Шпигунські ігри на угорському кордоні, , або як Важко бути українцем

Якщо доля жене вас за кордон у пошуках бодай-якогось заробітку чи підробітку, вже на самому кордоні маєте бути готовими до непростих випробувань. І...особисто тримати оборону, бо захистити вас, швидше за все, буде нікому.

Після вступу Угорщини до ЄС з початку 2007 року угорською стороною введені додаткові обмеження на ввезення до країни підакцизних товарів (тютюнових, алкогольних виробів та паливно-мастильних матеріалів). Згідно з чинним законодавством УР, за переміщення через державний кордон навіть одного або двох блоків сигарет накладаються великі штрафні санкції або причетні особи можуть бути депортовані з країни. Також може бути конфіскований транспортний засіб, що використовується для переміщення заборонених для ввезення підакцизних товарів.
Мешканці прикордонних районів України здійснювали і здійснюють поїздки до Угорщини. Для протидії ввезенню до Угорщини заборонених підакцизних товарів створені спеціальні прикордонні правоохоронні органи, як-от відділ контрабанди Загоньської митниці Угорщини.
Співробітники даного підрозділу працюють у складі пересувних мобільних груп, які займаються також оперативно-розшуковою діяльністю. За свідченням громадян України, у котрих було виявлено заборонені предмети, їх намагалися залучити до негласного співробітництва з прикордонними спецорганами, обіцяючи при цьому пом’якшення покарання або його уникнення в обмін на надання інформації про осіб, причетних до дрібноконтрабандної діяльності або інших протиправних дій.
Від двох мешканців прикордонних сіл Степана та Івана (на прохання співрозмовників імена змінено) ми дізналися про факти "інформаторської" діяльності наших громадян на користь угорських спеціальних органів. Ось що вони розповіли та які мали неприємності внаслідок таких протиправних дій.
"Ми здійснювали поїздки на територію Угорщини протягом багатьох років із метою придбання побутових та продовольчих товарів через пункт пропуску на українсько-угорському кордоні "Тиса – Загонь". Під час одної з таких поїздок, наприкінці січня 2009 року, наші легкові автомобілі за вказівкою керівника спецпідрозділу митниці УР було від¬правлено на поглиблений догляд, який проводили особисто працівники відділу боротьби з контрабандою. Такі перевірки проводилися постійно під час перетину кордону через МП "Загонь". Під час чергового догляду ми запитали, що стало підставою такої уваги до нас, на що працівники митниці показали нам орієнтування, яке надійшло з Дебрецена, зі списком громадян України, які нібито причетні до контрабандної діяльності. В орієнтуванні також вказувалося на необхідність проведення поглибленого догляду автотранспортних засобів, що належать переліченим особам, та їхніх особистих речей.
У ході розмови з одним з угорських митників той розповів, що подібні орієнтування складаються за повідомленнями на номер телефону довіри спецпідрозділу угорської митниці, вони дійсні на протязі 30 діб і щоразу, коли громадяни України, на яких був донос, в’їжджали на пункт пропуску, їхні автомобілі та особисті речі піддавалися поглибленому догляду.
Окрім того, митник розповів нам, що начальником спецпідрозділу митниці на МП "Загонь" кожного ранку проводяться робочі наради, на яких наголошується про необхідність здійснення посиленого контролю щодо громадян України, які проходили за "донесеннями" інформаторів".

"Один прикордонник бив мене ногою по ногах, а другий – головою об стіну"

