 42 дюйми), перед якою по вечорам сестрички засідали за серіалами
За декілька днів мене перевели на 1-й етаж. Там в порівнянні з 3-м краще, є і мікрохвильовка з чайником, у туалеті вода.
Але все ж є і ньюанси:
– помитись так і немає де
– Горяча вода є лише у туалеті медперсоналу;
– Таракани почувають себе як вдома;
– На стінах фарба злізла разом з шпаклівкою і на них “цвіте і процвітає” грибок, яким дихають діти, які лікуються;
– Тумбочки (як і на 3-му поверсі) страшні, старі і закриваються на цвях;
– Дитячі ліжка фарбовані перефарбовані, краска давно полущилась
Кухні, яка б хоч пару разів могла б нагодувати мамочок – немає. Вся надія на рідню, яка носить їжу(з цим мені повезло, і тому мені рідні забезпечували гаряче якісне харчування). Але мамочки, які з далеких сіл району по пів дня могли сидіти голодні, поки їм привезуть поїсти.
Ще був неприємний випадок: коли мені стало зле і ні на 1-му , ні на 3-му поверхах не було апарату, який міряє тиск. На 2-му була велика черга на маніпуляції, тому допомоги я не отримала і “самовилікувалась” дитячим Нурофеном подвійною дозою.
Персонал в основному привітний , але іноді зі своїми “тараканами”, але стараються. І вони не винні, що працюють в таких умовах.
Ще можуть бути ньюанси , які я не згадала, буду дописувати їх по мірі згадування.
Тепер, Слава Богу, ми вже вдома практично здорові, але нерви у мене трішки розшатані після такого лікування.
Я розумію безкоштовна медицина і все таке, але ж всі ми платимо податки і, я вважаю, що ми заслуговуємо на кращі умови лікування.
Фух, тепер полегшало, прошу максимальний репост, можливо щось зміниться на краще”, – йдеться у повідомленні.