ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют
Єдина Країна! Единая Страна! United Country
Синдикация материалов

Блоги

Hennagyij Moszkal, Kárpátalja megye kormányzója az interjúra reagálva közölte, nem felel meg a valóságnak Szadovij állítása, amely szerint kettős állampolgár lenne Kárpátalja lakosságának 30-40 százaléka.

Загрузка...

Очільник “горіхової мафії” очолив ДФС

Після демонстраційного арешту очільника фіскальної служби Романа Насірова, українське суспільство зітхнуло – нарешті! Усі чекають і сподіваються на покарання і цьому сприяє максимальна публічність справи. Але, як показує досвід, керований процес “боротьби” з корупцією не скоро буде зупинений. Підтвердження цьому нове призначення на тепленьке крісло Насірова скандально відомого корупціонера Продана Мирослава Васильовича.

A “nemzetek Európája” mellett és a liberalizmus ellen tartottak fekete ruhás felvonulást Kárpát-Ukrajna kikiáltásának 78. évfordulója alkalmából kárpátaljai ukrán nacionalisták a Karpatszka Szics szélsőjobboldali alakulat szervezésében szombaton Ungváron.

«Маю честь повідомити Вашому Превосходительству» (Частина І)

Elfogadása esetén növelheti az ukrán társadalomban a feszültséget a Petro Porosenko államfő által előterjesztett törvénytervezet a kettős állampolgárság betiltásáról, mert azt előzőleg sem társadalmi, sem szakértői vitára nem bocsátották – jelentette ki Brenzovics László, a Kárpátaljai Magyar Kulturális Szövetség (KMKSZ) elnöke, az ukrán parlament képviselője.

Orbán Viktor magyar miniszterelnök köszöntőt írt határon túli magyar honfitársaihoz március 15-e alkalmából, melyet a Kárpát-medence számos településén, a helyi ünnepségeken felolvasnak.

Petro Porosenko ukrán elnök a kettős állampolgárságról szóló halaszthatatlan törvényjavaslatot nyújtott be hétfőn a Legfelsőbb Tanácshoz – közölte a pmg.ua hírportál március 13-án.

515132452498758415157411.jpgЧи багато ми знаємо про тих людей, яких обставини посадили в інвалідний візок і які відчайдушно прагнуть подолати свою хворобу?

51519654975415151.jpgПо данным издания "prestige.express", общественный помощник народного депутата Татьяны Черновол, резонансно известный журналист "Дорожного контроля" Андрей Дзиндзя на своем канале "Youtube" поделился любопытным фильмом-расследованием об одиозном "комбате-добровольце" Конст

Сегодня, 3 марта 2017 года, в Ужгороде произошло ЧП... Крупная авария на газопроводе среднего давления.

Наріжним каменем обговорень нових мовних законопроектів, що, як і в багатьох європейських країнах, спрямовані на захист державної мови, виявилось питання про «утиск» окремих національних меншин Закарпаття, а саме угорців та росіян. Наразі, жодна з інших нацменшин не обурюється з приводу «порушення прав», хоча на Закарпатті проживає біля 100 національностей.

Початок суверенізації України викликав глибокий протест імперської Москви. Остання спробувала утримати Україну у складі СРСР провокуванням і підтримкою в ній регіонального сепаратизму.

Міжнародний характер проблеми українців (русинів) Закарпаття почав виявлятися лише наприкінці 70-х років ХІХ ст., коли загострилося суперництво між Австрією і Росією. В умовах наступу угорського націоналізму в середовищі закарпатської української (руської) інтелігенції посилилася орієнтація на зовнішню силу, точніше – на Росію.

Однозначно, Балога Віктор Іванович зробив дуже багато для свого Народу, для Закарпаття, але в той же час Балога В.І. з Петьовкою В.В. фінансують у Тячівському районі місцеву газетку "справа честі", що видає ярий антирусин Петро Дідух, син котрого топтався біля облради по нашому Русинському Прапорові, визнаному в 23 державах: США, Канаді і половині Євродержав.

Nutella.jpg
Чтобы весна пришла раньше и была теплой и ласковой, нужно ее зазывать песнями и танцами, а еще – сделать много сладких улыбающихся солнышек, решила ТМ Nutella и устроила в самых больших городах Украины своеобразные «посольства Весны» - развлекательные площадки для детей и взрослых.

db170380afb49bd45abd97354ba32ecf.i728x520x529.jpegПоки прем'єр міністр Гройсман імітує митні реформи та освоює мільйони доларів, що виділили США на боротьбу з контрабандою та «сірим» імпортом, контрабандист Вадим Альперін завозить до України від 300 до 500

Упродовж кінця ХVІІІ – середини ХІХ ст. в середовищі російської інтелігенції починає пробуджуватися зацікавленість Закарпаттям. Вихідці із Закарпаття і російські автори опублікували низку статей, у яких пропагували ідеї мовної, культурної, релігійної та етнічної єдності русинів-українців (малоросів) з росіянами (великоросами). Така зацікавленість турбувала австрійські власті.

Украинский документальный фильм «Школа № 3», созданный в копродукции с Германией, получил гран-при в параллельной конкурсной программе «Generation 14+» («Поколение 14+») на 67-м Берлинском международном кинофестивале. Меценат Игорь Янковский, который выделил грант на поездку съёмочной группы фильма в Берлин, поздравил создателей картины с успехом.

ВЕЛИКИЙ ДОГОВІР, між США і Китаєм знищить Росію та розділить Світовий миропорядок між двома наддержавами.

...Тут ми потрапляємо в русло дискусійного питання «Чому русини стали українцями?», про яке можна написати гори книжок.

Podkarpatská Rus Zakarpatská oblast Ukrajiny, za rakousko-uherské monarchie součást Horních Uher, byla po první světové válce začleněna do Československé republiky.

Возлюбленная легендарного вратаря Шовковского Марина Кутепова выиграла Верховный суд и пытается разыскать малолетних детей, которых выкрал российский олигарх Сергей Евланчик.