Мешканка міста Берегова Світлана близько 13 років їздить до Угорщини у приватних справах, а з 2004 року через матеріальне становище періодично возила в Угорщину цигарки. "На такому бізнесі, везучи по два-три блоки сигарет, багато не заробиш, - констатує вона, - тим більше, коли по 200 форинтів із блоку необхідно заплатити угорським стражам кордону". Світлана зізнається, що до такого бізнесу її певною мірою спонукали самі ж співробітники контрольного пункту пропуску "Берегшурань", які по кілька разів на день проходили через ПП "Лужанка" в магазин і, за її словами, скуповували по 3-5 блоків сигарет та безперешкодно вивозили через українсько-угорський кордон. Познайомившись із ними, жінка разом із подругою періодично возили сигарети до Угорщини. "Між нами була домовленість про те, що мої знайомі двічі-тричі на тиждень допомагатимуть їм та їхнім рідним по господарству, а я на свята організовуватиму презенти (віскі, коньяк, сигаре¬ти тощо). Зі слів знайомих, за безперешкодний ввіз сигарет на територію Угорщини їх експлуатували як безплатних найманих працівників працівники цього пропускного пункту", - розповідає п. Світлана. У березні 2007 р. на контрольно-пропускному пункті під час проходження митного контролю працівники митниці відмовили їй у наданні бланка декларації для заповнення, поводилися грубо, і коли Світлана почала вимагати нормальної поведінки, вони покликали при¬кордонників... "Вони грубо затягай мене до приміщення митниці. Там, схопивши за ноги, стягнули мене зі стільця на підлогу, через що я різко вдарилася головою об керамічну підлогу й на якусь мить знепритомніла. Потім затягнули до другого приміщення, одягай наручники і продовжили знущання, їх було біля двадцяти чоловік. При цьому їм було чогось дуже весело, вони реготали, що надавало їхнім діям ще більшого цинізму. Один прикордонник ногою бив мене по ногах, щоб я розставила ноги, а другий бив головою об стіну, - Світлана згадує події майже трирічної давнини зі сльозами в голосі. - Після цього інспекторка митниці у присутності прикордонників чоловічої статі стягнула з мене штани та ножем зрізала колготки з прикріпленими до тіла цигарками. Коли я стала вимагати повідомити про ці дії консула, мене відвезли на експертизу - напівнепритомну, в наручниках, з побитою головою з позивами до блювання (як з’ясувалося згодом, через отриману черепно-мозкову травму). Вони самі заплатили за проведення першої експертизи. При цьому і собі зробили медичні довідки, що засвідчували нібито побиття й отримання подряпин від мене під час виконання службових обов’язків. їхній крайній цинізм знайшов продовження в тому, що мене передали в поліцію м. Вашарошноминь із матеріалами про мою нібито непокору працівникам ПП "Берегшурань". Зі свого боку я подала до поліції зустрічний письмовий позов про побиття мене працівниками прикордонної поліції. У поліції Вашарошноминя також відмовились викликати консула, почали залякувати мене й вимагали від мене завдаток за те, щоб відпустити мене додому. З консулом зв’язалися тільки ввечері. До півночі мене допитували, аж поки від заподіяних тілесних ушкоджень мені стало зовсім зле. На мою вимогу провели другу (повторну) експертизу і лікарі ді¬агностували легкий струс мозку та ушкодження ліктьового суглоба лівої руки. Не надавши жодної медичної допомоги, відвезли в м. Ніредьгаза до місця тимчасового утримання. Увесь цей час мене залякували тим, що "посадять як контрабандистку", якщо я по¬дам на них заяву про побиття й не сплачу штраф. Жодного з висновків експертів на руки мені не дали".
Повернувшись додому, жінка змушена була 18 днів лікуватися у стаціонарі й половину часу отри¬мувала ліки через крапельниці. До представництва Міністерства закордонних справ ум. Ужгороді скаргу подала тільки через тиж¬день, коли могла потроху ходити самостійно.
Військова прокуратура м. Дебрецена за скаргою п. Світлани розпочала службове розслідування стосовно працівників прикордонної поліції ПП "Берегшурань". Воно тривало протягом травня - липня 2007 року. Разом із перекладачем, представником дипломатичного представництва України в Угорщині та свідками подій вона неодноразово виїжджала до Угорщини для давання свідчень, огляду місця події на ПП "Берегшурань", проведення впізнання за фотокартками і т. ін. Військовий прокурор м. Дебрецена запевнив її та консула, що справу буде виграно, оскільки під час службового розслідування виявлено грубі порушення працівників ПП "Берегшурань". Як це не дивно, саме того злополучного дня тут нібито не працював при¬стрій обов’язкового відеоспостереження, що мав би розставити всі крапки над "і", зокрема, чи змогла тендітна худорлява жінка спричинити побиття кількох здорованів спеціального підрозділу митно-фінансової служби УР (одною з вимог набору яких є відповідні фізичні дані, зріст щонайменше 1,80 м тощо). Перевіркою було засвідчено службове підроблення документів ними щодо способу та часу перетину кордону Угорщини, відсутність відомостей про усне декларування товару, добровільна заява працівникові митниці про 6 блоків сигарет, порушення відповідних норм проведення особистого огляду в присутності осіб чоловічої статі, без перекладача, залучення понятих працівників прикордонної служби УР. Однак після зміни військового прокурора м. Дебрецена попри неодноразові письмові звернення та звернення працівників дипконсульства України в м. Ніредьгаза до Військової прокуратури м. Дебрецена та Військової Головної прокуратура м. Будапешта слід¬ство проти працівників ПП "Берегшурань" наприкінці серпня 2007 року припинили "через недостатність доказів".Основною підставою для закриття справи стали однобокі свідчення без відповідних свідчень українських громадян, які були очевидцями подій, без урахування довідок медичних закладів м. Вашарош-номиня і м. Берегова, якими засвідчені численні тілесні ушкодження постраждалої.
Наразі Світлана очікує на виправдання у звинуваченні її в ...побитті громил на пропускному пункті й вибачення угорської сторони. Вона готова звернутися до Європейського суду, адже відстояти себе для цієї тендітної й беззахисної українки є питанням честі. Права людини на власну гідність у світі мають бути рівними для всіх людей – з Євросоюзу вони чи з України. Зрештою, ми також європейці, просто довго готуємося про це заявити. А ще крізь сльози Світлана додає: "Результатом моїх страждань уже є те, що тепер принаймні (розповідають ті, хто проходить угорську митницю) не роздягають так наших жінок, не мацають, не принижують".

