Тячівський міський голова Іван Ковач розповів про перші успіхи об’єднаної громади

Нещодавно у Тячівській об’єднаній громаді підвели підсумки першого півріччя. Якими були ці півроку для першої міської ОТГ Закарпаття – про це та інше цікавимось у Тячівського міського голови Івана Ковача.

Які проекти будуть реалізовуватись найближчим часом у громаді, про ремонти у школах та дитсадках, будівництво сміттєпереробного заводу, перспективи розвитку туризму, міжнародні зв’язки – відповіді на ці та інші питання читайте в нашому інтерв’ю.

Іване Івановичу, на останній сесії Ви озвучили вагому цифру перевиконання бюджету за І півріччя – 17,4 млн. грн. Як вдалося їх заробити?

На такий результат не міг розрахувати ні я, ні фінансисти, адже чіткого бачення, як буде працювати бюджет громади, у нас не було. Розраховували бюджет громади вперше, і це було непросто. Коли ми формували бюджет, то, звичайно, ставили мінімальні показники. А зараз у нас вже є чітке бачення основних платників по різних видах податків. І ми можемо розрахувати надходження щомісяця, плюс-мінус 50-70 тисяч гривень.

Приємно було, що деякі платники ПДФО, як, скажімо, ДП «Ламелла», ТОВ «Шкала-Енерджі», бюджетна сфера, по-перше, збільшили розмір заробітної плати, а по-друге, не допустили зменшення кількості платників податків. А один з наших основних платників – підприємство, яке займається авіаперевезеннями, – різко збільшило заробітну плату (вона у них у доларах). За рахунок цього отримали додатково 2,8-2,9 мільйона, які ми не передбачали. А щодо деяких платників взагалі не знали, що вони будуть у нас сплачувати ПДФО, і не враховували їх у базу.

Але ця цифра не є такою вже значимою, тому що за останні два місяці ми мало що фінансували, а роботи треба було проводити, для цього був найкращий період. Тому і за тротуари по Армійській, і за вулицю Комсомольську будемо платити тільки тепер.

Тобто у другій половині року робіт на різних об’єктах в об’єднаній громаді побільшає?

Однозначно. От мені закидають, що я не говорю про конкретні строки. А як я можу говорити про конкретні строки, поки немає цифр? А тепер є сума, під яку маємо конкретні об’єкти. Вони відомі громаді, їх перелік є на сайті, у казначействі… Це капітальний ремонт дороги на с.Лази, реконструкція першого поверху адмінбудівлі під ЦНАП, дорога від вул.Леонтовича у Тячеві до кінця с.Тячівка, капітальний ремонт вул.Шевченка, капремонт тротуарів та ливнева каналізація по вул.Армійській, реконструкція котельні Тячівського ДНЗ №5 під альтернативне опалення, спортмайданчик на території Руськополівської ЗОШ І-ІІІ ст., капітальний ремонт Руськополівського ДНЗ №2, будівництво мережі вуличного освітлення в с.Лази), капітальний ремонт тротуарів та прилеглої території вулиць Вайди і Партизанської у м.Тячів. Останній проект якраз на стадії обговорення. Також плануємо відремонтувати вулицю Львівську.

А скільки державних коштів вдалося залучити?

7,1 млн. грн. субвенції на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад. Вони надходять щомісяця – по 780 тис. грн. і чітко розподілені між об’єктами, які затвердили на попередній сесії. Це реконструкція 1-го поверху адмінбудівлі по вул.Нересенській для розташування ЦНАПу, капітальний ремонт дороги по вул.Травнева в с.Руське Поле, регулювання потічка «Голубий Дунай» в м.Тячів, капітальний ремонт автодороги км 1+630 км 2+600 між населеними пунктами Тячів та с.Тячівка, капітальний ремонт вул.Центральна, км 0+000 км 1+630 в с.Тячівка, капітальний ремонт тротуарів та елементів благоустрою по вул.Армійській від перехрестя вулиць Армійська-Гетьмана Мазепи до перехрестя вулиць Армійська-Слов’янська в м.Тячів. Ми теж маємо обов’язкову частину в їх фінансуванні.
4 млн. нам виділили з Державного фонду регіонального розвитку на будівництво спорткомплексу. 3,4 млн. грн. отримали на будівництво дороги в с.Лази. Додали до них 2 мільйони з нашого бюджету. Загалом, цього року на цю дорогу піде понад 5 млн. грн.

А коли плануєте почати ремонт цього напрямку?

Почнемо, як тільки підрядник завершить ремонт дороги до с.Тячівка. Наступного року роботи продовжаться. Нам взагалі лячно було братися за цю дорогу, яка 25 років взагалі не ремонтувалася.

Державні кошти до кінця року освоїте?

У нас нема іншого вибору. Навіть страшно подумати, що буде, якщо не освоїмо. Тоді наступного року нам ні копійки не дадуть, і довіри до нас більше не буде.

Будівництво спорткомплексу йде за графіком

Іване Івановичу, чи буде цього року завершене будівництво спорткомплексу?

Так. Єдине поки не вирішене питання – це покриття. Ми б хотіли встановити паркет спортивного призначення, який відповідатиме останнім європейським вимогам і дасть змогу проводити міжнародні змагання. Загалом, на цьому об’єкті складений чіткий графік робіт. Поки що все йде за планом.

Після відкриття спорткомплексу Тячівську ДЮСШ перемістять туди?

Буде складений графік, за яким будуть займатись і вихованці відділень Тячівської ДЮСШ, і всі інші. Там будуть тренерські приміщення, роздягалки, душові. Є й хороша адміністративна частина.

Чи буде можливість проводити у спорткомплексі уроки фізкультури для учнів тячівських шкіл?

Він буде відкритий цілий день. Тож якщо тячівські школи виявлять таке бажання, то однозначно.

А пересічні громадяни матимуть доступ до спортивної споруди?

Обов’язково. Дамо доступ усім, але будемо просити, щоб це було організовано. Це ж не тільки для ДЮСШ. У такому випадку має бути організатор, відповідальна особа.

«Реконструкцію ЦНАПу завершимо до осені»

Як іде реконструкція приміщення під ЦНАП?

Ми планували, що закінчимо реконструкцію в липні, але з технічних причин довелося вносити багато корективів у попередній кошторис. Ми почали з даху, де запланували вісім кабінетів, але коли почали працювати, виявилося зовсім не те, що ми чекали. Але до осені ми закінчимо реконструкцію приміщення під ЦНАП. У цього приміщення буде чітко виражене функціональне призначення – туди будуть переміщені всі комунальні приміщення, в які людям треба звертатися. Там буде реєстраційна,а з нового року – паспортна служба, будуть землевпорядні, архітектурно-будівельні підприємства. Громадянин у ЦНАПі повинен отримати всі послуги, які надає держава.

А реконструкція «Голубого Дунаю»?

Цього року закінчимо першу чергу проекту – від мостика до впадіння у Тису. На це піде 1,5 млн. грн.

Про ремонти у школах і дитсадках

Цього літа школи громади отримали бюджетні кошти на ремонт. Розкажіть про це детальніше.

Загалом, на освіту цього року ми виділили 2,7 млн. грн. Йдеться не тільки про ремонти. Кошти спрямували також на харчування школярів (розширили пільгову категорію). А на попередній сесії виділили кошти на оздоровлення. З директорами шкіл ми домовились так: у кожній школі за пропозицією директора ми робимо поточні ремонти на суму 200-250 тис. грн. Ми сказали: ви визначаєте пріоритет, а за нами – документація, кошти і бригади. І так вийшло, що ми на кожну з семи шкіл дали по 300 тисяч.

В яких школах ситуація була найгіршою?

Критичною була ситуація з дахом в Округлянській ЗОШ І-ІІ ст. Наразі там ремонт уже повністю завершено.

