ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Закарпаттю нові повені вже не страшні?

    27 жовтня 2020 вівторок
    На річках Закарпатті тривають роботи з протипаводкового захисту

    Незважаючи на регулярне недофінансування, на Закарпатті тривають роботи з протипаводкового захисту. Здається, якою б не була в нашій області опозиція, хай як би критикувала владу, але важливість протипаводкового захисту Закарпаття, не заперечував ніхто й ніколи. Переймається цим питанням державне підприємство «Об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів Закарпатської області».

    Нагадаємо, Дирекцію було створено 2006 року, коли протипаводкова програма «Тиса», завдяки зусиллям тодішнього міністра МНС Віктора Балоги дістала «друге дихання» і, найголовніше, суттєво більше й реальне, а не декларативне фінансування. Саме землякові область завдячує ухваленням цієї програми і реальним захистом сіл і міст від паводків. Результат усі ми відчули торішнього літа – коли все Прикарпаття, Тернопільщина, Волинь «плавали», наша ж область повінь пережила з мінімальними втратами.

    На всі 100 % програма була профінансована тільки 2006 року. На жаль, відтак її недофінансовували. Вже 2007-го недодали близько 26 мільйонів. Через рік «допоміг» липневий паводок – і нам докинули 100 мільйонів, але все ж таки програмного показника не досягли. Ну, а 2009-го з 214 мільйонів гривень, які мали спрямувати в нашу область, надійде лише 164, – розповідає директор державного підприємства Ростислав Федів. – Але незважаючи на це, за всі роки завдання, які ставила перед нами держава в особі Держводгоспу України, виконані на 100 %. Вдалося побудувати близько 120 кілометрів захисних дамб, близько 30 кілометрів берегоукріплень і ввести в експлуатацію 6 гідротехнічних споруд. Загальна кількість зведених об’єктів сягає сотні.


    Від локального захисту – до глобального


    – Над чим працюєте тепер?


    – Нині ми вже перейшли до основних елементів нашої програми – будівництва акумулювальних ємностей і низинних польдерів для накопичення води. Вже готовий проект на спорудження ємності в Загатті Іршавського району, майже завершили такий для Чорної Тиси на Рахівшині. І навіть зробили дві черги будівництва протипаводкового польдеру у селах Вари і Четово (Берегівщина).


    – Тобто невдовзі зможете розпочинати ці роботи?


    – Будівництво акумулювальних ємностей у Загатті й Чорній Тисі орієнтовно стартує в другій половині 2010 року. Саме виготовлення проекту ще не дає підстав розпочинати роботу. По-перше, потрібне фінансування, по-друге – багато дозвільних документів. Річ у тім, що вартість будівництва цих споруд надзвичайно велика. Якщо захисні дамби чи берегоукріплення (тобто локальний захист) обходяться нам приблизно від 3 до 7 мільйонів, то акумулювальна ємність – у 100 мільйонів. Такі гігантські кошти на обласному рівні не погоджуються – лише на загальнодержавному.

    Ще одна перепона – відведення земельної ділянки на будівництво. У наш час, коли більшість земель розпайовані, зробити це не так і просто. Нині наші спеціалісти розробляють карту землевласників у місцях, де хочемо зводити споруди. Ми вибирали місця під будівництво, враховуючи інтереси користувачів землі, закладаємо в проекті компенсацію за вилучення ділянок, РДА та райради надають людям аналогічні наділи в іншому місці. Потрібно сказати, що люди до цього ставляться з розумінням.


    – Розкажіть, будь ласка, як було з фінансуванням цього року?


    – Ознайомившись із тим, що нам передбачили у Державному бюджеті на 2009 рік, були дуже розчаровані, адже виділили лише 37 мільйонів гривень, ще 50 мали дати зі Стабілізаційного фонду. А за планом ми повинні були отримати 214 млн. Керуючись цією сумою, склали плани, дістали дозволи від органів місцевого самоврядування. Звичайно, замислене довелося коригувати, зосереджувати увагу на перехідних об’єктах з 2008-го року. І забути про нові будови.

    Але в липні 2009-го постановою Кабінету Міністрів нам додали ще 127 мільйонів грн. Добре це чи погано? Кажуть, що уряд зробив велику справу, бо допоміг... На мою думку, Кабмін просто зробив те, що й мав зробити. Ба більше – навіть ця сума менша, ніж планували.


    – Тож усе-таки дістали можливість узятися за нове будівництво...


    – Так, хоча розпочинати його у вересні не так уже й просто (два місяці пішли на тендери). До того ж погодні умови складні (вже близько 40 днів ідуть дощі), а наша робота від них дуже залежить. Та, попри все, нині заплановано будівництво 42-х об’єктів, і на всіх іде робота. На 1 грудня ми вже здали в експлуатацію 11 об’єктів, звели споруд на 122 млн грн. І фактично всі ці кошти заплачені підрядним організаціям.


    – Встигнете освоїти все?

    – Проблемних об’єктів у нас немає, і в принципі є велика впевненість, що всі гроші ми освоїмо.


