Як прикордонному Чопу забезпечити себе якісною водою?

Удар дзвону надзвичайної ситуації пролунав у Чопі. Його відлуння закликає всю громаду об’єднатися у відстоюванні своїх прав на гідне і комфортне життя. Межа терпіння настала. Що далі? Які кроки? Хто і що повинен робити?

З цими запитаннями ми звернулися до мера Чопа Валерія Самардака. Ось що він розповів.
«Про передісторію виникнення проблеми, вважаю, говорити вже не актуально. Всім потрібно знати, що робиться і що має робитися. Забезпечити місто якісною питною водою в якийсь один спосіб неможливо. Ми обрали два шляхи, якими зараз ідемо водночас. Перший, невідкладний — це витребування у Львівської залізниці міської мережі водозабору та водопостачання, другий — будівництво нового водозабору та мережі водопостачання. Другий шлях є надійним і сучасним, але потребує певного часу та капіталовкладень. Наразі маємо готовий робочий проект водозабору та фільтрувальної станції на основі підземних свердловин і готуємося до тендерних процедур із будівництва. За нашими розрахунками, бюджет міста протягом трьох років впорається з фінансуванням будівництва і це максимальний за термінами план. Звісно, будемо до цього процесу долучати різноманітні джерела і розраховуємо впоратися за рік. Отже, за рік потреби у водопостачанні від ВОДЧ-5 не буде. Але страждати ще цей час місто не повинне і ми готові вкласти кошти у відновлення обладнання існуючого водозабору, але на законних умовах, коли він буде на балансі міста. Тому порушуємо зараз питання на всіх рівнях про передачу цього технологічного об’єкта на наш баланс. Це унікальна ситуація. В Україні подібного ніхто не робив. Це можна порівняти з битвою Давида з Голіафом, де громада Чопа — Давид, а державна монополія — Голіаф. Ми повні оптимізму, бо нам нема чого втрачати, ми боремося за виживання у прямому сенсі цього слова. Ми упевнені у підтримці містян і наших друзів та однодумців по всій Україні. Я знаю, все буде добре!».