Між Міністерством освіти та приватними вузами назрів конфлікт

Майже три десятки українських вишів підготували позови до міністерства бо вважають, що Державна атестаційна комісія незаконно позбавила їх ліцензій.

Ректори говорять про корупцію та вибірковий підхід. Чиновники заперечують і пояснюють свої дії порушеннями ліцензійних умов та наданням неякісних послуг.

У чому суть конфлікту?

«Все це нагадує 37 рік...»

.. – скаржиться професор Іван Тимошенко – ректор Європейського університету – одного з тих, які вже підготували позови до Міносвіти.

У рішенні Державної атестаційної комісії від 2 липня йдеться про те, що за порушення ліцензійних умов кілька філій його вищого навчального закладу в різних містах України позбавляють ліцензії на підготовку фахівців.

Однак ректор каже, що підстави надумані.

«Я не буду називати прізвища одного працівника міністерства, який запитує у мене: Іван Іванович, які з із ваших філіалів закрити – Львівський, чи Тернопільський? Я запитую: а чому? Мені відповідають, що один із них треба закрити. Як, запитую ,це ж повноцінні вузи! Спробуйте закрийте! Так на львівську філію з інтервалом у два тижні насилалося три комісії по 15-20 чоловік».

Ці дві філії, розповідає ректор, вдалося захистити, але натомість ліцензію анулювали кільком філіалам в інших регіонах.

Конфедерація навчальних закладів

Загалом, 28 вищих навчальних закладів мають намір судитися із Міністерством освіти і науки.

Окрім Європейського університету, серед тих, у кого відібрали право навчати студентів, філії Міжрегіональної академії управління персоналом, університету «Україна» та інших вузів.

Усі вони об’єднані у Конфедерацію недержавних вищих навчальних закладів освіти, яку віднедавна очолює депутат-регіонал Юрій Мірошниченко.

Він заявив, що наразі готують перевірки, за результатами яких ще півсотні вузів можуть втратити ліцензії, але обіцяє протистояти цьому.

«Практику, коли міністерство шляхом тиску на недержавні вузи, інколи за корупційними схемами, буде регулювати, кому працювати, а кому не працювати в сфері надання вищої освіти, буде залишено в минулому.»

"Підхід - не вибірковий"

Хоча в Міносвіти заперечують всі закиди в корупції і вибірковому підході.

Там кажуть, що філії конкретних вузів – чи то приватних, чи державних – закривають лише за конкретні порушення ліцензійних умов.

Приміром, розповідає голова Департаменту вищої освіти Ярослав Болюбаш, деякі з тих навчальних закладів, яким анулювали ліцензію, дозволили собі зарахувати абітурієнтів без сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання:

«Рішення приймається колегіально, і не за якоюсь надуманою схемою, а на підставі певних матеріалів. Але це право кожного навчального закладу відстоювати свої права через суд.»

Філії закривають за неналежний рівень якості тих послуг, які вони надають, каже чиновник.

Бо деякі навчальні заклади нерідко не дотримуються навіть трьох базових принципів роботи: достатньої кількості площ, літератури і науково-педагогічних кадрів.

Виданий диплом без належного рівня освіти – це обман людей, переконаний Ярослав Болюбаш.

Бентежить ще й надто велика кількість навчальних закладів – загалом їх 350 – нехарактерна для Європейських країн кількість.

Нерівні умови?

Але ректор Європейського університету Іван Тимошенко виступає саме проти такого підходу.

Він заявляє, що держава упереджено ставиться до вищих навчальних закладів приватної форми власності і створює нерівні умови на ринку надання освітніх послуг.

Проблема законодавства

Один з колишніх міністрів освіти Станіслав Ніколаєнко вважає, що такі конфлікти не повинні ставати об’єктами судових розглядів. Суддя, каже екс-міністр, не може оцінити якість надання освіти.

Станіслав Ніколаєнко розповідає, що значну кількість приватних вузів відкрили на початку 90-х, коли ще не існувало необхідних законів.

Тому рішення цієї проблеми, на його думку, лежить у дискусії на рівні найвищих органів влади і відповідних змінах законодавства.