Візова угода з ЄС ділить українців на «рівних» і «ще рівніших»

Київ – Черги біля консульств, відмови у візах і навіть повернення з кордонів країн Шенґенської угоди – з усім цим довелося зіштовхнутися українцям після набуття чинності угоди про «спрощення» візового режиму.

Але такі перепони постали далеко не перед усіма категоріями українців – власники дипломатичних паспортів, а ними в Україні володіють ще і народні депутати, і урядовці, усіх цих проблем не зазнають. І в цьому українські дослідники вбачають негативний вплив угоди, адже вона посилює соціальне розшарування українців на тих, кого впускають до Європи, і тих, кому дорога туди практично закрита.

На думку експертів, нинішня ситуація, що склалася з виконанням європейською стороною умов нової угоди між Україною та ЄС, поглиблює розрив між політичною елітою країни та рештою суспільства. Власники дипломатичних паспортів завдяки новому договору від 1 січня не потребують віз для в’їзду в Євросоюз.

Натомість звичайні українці, які їздили до ЄС у справах бізнесу, для навчання, для відвідин родичів і просто як туристи, стали менше подорожувати до Європи. За даними державної прикордонної служби, у порівнянні з минулим роком, за перше півріччя року нинішнього кількість українців, які виїздили до Євросоюзу, скоротилася більше ніж утричі.

«Паперовий мур»

Моніторинг виконання угоди європейськими країнами, який влітку цього року разом з іншими недержавними організаціями проводив Центр миру і конверсії, показав, що причиною цього став «паперовий мур», який вибудувала перед простими українцями нова угода.

Директор Центру миру і конверсії Олександр Сушко зазначає: «Розширення Шенґенської зони – це були зняті кордони між країнами Центрально-Східної Європи, три з яких безпосередньо розташовані на наших кордонах. Зі вступом цих країн у Шенґенську зону суттєво змінились умови видачі віз цими країнами – і змінились вони не краще з точки зору українського заявника».

Серед негативних тенденцій, які виявив моніторинг, значне ускладнення процедур та умов отримання віз – зростають черги, затягується довше визначеного часу процес оформлення необхідних документів, виставляться незрозумілі вимоги до цих документів. Також, всупереч вимогам угоди про те, що всі українці мають отримувати візи за збір у 35 євро, насправді їм доводиться переплачувати офіційно і вдвічі більше за послуги посередників, через яких працюють посольства.

Позитивні тенденції

Але введення у дію нової візової угоди має і позитивні тенденції. Як відзначив Олександр Сушко, кількість відмов у наданні віз скоротилася в середньому з 12 до 8 відсотків; держави Шенґенської зони запровадили сучасні електронні технології для обробки документації; на краще змінилось і ставлення консульських працівників до подавачів документів.

Найкращою виглядає ситуація на Закарпатті, де вже діє так званий малий прикордонний рух.

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Світлана Мітряєва розповіла Радіо Свобода: «Крім шенґенських віз, закарпатці чи не єдині в Україні, хто може використовувати так званий інститут малого прикордонного руху. Тобто, якщо людина не може отримати шенґенську візу, то вона може отримати візу на термін перебування у прикордонній території. І до цієї прикордонної території входять 342 населених пункти України. Видача віз для закарпатців з одного боку ускладнилась, тому що закарпатці не звикли подавати стільки документів. Але закарпатці, з іншого боку, мають і переваги, оскільки на 50 кілометрів ми вже в Європі».

Однак, на думку дослідників, Україна має визнати, що угода з Євросоюзом не працює належним чином. Звіт про це дослідники пообіцяли передати Міністерству закордонних справ, щоб він мав підставу порушувати візову проблему перед колегами з Європейського Союзу.