Ужгородський філіал Націнституту стратегічних досліджень допомагає прогнозувати розвиток нашої держави

Не дуже коротку назву "Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України" чув мабуть не кожен читач. Хтось асоціює цю структуру із роботою СБУ, інші вважають, що це вищий навчальний заклад, який готує державних службовців. Як же насправді функціонує Інститут та які проблеми розглядає чи патронує розповість провідний спеціаліст гуманітарного відділу цього Інституту, кандидат філософських наук, наш земляк, а нині киянин Максим Кияк.



- Пане Максиме, розкажіть, будь ласка, в чому полягає суть вашої роботи?



- Національний Інститут стратегічних досліджень займається науково-аналітичною роботою і підпорядковується Президентові України та Раді національної безпеки та оборони України. Почав він діяти із 1992 року. Окрім головної будівлі у Києві, наша установа має свої філії і в регіональних центрах - Ужгороді, Сімферополі, Донецьку, Дніпропетровську, Одесі, Харкові та у місті Львів.



Кожна філія у свою чергу, має чітко окреслені завдання. Ми не лише збираємо інформацію, аналізуємо її і подаємо свої пропозиції та висновки з питань, які є значущими для нашої держави, а також намагаємось цілком і повністю виправдати свою назву, забезпечуючи стратегічне планування та прогнозування розвитку нашої держави, що є дуже важливим у наш динамічний і прагматичний час. Співробітники Інституту є і прогнозистами, і, якщо хочете, провидцями водночас. Вони повинні виблискувати не лише аналітичними здібностями, але й мати розвинуту інтуїцію. Окрім цього, наша установа часто є причетною до багатьох суспільно важливих подій у нашій державі. Зокрема, лише у цьому році ми були організаторами потужного міжнародного форуму "Україна-Європа". Також нами було запропоновано проект концепції гуманітарного розвитку, який отримав схвальну оцінку Президента України та був запрезентований на Всеукраїнському форумі інтелігенції у Києві навесні цього року. І це є тільки незначна частина роботи, проведеної нашою структурою.



- У яких напрямках працює Інститут?



- Він охоплює всі сфери життєдіяльності суспільства, держави. Ми працюємо по відділах, спектр діяльності яких охоплює гуманітарну, соціально-економічну, військову, зовнішньоекономічну проблематику, питання інформаційної політики, енергетичної незалежності, екології та інші.



- Що залежить в країні від вашої роботи?



- Може це звучатиме трохи пафосно, але саме наш орган формує у значній мірі державну політику, наголошу, державну, а не політичну політику, вибачте за тавтологію. Наведу один простий, але доволі показовий приклад. Коли за президентства Леоніда Кучми у країні виникла політична криза, що значно відбилося на міжнародному іміджі України, нашими стратегами було вирішено вдатися до наступного кроку: було рекомендовано та обґрунтовано потребу у запрошенні до нашої держави тодішнього Папи Римського Іоанна Павла ІІ. Без перебільшення історичний візит такого високоповажного гостя зміг би відразу покращити обличчя України в очах міжнародної спільноти.



- А над якими проблемами працює ваш відділ гуманітарної політики саме тепер?



- Ми намагаємося запропонувати вирішення багатьох актуальних і болючих для України тем і виходимо з того, що саме гуманітарна сфера є головною. Ми досліджуємо гуманітарний вимір євроінтеграційних прагнень нашої держави. А саме: освітній аспект, державно-церковні відносини, мовна проблематика, питання інформаційного простору.



- Які теми ще належать до вашої компетенції?



- Це, у першу чергу, інформаційна безпека, про важливість забезпечення якої говорив Президент на засіданні РНБО України у березні цього року. Суспільне телебачення, перехід на цифрове мовлення, відсоткова ротація української музики на вітчизняних радіохвилях. У тому числі мною розглядається проблема розвитку українського кіно. Ми розуміємо, що творення державної політики у значній мірі пов'язане із розвитком культури і представленням її світовій спільноті. Так нарешті до споживача дійшов фільм вітчизняного виробництва "Богдан Зиновій Хмельницький", зйомки якого тривали сім років. Цього року вперше на Канському кінофестивалі Україна мала свій павільйон, який відвідало дуже багато поважних гостей з числа митців, політиків і просто кіноманів. Як уже було відзначено, для нашої держави є вкрай важливим інтегрувати український інформаційний простір до європейського.



- Тобто щоб українські телеканали, газети та інші ЗМІ були доступні для європейців?



- У тому числі. Це є дуже актуально, адже тоді ми зможемо значно глобальніше, ширше, і. звичайно, достовірніше, ніж іноземні ЗМІ формувати там думку про нашу країну, покращувати імідж нашої держави.



- А щодо цілісності внутрішнього українського інформаційного простору?



- Це питання стоїть нині як ніколи раніше гостро, не в останню чергу задля запобігання спеціальних інформаційних операцій інших держав по відношенню до України. Особливо це стосується прикордонних регіонів, у тому числі й Чернівецької області.



- До речі, в березні цього року саме цю проблему Президент порушив на засіданні РНБО, чи має до цього стосунок ваш інститут?



- Так, у тому числі завдяки роботі нашого відділу, було наголошено на тому що інформаційний простір України потребує на разі негайного захисту. Президентським указом було доручено у шестимісячний термін подати проект доктрини інформаційної безпеки України.



- Певно, вже й пора, адже більшість розвинутих країн світу такі доктрини вже мають, навіть наша сусіда Росія розробила Доктрину інформаційної безпеки ще у 2000 році.



- Наприкінці цього року і Україна матиме свою.



- Чи займаєтеся ви безпосередньо моніторингом ЗМІ?



- Ні, цього не робимо, але, звичайно ж, статистикою володіємо. Наприклад, показовим є те, що кожного дня в Україні з'являється аж 9 нових видань, існує понад 20 тисяч газет. Але при цьому ми маємо тільки 3 україномовні загальнонаціональні багатотиражки. Це - "Україна молода", "Сільські вісті" та "Експрес". Це налаштовує на думку, що треба працювати над якістю видань та проводити піар-політику таким чином, аби наші видання були абсолютно конкурентно здатними.



- Якщо Ваш інститут займається таким спектром питань, то чи є відділ, що відповідає за формування національної ідеї, з якою в Україні нині надзвичайно сутужно, адже єдиної національної догми, яка об'єднала б усю Україну ментально, духовно і соціально поки що так і не існує.



- Питання ідеології - болюче питання. Але хотілося би зазначити, що коли ми нарешті матимемо оцю ідеологічну формулу, то одразу багато проблем, зокрема й у інформаційному просторі, самі себе вичерпають.



- Дозвольте запитати вас як громадянина, яка місія, на ваш погляд, для нинішнього Президента В.Ющенка є визначальною? Що залишиться на решеті історії?



- Вважаю - демократична місія. Це для розвитку нації, дуже важливо. Можливо, суспільство іще не зважило, що означає для нього свобода слова, вибору, генетична пам'ять. Без цього найгеніальніша особистість перетворюється на гвинтик.



- Зважайте, народ нині якось так налаштований, що за всі його радощі і печалі має нести відповідальність лише один чоловік.



- Сьогодні нам усім необхідно змістити акцент від егоїстичного бажання власного добробуту чи добробуту своїх близьких до роботи на благо всього суспільства, незалежно від національності, мови чи релігійної приналежності. Напевно це теж наша місія, яку обійти не можна.





Інтерв'ю вела Леся ВОРОНЮК, газета «Буковинське віче» (Чернівці)



UA-reporter.com