Чому ГО «Боржавські ініціативи» та громада ковалів Закарпаття «Клепачі» не у команді організаторів «Гамори-2012»?

Пройшов майже цілий рік з того часу, як у с. Лесичево Іршавського району відбулася унікальна подія - свято ковальського мистецтва та фольклорної музики "Гамора-2011".

Це торжество привернуло увагу ковалів з усього світу та людей, котрі цінують справжні, щирі та світлі традиції мальовничого Закарпаття.
Нагадаю, що організаторами минулорічного фесту були: громада ковалів Закарпаття «Клепачі», громадська організація «Боржавські ініціативи», сільська рада с. Лисичево та Іршавська райдержадміністрація.
Підготовка до фестивалю «Гамора–2011» почалась ще на початку травня. Організаторам тієї події краю, довелося добряче попрацювати не тільки над самим створенням фестивальних умов, але й над відновленням славного, доброго імені «Гамори», як ковальського фестивалю. Адже не секрет, що бувало й таке, що святкування цього дійства зірвалося через відсутність на ньому ковалів та через досить-таки невдалу організацію цьогофесту.
Сама ж історія «Гамори», розпочалася ще за радянських часів. Наприкінці 80-х років у селі Лесичево спочатку започаткували фольклорний фестиваль колективів народної самодіяльності. У ті роки на Іршавщину з’їжджалися відомі співучі хори, танцювальні колективи та музиканти. Одним словом, довгий час це було свято фольклору.
Так було до 2007 року, тому що тільки тоді до фестивалю приєдналися ковалі. Ідею долучення ковалів до фесту висловили голова громади ковалів Закарпаття «Клепачі» Сергій Тяско та голова ГО «Боржавські ініціативи» Денис Добра. З того часу почалася справжня сила, розквіт і популярність «Гамори».
Загалом, на минулорічний ковальський фестиваль з'їхалися більше трьох десятків любителів вогню, повітря і заліза. Упродовж двох фестивальних днів – 25-26 червня, всі охочі змогли не тільки подивитись на роботу професійних ковалів з усієї України, а й власноруч викувати сувенір напам'ять.

Але основою фестивалю була робота ковалів, у якій кожен з них власноруч, але, в підсумку, всі разом, кували фестивальну борону – символ родючості. Майстрів металевої справи з різних регіонів України приїхали позмагатись у вправності.
Що куватимуть ковалі цьогоріч − не знати?...
Річ у тім, що на сьогодні, Іршавська райдержадміністрація офіційно не запросила долучитися до організації фестивалю «Гамора-2012» голову ГО «Боржавські ініціативи» та голову громади ковалів Закарпаття «Клепачі». Денис Добра і Сергій Тяско, які у 2007 році висловили долучення ковалів до фесту та були організаторами на попередніх святах, цього разу залишилися осторонь (позаувагою) до підготовки фестивалю. На сьогодні їм невідомо, як проходитиме фест і хто буде запрошений на свято із ковалів Закарпаття та інших учасників фесту взагалі.
Що куватимуть майстри металевої справи цього року , якою буде програма «Гамори-2012» залишається чомусь таємницею.
Але цікавим є такий факт, що пані Мирослава (Іршавська райдержадміністрація) дзвонить у Житомир пані Наталії й благаючи просить поради та допомоги в організації фесту, при цьому чудово знаючи, Денис Добра і Сергій Тяско дуже добре знають, як організувати свято ковальського мистецтва та фольклорної музики й цьогоріч». Адже минулорічний фестиваль вдався на славу завдячуючи саме його організаторам.
Невже пані Мирослава та керівництво Іршавської райдержадміністрація вважають, що такий фестиваль має проходити «під диктовку» людей із інших областей?... Навіщо «випалювати» такий «крутий Іршавський гонор», своє «я», людям, які добросовісно, чесно, розумно працювали над фестом не один рік і робили його гарним, радісним, яскравим, класичним та унікальним?... Хто стоїть за тим, щоб оцього року пан Сергій та пан Денис не були в команді організаторів «Гамори-2012» ?...
На мою думку, ці та багато інших запитань стосовно проведення фестивалю виникнуть у мас-медійників краю ще до посатку фестивалю. Але наскільки правдиву інформацію отримають журналісти дізнаємося і почуємо найближчим часом.

Додам, про достовірність «народних слухів» обрання та призначення голови «Іршавської асоціації ковалів», читайте у наступних публікаціях.


Т. Горянка,
фото «Гамора-2011» із архіву редакції