    Риба проти людей


    – Виходить, врешті, все складається добре?


    – На жаль, не все так гладко, як здається. Ми дійсно можемо не встигнути освоїти до кінця року всі гроші. Є одне проблемне питання, яке повторювалося вже кілька разів і щоразу ставило під загрозу виконання державної програми.

    Я завжди думав, що пріоритетом країни є захист життя людей, гарантування безпеки життєдіяльності, безпеки праці. Але є в області чиновники, які цього не розуміють і надають пріоритет зовсім іншому. Говорю про Закарпатдержрибохорону. Хай як це дивно звучить, але протягом року вони систематично блокують роботу на об’єктах протипаводкового захисту.

    Окрім того, варто зазначити, що на наших річках, на підставі наказів Закарпатдержрибоохорони нерест триває близько семи місяців. Тобто на виконання робіт залишається січень, лютий і три літні місяці. Виникає запитання: при цих заборонах і стані фінансування – коли ж будувати? Між іншим, документи, на які посилається це відомство, датовані 1992, 1996 роками, а деякі з них мають назву «Тимчасовий порядок...».

    До того ж за тих самих умов на лівому березі р. Тиси (Румунія, Угорщина) таких обмежень, як на нашому, правому, не існує.


    – У них є, певно, свої аргументи...


    – Звичайно, я не говорю, що захищати людей можна будь-якими методами. Але повірте, ми будуємо лише після того, як отримуємо комплексну державну експертизу, в тому числі й екологічну. Якщо експерти кажуть, що проект складено відповідно до законів України, він задовольняє всі норми, то як інспектор одноосібно може зупиняти будівництво об’єкта, що коштує 12 мільйонів гривень? Наприклад, 11 листопада рибохорона зупинила роботи на двох об’єктах, причому заблокували техніку просто в поймі ріки, через що близько 12 годин та простояла, що взагалі неприпустимо. Також більш ніж на тиждень будівництво призупинили.

    Звичайно, такі дії не можуть вітатися ні нами, ні закарпатським облводгоспом, тому ми подали до суду, і 18 листопада з’явилася ухвала про скасування їхніх приписів на зупинку роботи. Однак щонайменше 10 сприятливих днів пропали. Звичайно, ми це так не залишимо. Наші юристи працюють над позовом проти Закарпатрибохорони про відшкодування збитків, завданих вимушеним простоєм. Мова йде не про 100 чи 200 гривень – збитки оцінюємо в суму близько одного мільйона. Нині готове колективне звернення багатьох суб’єктів господарювання, зокрема державних форм власності, до комітету рибного господарства України про вживання заходів. Це одна з найголовніших проблем, яку нині маємо.


    – А я думав, що основною проблемою назвете Контрольно-ревізійне управління Закарпаття, яке цього року перевіряло вас близько трьох місяців і, за вашими словами, фактично заблокувало роботу Дирекції...


    – Цей етап уже минув. У нас бракує часу довго зациклюватися на одній проблемі. Так, дійсно була ця перевірка, яку я вважаю упередженою. Всіх тих порушень, про які говорив начальник обласного КРУ, не було. Це засвідчує акт, складений ревізорами. Я взагалі не розумію, як можна говорити про результати перевірки за два місяці до її завершення. Не второпаю аргументів, які чув від працівників КРУ, мовляв, ми мусимо писати порушення, бо наш начальник уже виступив на телебаченні.

    Ми звернулися до суду, бо вважаємо, що порушення, знайдені КРУ, зафіксовані упереджено.

    До речі, ревізія КРУ у нас триває й далі, бо відкрили позапланову перевірку (щоправда, нині вона призупинена). І якби ж проблема була лише в КРУ. Після їх виступів активізувалися й інші служби, особливо Головне управління МВС.


    – Поговорімо про майбутнє. Що чекає на вас у 2010 році?


    – Згідно з програмою «Тиса» наступного року ми мали отримати 198 мільйонів. План заходів на наступний рік у нас уже складено, зокрема враховано спорудження акумулювальних ємностей, про які я вже говорив, та продовження будівництва польдера. Проте за інформацією, яку маємо, у проекті бюджету на наші потреби закладено... 12 мільйонів грн... Звичайно, почувши це, ми негайно звернулися до Закарпатської ОДА, обласної ради. Вони написали листи до Прем’єр-міністра, ВРУ, просять увідповіднити суму з планом. Зрозуміло, при виділенні лише 12 мільйонів говорити про будівництво великих складних споруд не випадає.

    Але всім зрозуміло, що краще давати гроші на запобігання стихійному лихові, ніж потім витрачати на ліквідацію наслідків катастроф. Дуже показовим був торішній липневий паводок, коли Закарпатська область при тому, що рівень води був навіть більшим, ніж 2001 року, затоплень і збитків зазнала найменше. Біди не сталося якраз через те, що нам удалося багато чого зробити.
    Юрій Лівак"Старий Замок "Паланок"

    На Закарпатті повені відтепер під контролем сучасної техніки

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 

    Пунктів: 0

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору