Землевпорядна служба Закарпаття стає на заваді ганебних дій Ужгородської міської ради

Нещодавно на сторінках одного з інтернет видань з’явилася чергова „брудна” стаття, яка спрямована на компрометацію Головного управління Держземагентста у Закарпатській області (далі – управління) та його керівника Олександра Антала.

Хотілося б, перш за все, сказати, що в управлінні працюють високо кваліфіковані працівники, діяльність яких може відчути кожен громадянин, звернувшись та отримавши належну адміністративну послугу чи правову відповідь на те чи інше земельне питання. Професійна робота колективу управління, як результат, відображається у високих позиціях в рейтингу областей України в галузі земельних відносин.
Як вбачається зі змісту вищевказаної статті, то це була образа на принциповість та дотримання законності під час здійснення управлінням державної експертизи. Ганебним наразі є те, що Ужгородською міською радою за безцінь продаються земельні ділянки, в самому серці нашого краю.
До прикладу у м. Хуст середня вартість продажу 1 квадратного метра складає 250 грн., у м. Мукачеве – 300 грн.
Крім того,відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 „Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету” Держземагентство України та його територіальні органи здійснюють контроль щодо справляння надходжень до бюджету коштів за продаж земельних ділянок державної та комунальної власності. То ж контроль з боку державних органів, у даному випадку органами Держземагентства України, зокрема, здійсненням державної експертизи, є цілком обґрунтованим.
Не називаючи призвіщь та імен тих чи інших людей, які працюють на різних посадах в органах державної влади та органах місцевого самоврядування хотіло б ся зауважити , що ми живемо у правовій державі, де органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади зобов’язані діяти виключно в межах і на підставі законодавства. Одним із основних завдань управління є недопущення порушення вимог закону під час оцінки майна, що є власністю народу і слугує наповненням бюджету, який в подальшому, надіємось, використається для задоволення соціальних потреб громади, а не окремих її керівників.
Разом з тим, натяки на те, що хтось когось зобов’язав „добровільно” написати заяву на проведення державної землевпорядної експертизи є не обґрунтованими та зрештою – смішними.
Спроби будь-якого тиску, в тому числі і з використанням ЗМІ, не увінчається успіхом.
У випадку порушення будь-яких прав і свобод у галузі земельних відносин та при наявності юридичних аргументів і підстав для захисту своїх прав та свобод існує багато правових шляхів, зокрема, звернення до суду.
З юридичної точки зору стаття не має під собою ніякого підґрунтя. На жаль, автор тієї сумнозвісної статті навіть не відає про рік прийняття Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації” (далі – Закону), а саме 17 червня 2004 року.
Твердження про висновок державної експертизи, як про папірець, що не має вирішальної сили, вводить в оману громадян, адже згідно з статтею 35 Закону „Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи”.
Але, якщо для органу місцевого самоврядування Закон не має вирішальної юридичної сили, то це вже сфера діяльності прокуратури, яка здійснює нагляд за додержанням законів.
До слова говорячи, органу місцевого самоврядування і до тепер забракло часу, щоб на виконання рішення суду передати в управління Держземагентства в Ужгородському районі нормативну грошову оцінку м. Ужгород. Натомість, шляхом зазначених зловживань зобов’язують громадян „оббивати пороги” комунальних підприємств і отримувати незрозумілі платні довідки для справляння плати за землю. І чи це не є власне корупційною схемою, яку натомість хотіли розгледіти у чітко регламентованих законом діях управління стосовно державної експертизи?!