Мешканці гуртожитку в Ужгороді борються в судах за можливість реалізувати своє право на житло!

Ще в «лихі» дев’яності будівлю, в якій проживає понад півтисячі людей, вирішило привласнити підприємство «Патент». Мешканці гуртожитку просять підтримки правозахисників та журналістів – прийти 25 грудня на чергове судове засідання щодо права власності на будівлю.

Дев’ятиповерхівка на 126 квартир по вулиці Джамбула, 50 - один з найбільш густонаселених житлових будинків Ужгорода: в ньому проживає понад 500 повнолітніх осіб, не враховуючи дітей. Ось уже понад 14 років гуртожиток є предметом постійних суперечок між його мешканцями та власником – приватною юридичною особою.

Зводило місто – а дісталося підприємству

Звели будинок ще 1984 року - за дольової участі чотирьох підприємств і організацій, в тому числі - міськвиконкому. Найбільше коштів вклало в будівництво місто – його частка становила 50,2% і була розрахована на розміщення 226 ліжкомісць. У гуртожиток заселилися вчителі, лікарі, працівники інших міських установ.

Водночас 43,8% збудованого помешкання відходили працівникам ВПП «Патент». За дивним збігом обставин, чомусь саме цьому підприємству на початку 90-х, коли в країні почалася масова приватизація, Закарпатське регіональне відділення Фонду держмайна України дозволило включити гуртожиток до вартості цілісного майнового комплексу Ужгородського виробничо-видавничого комбінату «Патент». Відтоді у мешканців і почалися проблеми.

Важливий момент: підприємству гуртожиток місто передало на баланс, але «Патент» приватизував його, що згодом у суді було визнано незаконним.

Примусове виселення і судова тяганина

Підприємство намагалося будь-якими способами виселити людей з гуртожитку: їм не давали зареєструвати за місцем проживання власних дітей, поки не укладуть з «Патентом» договорівнайму житла. Згідно з цим «хитрим» договором, мешканці мали погоджуватися на те, що юридична особа – підприємство «Патент» є власником гуртожитку, а мешканці лише винаймають у нього житлову площу. Таке формулювання в документах ставало великою проблемою для тих, хто, наприклад, хотів вступати до вишу чи просто взяти участь у виборах.

Жителі гуртожитку вирішили шукати правду в судах. Із 2008 року їхня справа пройшла розгляд у кількох інстанціях. Суди ставали то на бік мешканців, то на сторону «Патенту».

Зрештою, Вищий адміністративний суд України визнав, що гуртожиток включили у статутний фонд підприємства «Патент» безпідставно. По-перше, тому, що за законом гуртожитки відносяться до державного житлового фонду – а він не підлягає передачі у статутні фонди акціонерних товариств. По-друге, гуртожиток збудували за дольової участі.

Помилку визнав навіть Фонд держмайна

Примітно, що навіть представництво регіонального Фонду держмайна підтримало мешканців гуртожитку у суді, визнавши, що на початку 90-х, за відсутності чітких положень про приватизацію, допустило помилку.

Але людям, замість того, щоб святкувати перемогу, довелося захищатися повторно: «Патент» знову звернувся до суду з позовом про скасування наказу Фонду держмайна про повернення гуртожитку до державної власності. Врешті, 21 січня 2014 Львівський апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, в якій повністю відмовив «Патенту». Однак, на цьому справа не завершилася, судова тяганина продовжується (див. додаток).

Сподівання – на чесне рішення суду та громадський резонанс

Чергове судове засідання, на якому вирішуватимуть долю гуртожитку, відбудеться 25 грудня 2014 року. На порядку денному - розгляд заяви про перегляд рішення господарського суду від 11 березня 2013 про визнання права власності на гуртожиток за підприємством «Патент».

Мешканці гуртожитку, місцеві правозахисники та журналісти чекають на справедливе рішення суду – що незаконне рішення скасують і люди нарешті зможуть реалізувати право на житло. Адже йдеться про долю понад п’ятисот людей. Роками жителі будинку (а ми пам’ятаємо, що зводився він за дольової участі) працювали на підприємствах міста, платили податки, в тому числі до міського бюджету. Водночас, місцева влада, що має нести відповідальність за долі сотень містян, дозволила просто передати гуртожиток - в судовому порядку, не оскаржуючи рішення суду - у власність товариства. В результаті, у 2006 році «Патент» отримав свідоцтво про право приватної власності на весь гуртожиток.

Така «прихватизація» була типовою рисою 90-х та для багатьох пострадянських міст. Саме тоді, у мутній воді безладу, корупції та незрозумілих грошових одиниць на кшталт «мільйонів купонів», до приватних рук з міської власності «упливало» чимало важливих будівель інфраструктури. Потім кинулися – та було пізно: тепер містам бракує дитсадків, будинків культури, гуртожитків і т.п. Але в даному випадку довгорічна судова тяганина може – і повинна – закінчитися законним рішенням на користь людей.

Засідання відбудеться за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, Господарський суд Закарпатської області.

Час засідання: 25 грудня, 10.30.