"Чоловік помирав на землі, а вони пили каву, курили і розмовляли"

Мешканка Берегівського району Єлизавета також була свідком трагедії на ПП "Берегшурань", де з громадянами України трапляються нервові зриви, а мешканцям Закарпаття неодноразово доводиться відчувати приниження, явну зневагу. "Таке відчуття нібито отримують насолоду від знущань над нами. Однак більшість постраждалих громадян України, остерігаючись помсти, не скаржаться на їх протиправні дії, - каже п. Єлизавета. - Я неодноразово чула як особисто, так і від інших осіб, що перети¬нають кордон через КПП "Берегшурань", що працівники вказаного посту регулярно ображають громадян України, наголошуючи на їхній національній приналежності". У березні 2007 року на митному посту вона була свідком того, як одному з наших пасажирів стало зле і він лежав на землі. Навколо нього було близько 15 працівників митної та прикордонної служби Угорщини, які проте жодної допомоги постраждалому не надавали, а навпаки - намагалися відігнати та не допустити до нього інших пасажирів. "Я неодноразово зверталася до при¬сутніх іноземних правоохоронців, є медпрацівником на пенсії й за ознаками бачу, що у хворого пасажира серцевий напад, а при собі маю валідол та інші ліки і можу надати співвітчизникові першу медичну допомогу, - розповіла п. Єлизавета. - Проте правоохоронці не слухали ні мене, ні інших пасажирів, грубо відштовхнули та відігнали нас на певну відстань, повідомивши при цьому, що швидка допомога вже викликана". Вона знову попросила митників та прикордонників, щоби хворого повернули на бік і з допомогою шпателя або ложки витягнули язик із гортані, аби він зміг дихати, на що ті грубо наказали їй стояти з іншими пасажи¬рами осторонь і не втручатися. Чоловік помирав на землі, а вони пили каву, курили і розмовляли. Через якийсь час прибула "швидка", медики оглянули його й так і залишили чоловіка на землі. Люди зрозуміли: він помер".
...Отже, кордони Євросоюзу наблизилися до нас впритул, але чи став ближчим до нас Євросоюз, як і ми до нього?

P.S. Змушені додати, що через "сигаретників" страждають і ті українці, які не порушують митних правил ні України, ні Угорщини. А більшість митників, хочеться сподіватися, як із нашого, так і з угорського боку - це толерантні та фахові люди. Тим же громадянам, котрі займаються контрабандою, хочеться порадити: "Не порушуй - не покарають..."

Іван Богун