Видео смотрите по ссылке: https://vimeo.com/204321852

Одним з аргументів на користь законності домагань політичної окремішності адепти «політичного русинства» називають специфіку місцевої розмовної говірки, яка, безперечно, має діалектні особливості в межах загальнонаціональної літературної мови. Розмовну форму місцевої закарпатської говірки ґрунтовно досліджували як вітчизняні, у тому числі й закарпатські мовознавці (І. Верхратський, А. Залеський, Р. Керста, І. Панькевич, С. Бевзенко, Ф. Жилко, І. Чередниченко), так і лінгвісти багатьох країн Європи (росіяни – М. Антошин, Г. Геровський, Г. Клепикова, Л. Петров; поляки – А. Вінценз, В. Курашкевич, Я. Рігер, З. Штібер; чехи – Й. Віра, Я. Гусек, О. Лешка, Я. Моравець; словаки – Ш. Ліптак, Л. Новак, С. Тобік, С. Цамбел, мадяри – Л. Балог-Беийрі, Л. Деже; румуни – З. Пенюк, Й. Патруц, Р. Удлер; болгари – Д. Кринджала, В. Погорєлов; навіть норвежці – О. Брох). Усі вони сходилися на тому, що ці говори і типологічно, і генетично є говорами української мови. Одна з найґрунтовніших праць про закарпатську говірку була написана видатним ученим-мовознавцем і опублікована в Празі ще в 1938 році під промовистою назвою: «Українські говори Підкарпатської Русі і суміжних областей». Як відомо, регіонально-краєву специфіку має також мова населення Полісся, Поділля, Слобожанщини, проте це не може бути аргументацією на користь кодифікації цих місцевих діалектів як окремих мов, адже не лише українська, а й усі національні мови мають діалектні відгалуження, що фактично є закономірністю для функціонування будь-якої національної мови.
З огляду на сепаратистські політтехнології, зав’язані на мовному питанні й запроваджувані щодо русинів-українців упродовж останніх десятиріч, що спричинили етнонаціональні та мовно-ідентифікаційні деформації, видається надзвичайно актуальним спостереження відомого вченого етнолога з Пряшівщини М. Сополиги про загальноукраїнське коріння місцевого діалекту русинів Східної Словаччини): «у своєму фонетичному, морфологічному, синтаксичному та лексичному складі цей діалект зберіг усі характерні ознаки східнослов’янської мовної групи. Первісний, тобто основний, запас слів сільського населення, який служив для комунікації в рамках сімейного та суспільного життя, але й у традиційних формах заняття, є, безперечно, український». Підкреслюючи роль мови як визначального етнічного індикатора, що одночасно виконує інтегруючу функцію між членами етнічної групи та діє як комунікативний бар’єр щодо інших етносів, М. Сополига простежує негативні процеси словакізації місцевої лемківської (української) говірки, що відбувається під впливом зовнішніх чинників та за умов незадовільного стану української національної освіти. Унаслідок штучної словакізації, на думку автора, формується лексична відмінність лемківсько-русинської говірки від літературної української мови, що використовується певними політичними силами як аргумент на користь ідеї про окремішність, «самобутність цього діалекту, який нібито не має нічого спільного з літературною формою української мови».
Іншим фактором, що використовується для легітимізації домагання політичної окремішності русинів-закарпатців, на думку прихильників цієї доктрини, є відмінність матеріальної і духовної культури закарпатців від української. Проте вже за часів незалежності з’явилося (окрім великого обсягу замовної антиукраїнської за характером публіцистики, що популяризує на аматорському рівні міф про етнічну окремішність русинів), чимало ґрунтовних і об’єктивних сучасних досліджень головно вчених-лінгвістів, етнографів та істориків Закарпаття, Буковини й Словаччини, які спростовують подібні твердження. Вони на значному польовому й документальному матеріалі розкривають особливості та загальнонаціональні риси етнокультури українців-русинів Закарпаття як невід’ємної складової української моделі етнокультури, джерельно доповнюючи й концепційно підсилюючи здобутки попередників – учених кінця ХІХ – початку ХХ ст., котрі досліджували етнічність і етнокультуру угорських русинів (І. Франко, Хв. Вовк, Ф. Потушняк та ін.). У виявленні, фіксації та вивченні етнокультурної спадщини Закарпаття чи не найбільшим, порівняно з напрацюваннями інших вітчизняних учених, є доробок В. Гнатюка, котрий здійснив численні фольклорно-етнографічні експедиції в Угорську Русь і опублікував у шести томах «Етнографічні матеріали з Угорської Русі» (Л., 1897–1910. – Т. І–VІ); «Угро-руські духовні вірші» (Л., 1902); його перу належить і низка спеціальних розвідок (Руські оселі в Бачці (в Полудневій Угорщині) // ЗНТШ. – Т. 22. – Л., 1898. – С. 1–58; Русини Пряшевської єпархії і їх говори // ЗНТШ. – Т. 35–36. – Л., 1900. – С. 1–70; Словаки чи русини // ЗНТШ. – Т. 42. – Л., 1901. – С. 1–81 та ін.). Дослідження етнографічної спадщини населення Закарпаття та Східної Словаччини в минулому й сучасному дозволяє виявити єдність української народної моделі матеріальної і духовної культури з її регіональними відгалуженнями та дає підстави заявляти про етнокультурну спорідненість закарпатських русинів з українством.
Щодо використання етнонімів «Русь» / «русин» сусідніми державами, то відомо, що у ХVІІІ ст. корелятивна пара «русин-руський» закріпилася у поляків, словаків та чехів у значенні «українець», «український» і в цьому сенсі, за спостереженнями дослідників, вживається впродовж останніх 200 років. Етноніми «рутен», «русин», як зазначалося, з ХІХ ст. використовуються також угорцями для назви українців Закарпаття, Галичини та Буковини.
У Московському князівстві терміни «русин» / «Русь» спочатку використовувалися головно на позначення жителів південно-західних земель Русі, тобто стосовно українців та білорусів.
Згодом, на землях Московії для означення людності північно-східних земель почали використовувати як етнонім прикметникову форму «русский», натомість на українських та білоруських землях ХІV та ХV ст. терміни «русини», «руській» продовжували вживатись як назва населення (з часу національно-визвольної війни українців ХVІІ ст. їх поступово починає витісняти самоназва «козаки», «українці»). З приводу заміни самоназви «русин» / «руський» на «козак» / «українець» М. Грушевський писав: «…козацтво … ставало репрезентантом цілого народу, всіх верств, а наслідком того терміни: нарід козацький, нарід козако-руський, і заміна понять козацтва і українсько-руського народу – се річ широко розповсюджена у другій половині ХVІІ і ХVІІІ віках».

Навколо ринку конфіскату до сьогодні поширюються чутки про недоступність останнього для простого українця. Тобто, придбати щось цікаве за реальні гроші ( а сайти банків рясніють інформацією про продаж простроченого заставного майна із неабиякими знижками щодо ринкової ціни) начебто й можливо. Але, з чого саме треба розпочати?

Szeptembertől valószínűleg nem lehet már magyarul tanulni a kárpátaljai iskolákban, az új nyelvtörvénnyel pedig a „minta-demokrata” Petro Porosenko elnök szinte mindenhonnan kitilthatja a kisebbségi szót.