Знайшлися унікальні кінокадри легендарного футбольного матчу 1947 року між "Спартак" Москва і "Спартак" Ужгород

Проанонсую роботу, яку готую до ефіру. Завдяки нашому земляку, що зараз проживає у Хайфі, Василю Дремелю, знайшлися унікальні кінокадри легендарного футбольного матчу 1947 року між "Спартак" Москва і "Спартак" Ужгород.
Ті часи яскраво описав у своїй книзі про ужгородський футбол письменник Пийтер Ортутай. Її переклад українською я робив в себе на сторінці. Ось уривок:
"Футбольне поле «Парку культури і відпочинку ім. Горького», в свої кращі часи розташовувалося в районі Ужгородського парку «Вадашкерт», між залізницею на півночі і річкою Уж на півдні. Річка настільки близько була до поля, що якщо хтось дуже сильно прикладався до м'яча, або він зсковзував, то м'яч перелітав через паркан і падав у річку.
Але з точки зору перегляду матчу річка не мала значення, вирішальне слово було за залізницею. Рейки, дві пари рейок, які піднімалися на дамбу, яка перебувала значно вище, ніж поле. І хто хотів дивитися матчі безкоштовно, йшов до рейок.
Частина так званої «великої трибуни» прикривала від таких уболівальників на рейках частину поля таким чином, що на полі було видно або тільки праві, або тільки ліві ворота. Та найголовніше те, що більшу частину поля, близько 60 відсотків, було видно. І найголовніше, що матч з дамби, як ми називали її - зі штреків, дивитися не було заборонено, тільки небезпечно. Тому що іноді гучний свист сповіщав про прихід вантажного або пасажирського поїзда. Я вже їздив так на поїзді, коли під час матчу «Спартака» він уповільнював свій хід саме через глядачів, які радість і щастя! Я міг бачити цей матч з поїзда буквально півтори хвилини. У ці моменти глядачі просто йшли з рейок, вперед або назад, і давали можливість поїзду проїхати. Потім вони поверталися на дамбу і далі стежили за матчем на полі. Безкоштовно.".
Зараз я намагаюся зібрати в ефірі свідків тих спортивних та життєвих подій. Він планується на каналі Тиса Перший.
Драматичний час, драматичні події. Іноді навіть до сліз. Поговоримо.
Александр Герешко