У місцях стихійних буревіїв біля Ужгорода висадили більше 6 тисяч дерев

На території Кам’яницького лісництва, де два роки тому буревієм було знищено 20 тисяч кубів лісу.

Минулого понеділка, 21 березня, в усьому світі відзначили Міжнародний день лісу. Це свято започаткували ще в 70-х роках минулого століття. Вже тоді провідні науковці та екологи бачили проблему катастрофічного зменшення лісових масивів. Причини цьому різні: технічний прогрес, незаконні рубки та природні стихійні явища. Останні впродовж кількох десятиліть завдають чималої шкоди Закарпатському краю.

Зокрема на Ужгородщині в 2014 році через буревій постраждало 78 тисяч кубів лісу. Часткові та суцільні вітровали спостерігалися й минулоріч, однак у значно менших обсягах. До прикладу, якщо на території Кам’яницького лісництва два роки тому буревієм було знищено 20 тисяч кубів лісу, то у 2015-му – тільки близько 6-ти. Найбільше постраждали букові насадження.

«Лише за одну травневу ніч через стихійне лихо суцільними та частковими вітровалами та буреломом були пошкоджені лісові насадження на 4 тисячах гектарів. Це величезні масштаби, якщо враховувати, що територія лісгоспу становить всього 17 тисяч гектарів. Тобто майже 1/4 площі зелених насаджень була пошкоджена», – зазначив директор Ужгородського лісгоспу Василь Кий.

Нині цьому намагаються зарадити, висаджуючи на «оголених» пагорбах нові породи дерев. Так, біля Кам’яниці в урочищі Вайдова з нагоди свята було висаджено 600 саджанців. У акції «Майбутнє лісу – в твоїх руках», яка стартувала 21 березня та триватиме впродовж місяця, взяли участь не тільки лісівники, а й представники сільської влади, вчителі та школярі, громадські активісти.

«Часом чуємо нарікання, мовляв, лісовози їздять – ліс вирубують. Сподіваємося, такі акції та спільна робота з лісопосадок допоможуть громаді вникнути в проблему і зрозуміти першопричину того, чому в лісах необхідно проводити санітарні рубки, – каже Василь Кий. – Адже через стихійне лихо ми зобов’язані очистити територію та реалізувати деревину, аби вона просто не пропала».

За словами головного лісничого ДП «Ужгородське лісове господарство» Валентина Геккера, спустошені буревієм території поновлюють тими породами дерев, яких тут раніше не було: дуб скельний, сосна, ялиця, котрі мають міцну кореневу систему. Тому насадження лісу не тільки урізноманітняться, а й стануть більш витривалими до стихійних явищ. До того ж помічається і природне поновлення лісу самосівом бука, ясена та явора. Отож маємо надію, що вже через кілька років нині спустошені території зазеленіють.

Яна ЗАМОРОКА.