Карпатська Україна
На 95 році життя відійшов у вічність славної пам'яті останній закарпатський січовик Паращинець Микола Іванович, який на Красному Полі захищав Незалежність Карпатської України.
Проголошенн незалежності - один із кроків на шляху до Соборності України та становлення її державності.
16 березня 2015 року в с. Горбок Іршавського району націоналісти ВО «Свобода» ініціювали встановлення меморіальної дошки, присвяченої січовикам-односельцям, котрі в 1939 році відстоювали свободу Карпатської України.
Серед знайдених між кістками речей - офіцерський ремінь, монети 1930-их років і швейцарський годинник.
Точні місця братських могил не були встановлені, але археологи виявили захоронення. Серед знайдених між кістками речей - офіцерський ремінь, монети 1930-их років і швейцарський годинник.
Ми вже розміщували рецензію письменника Василя Горвата про публіцистичне видання Майкла Вінча «Одноденна держава». Надруковані у київському видавництві «Темпора» свідчення англійського журналіста про події в Карпатській Україні викликали жвавий інтерес у читацької публіки.
У неділю, 15-го березня, в Ужгороді проходила процесія Хресної Ходи, що традиційно відбувається у третю неділю Великого посту, яка називається Хрестопоклонною.
Розпочалася процесія від Хрестовоздвиженського греко-католицького кафедрального собору.
Далекий 39-ий... Найбільша битва розгорнулась 15 березня на Красному полі - рівнині, що лежала на правому березі Тиси поблизу Хуста. В цьому бою загинуло близько 230 січовиків, чеських воїнів і добровольців...
76 років тому, у березні 1939 р., українці на Закарпатті стали першим у міжвоєнній Європі народом, що не змирився із анексією, а зі зброєю в руках став на захист своєї свободи від агресії сусідніх держав.
У березні 1939 року на території Закарпаття постала Карпатоукраїнська держава, проголошення незалежності якої - один із кроків на шляху до Соборності України та становлення її державності. Чимало справжніх героїв поклали свої життя на Красному полі, у битві, яка стала кульмінацією всієї героїчної оборони Карпатської України.
Після Мюнхенської конференції чотирьох держав – Німеччини, Великобританії, Франції та Італії (29-30 вересня 1938), де Західна Європа за рахунок Чехословаччини хотіла відкупитись від Гітлера, німецькі тайні служби розпочали дезінформаційну акцію з т.зв. "українською картою".
Днями в Закарпатті відбувається відзначення сімдесят четвертої річниці Карпатської України. Карпатських січовиків називають найкращим прикладом патріотизму та відданості своїй країні. Тому, як пояснюють організатори заходу, подібні дійства як ніколи потрібні в нинішній час.
"Впродовж 20 років після Першої світової угорці страждали від комплексу втрати великої країни. У 1918 році Угорщина зменшилася на третину. Власне, тоді від неї було забрано і Словаччину, і Закарпаття. Ідея угорського реваншизму привела до тісного союзу з Німеччиною, яку мучило те саме.
Цінність знайдених під час ремонту храму документів місцеві мешканці не оцінили, а тому вирішили знищити. На щастя, документи потрапили до рук членів закарпатського осередку ВО “Свобода” і, таким чином, були врятовані.
Творення Карпатської України на теренах Підкарпатської Русі було знаменною подією як для її жителів, так і всього українського народу. Для нас, горян зеленоокої Верховини, вона знакова тим, що її президентом був уродженець с. Келечин Августин Волошин.
Сьогодні в Ужгороді голова Закарпатської облдержадміністрації Олег Гаваші, в. о. першого заступника голови облради Василь Брензович, керівники правоохоронних органів, митниць, представники громадськості поклали квіти до підніжжя пам’ятника Герою України, Президентові Карпатської України Августинові Волошину.
