Замість Терешкової – вулиці Лесі Українки, Марійки Підгірянки, Ілони Зріні…

На Закарпатті всі вулиці Терешкової перейменовані розпорядженням голови ОДА Геннадія Москаля в рамках закону про декомунізацію.

Нагадаємо, що Валентина Терешкова – член Вищої ради партії «Єдина Росія», діючий депутат Держдуми Росії, котра в березні 2014 року голосувала за анексію Криму. Усього на Закарпатті виявилося 32 вулиці Терешкової. Відтепер вони отримали нові назви, а саме:
У селі Верхнє Водяне Рахівського району – Федора Манайла (визначний закарпатський живописець).
У селі Запсонь Берегівського району – Мігая Мункачі (видатний угорський живописець, уродженець Закарпаття).
У селі Квасово Берегівського району – Боржавська (село розташоване на березі р.Боржава).
У селі Мужієво Берегівського району – Шандора Петефі (визначний угорський поет).
У селі Свобода Берегівського району – Виноградна.
У місті Виноградів – Севлюська (Севлюш – колишня назва Виноградова).
У селищі Вилок Виноградівського району – Адальберта Ерделі (визначний закарпатський живописець).
У селі Гетиня Виноградівського району – Квіткова.
У селі Олешник Виноградівського району – Василя Ґренджі-Донського (закарпатський письменник, активний учасник Карпатської України).
У селі Шаланки Виноградівського району – Куруців (куруци – учасники антигабсбурзьких повстань у 16 – 17 ст. У 1711 р. в Шаланках було проведено останній сейм курців).
У селищі Воловець – Левка Коберського (провідник шкільного Пласту, кавалер першої бойової нагороди Українських Січових Стрільців – срібної медалі хоробрості. Помер від бойових ран у Воловці в 1914р.)
У селі Забрідь Великоберезнянського району – Ужанська (село розташоване на березі р.Уж).
У місті Перечин – Марії Химинець (заступниця команданта Жіночої Січі в складі Карпатської Січі в 1939р., уродженка Перечина).
У селі Імстичово Іршавського району – Антона Копинця (відомий письменник і журналіст, уродженець Імстичова).
У селі Малий Раковець Іршавського району – Марійки Підгірянки.
У селі Негрово Іршавського району – Українська.
У місті Іршава – Гаврила Глюка (визначний закарпатський живописець).
У селищі Чинадійово Мукачівського району – Ілони Зріні (одна з керівниць угорського визвольного руху 17 – 18 ст., певний час проживала в замку Сент-Міклош у Чинадійові).
У селі Нове Давидково Мукачівського району – Володимира Івасюка.
У селі Вільхівці Тячівського району – Тересвянська (село розташоване на березі р.Тересва).
У селі Крива Тячівського району – Трьох монастирів (Крива – єдине село в Україні, де є три монастирі).
У селі Руське Поле Тячівського району – Василя Гаджеги (історик і релігійний діяч, один із засновників товариства «Просвіта», уродженець Руського Поля).
У селищі Буштино Тячівського району – Василя Комендаря (видатний ботанік, уродженець Буштина).
У селищі Тересва Тячівського району – Марамороська.
У селі Кричово Тячівського району – Тереблянська (село розташоване на березі р.Теребля).
У селі Ірлява Ужгородського району – Івана Ірлявського (український поет, уродженець Ірляви. Заарештований гестапо в 1942р. й розстріляний у Бабиному Яру в Києві).
У селі Руські Комарівці Ужгородського району – Лесі Українки.
У селищі Вишково Хустського району – Іштвана Лашшу (один із засновників статистики в Угорщині, уродженець Вишкова).
У селі Драгово Хустського району – Степана Росохи (журналіст, видавець, політичний діяч. Заступник голови Сойму Карпатської України, уродженець Драгова).
У селі Іза Хустського району Лозянська (Іза відома далеко за межами Закарпаття завдяки своїм виробам із лози).
У селі Кошельово Хустського району – Ільмова (назва гори, біля підніжжя якої розташоване Кошельово).
У селі Липча Хустського – Августина Волошина (президент Карпатської України, удостоєний звання Героя України посмертно).
Прес-служба Закарпатської ОДА