Бригади працюють практично по всіх школах. Ремонти дуже різні: є школи, де санвузли ремонтують, а от в Руськополівській школі на трьох поверхах взагалі не було освітлення. Крім того, розпочали капітальний ремонт дитсадка у Руському Полі (1,3 млн. грн.), – будемо міняти тепло-, водопостачання... Розпочали роботи з реконструкції котельні під альтернативне опалення у дитсадку по вул.Комсольській у Тячеві. Минулоріч ми виконали таку реконструкцію у ДНЗ по вул.Вайди, і результати нас порадували, бо економія складала 54-62%.

Під час минулої розмови Ви говорили про плани щодо розширення Тячівського ДНЗ №1. То коли побільшає місць у цьому дитсадочку?

На наступний рік ми обрали п’ять проектів, три з яких соціальні. Це добудова на 60 місць ДНЗ №1, будівництво нового дитсадка у с.Тячівка, реконструкція Тячівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 з метою енергозбереження (утеплення стін і покрівлі, заміна системи опалення, вікон). Розробка цих проектів на стадії завершення. Наступного року будемо їх фінансувати.

Крім цього, однозначно будемо закінчувати дорогу Тячів-Лази-Округла, будемо обирати значимі проекти у Руському Полі. Скоріш за все, це буде вулиця Головна – 4 кілометри від центральної дороги до села, яка потребує капітального ремонту. Це непростий проект у плані фінансування, тож будемо надіятися на Державний фонд регіонального розвитку, і субвенцію на розвиток об’єднаної громади будемо направляти на ці об’єкти.

«На місці тривають передпроектні роботи»

Чи виправдовують сподівання інвестори, які мають намір збудувати у Тячеві сміттєпереробний завод?

13 липня в присутності голови Закарпатської ОДА відбулася наша зустріч з власником підприємства, яке виробляє технології для заводу, та керівником проекту з Фінляндії. Вона була плідною, і губернатор підтримав цей проект. Ми запрошені на зустріч до Фінляндії, де матимемо можливість побачити, як працює завод, який виготовляє технології з переробки сміття. Узгоджуємо з ОДА та Міністерством екології дату поїздки. А поки тут, на місці, йдуть передпроектні роботи: робиться екологічний паспорт земельної ділянки, проводяться обміри, проби грунтів і т.д. Цим займається одна з провідних київських фірм, яку найняв інвестор. А на етапі проектування технологій працюватимуть фінські спеціалісти. Тобто на сьогодні задеклароване обома сторонами виконується. Маю надію, що цей непростий проект буде завершений. Він потребуватиме мобілізації не лише з боку інвестора, а й багатьох управлінських рішень на рівні держави – дозволи на будівництво, на експлуатацію, висновки Мінекології і т.д. Поки що підстав казати про те, що щось не виконується, у мене немає.

Створення ОСББ – в інтересах жильців

Чи варто тячівцям найближчим часом очікувати підвищення тарифів на водопостачання?

Я буду робити все для того, щоб ті тарифи, які ми затвердили, залишилися такими, як є. Специфіка нашого міста така, що мережі і будівлі експлуатує районне підприємство.

До речі, ми звернулися з листом до районної ради, і я сподіваюся, будуть прийняті управлінські рішення для того, щоб виконати спільні рішення району і міста про передачу мереж водопостачання і каналізації разом з будівлями на баланс міської ради. І однозначно, в майбутньому треба розглядати питання очисних споруд, проект яких уже на експертизі. Одним із пунктів наших домовленостей з фінським інвестором є те, що наступного року вийдемо на угоду будівництва підприємства з водоочищення на території міста. Шукаємо інших інвесторів. Остаточну картину будемо мати, коли проект пройде експертизу. Це одне з найболючіших місць будь-якого населеного пункту, і не лише Закарпаття. А поки цього року, я думаю, пройдемо шлях передачі мереж і будівель на баланс комунального підприємства міста і будемо разом думати, як зробити цю послугу стабільною хоча б на 2-3 роки.

