ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Розмежування понять «близькі особи» та «члени сім’ї» в контексті антикорупційного законодавства

    29 квітня 2025 вівторок
    83 переглядів

    Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» оперує двома, на перший погляд, тотожними поняттями «близькі особи» та «члени сім’ї».

    Проте, аналіз чинного законодавства дає можливість стверджувати, що ці поняття мають суттєві відмінності. Використовуючи дослідження доктора юридичних наук, заслуженого юриста України М.І.Хавронюка, спробуємо розмежувати поняття «близькі особи» та «члени сім’ї».
    Стаття 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі – Закон), визначає, що близькі особи – це подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
    Визначення змісту поняття «близькі особи» має значення для правильного застосування положень статей 8 і 9 Закону щодо одержання дарунків (пожертв) і обмеження спільної роботи близь¬ких осіб, а також ст. 20 Закону щодо захисту від протиправних посягань на життя, здоров’я, житло та інше майно осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, а також близьких їм осіб.
    Поняття «близькі особи», як воно визначене в Законі, складається із двох альтернативних варіантів (форм):
    - по-перше, за будь-яких обставин близькими особами є певні категорії близьких родичів, а саме: подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені суб’єкта відповідальності за корупційні правопорушення;
    - по-друге, інші особи можуть бути визнані близькими особами за умови наявності сукупності таких обов’язкових ознак: 1) спільне проживання; 2) пов’язаність спільним побутом, 3) наявність взаємних прав та обов’язків із суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
    Інші родичі, крім перелічених в абзаці третьому ст. 1 Закону (зокрема, діти, батьки, рідні брати і сестри одного з подружжя, двоюрідні брати і сестри), як кревні, так і родичі за шлюбним (свати, свояки) чи духовним (куми) союзом можуть бути віднесені до близьких осіб за на¬явності таких самих трьох ознак.
    Відсутність хоча б однієї із цих ознак свідчить про те, що особа не є близькою особою для вказаного суб’єкта і, відповідно, на неї не поши¬рюються положення статей 8 і 9 Закону щодо заборони на одержання дарунків (пожертв) і обмеження спільної роботи.
    Критерії того, що саме слід вважати спільним проживанням і спіль¬ним побутом законодавство не визначає. Утім, під особами, які спільно проживають, розуміються не лише особи, які, проживають «під одним дахом», це поняття має більш широкий зміст.
    На відміну від поняття «близькі особи» поняття «члени сім’ї», яке визначено в останньому абзаці ст. 1 Закону, застосовано не в тексті самого Закону, а тільки в тексті «Декларації про майно, доходи, витрати і зобо¬в’язання фінансового характеру за 20__рік», яка є додатком до Закону.
    Члени сім’ї – це особи, які перебувають у шлюбі, їхні діти, особи, які пе¬ребувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно прожива¬ють, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
    Відмінність у конструкції понять «близькі особи» і «члени сім’ї» по¬лягає у відсутності в другому з цих понять сполучника «а також». З цьо¬го випливає, що поняття «члени сім’ї», на відміну від поняття «близькі особи», не має альтернативних варіантів.
    Іншими словами, членами сім’ї є особа, яка перебуває у шлюбі з декларантом, їхні діти і особи, які перебувають під опікою і піклуван¬ням декларанта, інші особи, при цьому усі вони – за умови наявності су¬купності таких обов’язкових ознак: 1) спільне проживання; 2) пов’яза¬ність спільним побутом, 3) наявність взаємних прав та обов’язків із декларантом. Відсутність хоча б однієї із цих ознак свідчить про те, що особа не є членом сім’ї декларанта і, відповідно, на неї не поширюються положення «Декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фі¬нансового характеру за 20__рік». Це стосується, у тому числі, і дружини (чоловіка) декларанта.
    Згідно статті 3 Сімейного кодексу України, сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
    Як прямо зазначено в Законі, членами сім’ї можуть бути й особи, які спільно проживають, не перебуваючи у шлюбі. Тобто, одна і та сама особа може бути одночасно як близькою особою, так і членом сім’ї, тому на неї поширюються поло¬ження як статей 8 і 9 Закону, так і «Декларації про майно, доходи, витра¬ти і зобов’язання фінансового характеру за 20__рік».
    При підготовці статті використані матеріали Науково-практичного коментаря до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» – Хавронюк М.I. – К.: Атіка, 2011.

    Головний спеціаліст відділу
    кадрової роботи та державної
    служби Головного управління
    юстиції у Закарпатській області
    Ганна Барановська

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору