Трудова діяльність іноземців на території України

Іноземці, які постійно проживають в Україні, мають право працювати на підприємствах або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, передбачених для громадян України (ст.1 Закону України «Про імміграцію» від 7 червня 2001 року № 2491-ІІІ).

Іноземці, які іммігрували в Україну для працевлаштування на певний термін, можуть займатися трудовою діяльністю на підставі отриманого в установленому порядку дозволу на працевлаштування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Дозвіл не потрібен для працевлаштування іноземців, які постійно проживають в Україні. Крім того, він не потрібен для працівників закордонних ЗМІ, спортсменів, артистів та працівників мистецтва, працівників аварійно-рятувальних служб, працівників іноземних представництв, іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги та провадження викладацької діяльності за фахом у державних вищих навчальних закладах.
Варто зазначити, що іноземці не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо згідно із законодавством України призначатися на ці посади або займатися цією діяльністю можуть лише громадяни України. Так, іноземці не можуть бути: нотаріусами; суддями; державними службовцями.
Трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах України, відповідно до ст.8 КЗпП України регулюються законодавством України та міжнародними договорами. Будь-які обмеження, встановлені національним законодавством країни, громадянином якої є іноземець, не визнаються в Україні.

Головний спеціаліст відділу кадрової роботи
та державної служби Головного управління
юстиції у Закарпатській області
Олександра Феделеш