Про останні дні президента Карпатської України (1938-1939) отця Августина Волошина розповідає вистава "Судний день", поставлена Закарпатським обласним українським муздрамтеатром за п'єсою Івана Козака. Робота присвячена 71-річчю проголошення Карпатської України, яке відзначається у ці дні.
Як повідомляє кореспондент UA-Reporter.com, 15 березня в Ужгороді керівники облдержадміністрації, облради, правоохоронних органів, митниць, представники громадськості покладуть квіти до підніжжя пам’ятника Героєві України, президентові Карпатської України Августинові Волошину. Початок о 9.30.
Як повідомили кореспонденту UA-Reporter.com у Берегівському туристичному інформаційному центрі, у березні 2010 року на Закарпатті відбудуться наступні фестивалі та атракції:
Як повідомили кореспонденту UA-Reporter.com у прес-службі УСБУ в Закарпатській області, в ужгородському видавництві "Закарпаття" побачив світ перший том документальної книги "Карпатська Україна. Документи і матеріали. Хроніка подій.
Срібна Земля – так поетично називають українське Закарпаття, смугу українських етнічних земель на схід від Карпатських гір. У складі Австро-Угорської імперії це був найвідсталіший куточок. Проте розбудили приспані національні сили поштовх Української Революції, створення УНР та ЗУНР.
Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини внаслідок Сен-Жерменського мирного договору 1919 року під назвою Підкарпатська Русь як автономний край. Українське населення регіону під владою Чехословаччини не відчувало таких утисків, як українці у Польщі чи Румунії.
Стрічка про Карпатську Україну "Гіркота солодкої землі", сценарій якої написав Дмитро Кешеля, цього року визнана кращою публіцистичною роботою в галузі журналістики 2009 року і відзначена Премію імені В'ячеслава Чорновола.
Як повідомляє кореспондент UA-Reporter.com, у понеділок, 28 січня, в обласному центрі Закарапття місті Ужгороді відбудеться прес-конференція лідера Закарпатської обласної організації “Народної самооборони” Геннадія Москаля. Початок о 12.00.
В суботу в Ужгороді вшанували 100-річчя Миколи Бандусяка. Його добре пам’ятають політично активні ужгородці. Невеликий, сухенький, літній чоловік із доброзичливою посмішкою та неодмінним капелюхом, він був живим втіленням минулої епохи.
Презентація фільму-хроніки, який зняв режисер українського походження із США Каленик Лисюк у найгарячіші дні Карпатської України /березень 1939 р./, відбулася в Ужгороді. Презентація присвячена 70-річчю Карпатської України, яке за Указом Президента Віктора Ющенка відзначається цьогоріч на державному рівні.
Цьогорічний 70-літній ювілей Карпатської України та 65-та річниця возз’єднання закарпатців зі своїми братами по той бік Карпат, яку відзначали 26 листопада, є доброю нагодою ще раз ідентифікувати маски й гримаси тих діячів, хто не вірив або втратив віру в українську долю закарпатців, колись і тепер.
Вчора, 2 листопада, виповнився 71 рік з дня, коли частину Карпатської України разом з містами Мукачево та Берегово було передано Угорщині на підставі Віденського арбітражу, організованого нацистською Німеччиною. За договором Угорщині поверталися території втрачені у 1920 році.
Цьогорічний ювілей Карпатської України подарував нам і кілька дуже важливих книжок. Серед них – «Карпатська Україна в журналі «Пробоєм» (1934-1943)».
Диплома третього ступеня у національному конкурсі "Краща книга України" цьогоріч удостоєне видання "Карпатська Україна на шляху державотворення" /автори - Микола Вегеш і Маріан Токар/.
Непросту і суперечливу історію довоєнного Закарпаття відтворює книга "Карпатська Україна /1938-1939/. Збірник архівних документів і матеріалів". Її упорядниками є директор Державного архіву в Закарпатській області Михайло Делеган і працівник архіву Сергій Вискварок за участю професора Ужгородського національного університету Сергія Федаки.