До речі, великі мережі водопостачання місто за ці роки відремонтувало. Ми встановили підвідні водопроводи у мікрорайонах по вул.Вайди та Незалежності, Шапошнікова та Промисловій. Де можуть бути втрати? Думаю, на внутрішньобудинкових мережах водопостачання. Це кропітка робота – привести до ладу так звану нижню розводку. Зі свого боку, ми готові розглядати фінансову участь у цих проектах, брати на себе проектні роботи. Але закон каже, що треба створювати ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків).

До речі, скільки ОСББ діє у місті?

Зараз їх створено два: в одному будинку по вул.Вайди та в гуртожитку на Промисловій. Будемо пробувати розбудити наших людей у цьому плані. До речі, з ініціаторами створення ОСББ по вул.Шапошнікова їздили до Хуста, дивились, як у них ОСББ працюють. До нас приїжджали міжнародні спеціалісти, але людей важко розбудити. Хоча є і своя специфіка: скажімо, на Шапошнікова квартири рахуються за тячівцями, які живуть у нових мікрорайонах. Також свою роль відіграє те, що у Тячеві – індивідуальне опалення квартир. Але так, як дають кошти для ОСББ на проекти з енергоефективності, не дають ні на що. А ще можна залучати чудові кредити. Я дуже надіявся, що спрацюють ініціатори створення ОСББ по вул.Шапошнікова, і їх приклад будуть наслідувати інші. Але не розумію, чому така недовіра до цього питання. Словом, тут є над чим працювати. В першу чергу, це в інтересах жильців. Адже утеплені квартири коштують дорожче, ніж звичайні. От минулого року ми відремонтували 7,6 тисяч квадратних метрів дахів. Те, що від нас залежало, ми зробили. Але в ремонті під’їздів я вже не зможу допомогти. Це дуже болюча тема, і люди в цьому плані не активні, хоча тут явна вигода для кожного мешканця.

«Ліси ми ще ні від кого не забрали»

На останній сесії депутати міськради прийняли рішення про створення комунального підприємства «Тячівкомунліс». Якими будуть наступні кроки влади у цьому напрямку?

Це рішення було зумовлене ситуацією, яка склалася у Лазах, Тячівці і особливо у Руському Полі. Це питання розглядалося на сесії, були озвучені депутатські запити. Ми створили комісію, яка прийшла до висновку, що треба щось робити. Інше питання – що можна робити по закону. Для того, щоби управляти, треба створити підприємство. Саме його створення не тягне за собою жодних юридичних наслідків. Ми ще ні від кого нічого не забрали, а лише створили орган, якому можна буде передати ці ліси.

Статті 149, 120 Земельного Кодексу кажуть, що державні ліси за Постановою Кабінету Міністрів можуть бути передані для потреб громади. Тобто можливість така є, інструмент є. Якщо Кабінет міністрів погодиться і передасть їх нам, то у нас буде кому їх прийняти.

Друге питання – громади сіл не передали ліси у «Тячівський лісгосп», немає акта прийому-передачі. Зараз маємо сформулювати цю думку, писати, що ми їх не передавали, і що є така стаття, яка дає можливість Кабінету міністрів прийняти таке рішення. Якщо Кабмін погодиться з нашими пропозиціями, і ми скажемо, що в нас є кому передавати, тоді він може нам передати, хоча й не зобов'язаний. Якщо ні – тоді буде якась ступінь відповідальності Кабінету міністрів. Ми будемо апелювати, яка в нас ситуація, дамо фотографії, матеріали, скільки кримінальних справ і т.д.
Розумієте, будь-кому, хто буде тут сидіти, – це фінансове ярмо на шию. Тому що мало підприємство створити, його ще треба й утримувати. Це буде непросто. Але не почути людей, не бачити що там робиться… Це ж страшне. Дійшло до того, що в Руському Полі зібралося село і вигнало лісників з лісу. Але ж це може закінчитись і не мирним шляхом.

Ми будемо робити все для того, щоби процедура була законною. Якщо нас почують – добре, тим більше прецеденти такі є. Просто треба пройти процедуру. Я в цьому не бачу жодних проблем.

«Кожному, хто буде розвивати туризм, гарантуємо повну підтримку»

Чи є якісь задуми щодо розвитку туризму в об’єднаній громаді?

Однозначно для громади це потрібно, але як важко розбудити до такої активності. Ми дали добро на те, що громадській організації, яка буде займатись розвитком туризму, безоплатно надамо приміщення і будемо його утримувати.

Рано чи пізно ми зробимо дорогу на Лази. Шкода буде загубити туристичні родзинки: от у Лазах є Чорна Вода, у Руському Полі є пам'ятка – хата Андрія Новака (першого головлікаря обласної лікарні). Є гора Капуна, де плануємо відновити напис «Мир». Щоправда, цей проект потребує часу і фінансів.

А чи не було б доцільно залучити фахівців з туризму, які б цим займалися?

Як правило, найдієвіші у цьому напрямку громадські організації. Адже потрібен інтерес. Вони собі самі на зарплату зароблять на туристах. А спеціаліст, на мою думку, – це не вирішення проблеми. До того ж це кошти. Рік утримання одного фахівця обходиться у 50 тисяч грн. Але запевняю: кожному, хто хотів би займатись розвитком туризму, ми готові надати повну підтримку, приміщення, техніку. Нам це потрібно, але це мають робити активісти, а не людина на зарплаті.

І про міжнародні зв’язки. Відомо, що 14 червня цього року міська рада містечка Яблунков (Чехія) прийняла рішення про співпрацю з Тячевом. Можете розказати про це детальніше?

Це рішення поки що у площині побажань. Вони бажають з нами товаришувати. Наступним кроком це має схвалити наша сесія, і потім ми маємо приступити до укладання угоди.

А як допомагають Тячеву міста-побратими?

Наприклад, через угорське місто Вац нам завезли парти для шкіл громади. Днями їду з робочим візитом у 18 мікрорайон Будапешта, який є «локомотивом» наших інтересів на вищому рівні. Інше угорське місто Ясберень вже приготувало обмундирування для наших рятувальників. А минулого року упродовж 10 днів оздоровили дітей учасників АТО. Допомагають і оргтехнікою. Також є попередня домовленість про співпрацю з поляками, які присутні в міжнародних організаціях, які фінансують проекти прикордонних територій, як аплікатори. Думаю, цього року заключимо з ними угоду.

До речі, які перспективи відновлення зруйнованого мосту через Тису?

Куди тільки ми не звертались, щоб відновити його, до Брюсселя дійшли. І зараз його відновлення включили у десятку пріоритетних напрямків співпраці з Румунією.

Ще одне питання від наших читачів, яки засмучує споглядання голодних бездомних собак в місті. Тож чи можливо відкрити у місті притулок для цих тварин?

Це велика проблема. Колись такі притулки почали відкривати на Закарпатті, в містах обласного значення, потім вони мали з’явитись і в інших. Але з часом усе заглохло. Щоб вирішити це питання, мала би бути якась державна програма. Але, на превеликий жаль, у нас забули про людей, а про собак тим більше.

І наостанок: які проблеми Ви як міський голова побачили у процесі децентралізації?

Скажімо так: проблем, які б заважали децентралізації працювати, я не бачу. А технічних недоліків дуже багато, і вони пов’язані із загальними проблемами в Україні, коли нормально не працює законодавчий орган. Я думаю, це могло би бути предметом розмови на круглому столі за участі представників влади на місцях, об’єднаних громад за участі профільних міністерств, як от Мінрегіонбуд, Мінфін. Тоді можна би було поставити крапку в усіх тимчасових неузгодженостях. Але поки що, на жаль, я такого бажання не бачу.

Дякую за розмову.

Розмовляла Наталія Маджара