Мирослав Щербей : "Ми займаємося захистом населення і території Закарпаття від НП — їх попередженням та ліквідацією..."

"Варто зазначити, що питання запобігання та ліквідації пожеж ніколи не розглядали окремо одне від одного. Як показує статистика попередніх років, позитивні результати були лише тоді, коли фахівці паралельно працювали в обох напрямках...", — розповідає начальник Управління ДСНС України в Закарпатській області, депутата облради Мирослав Щербей.

Позаду в закарпатських рятувальників важкий – бо виявився надзвичайно пожежонебезпечним – весняно-літній період, а попереду – не легший осінньо-зимовий. Адже, крім вогню, їм доведеться боротися ще й із традиційними проблемами холодного сезону: несправністю електромережі та пічного опалення, засніженістю автошляхів, пошуками заблукалих лижників у горах тощо. Професійне свято, яке 17 вересня відзначатимуть працівники служби «109», стало хорошим приводом, щоб розпитати про все це начальника Управління ДСНС України в Закарпатській області, депутата облради Мирослава Щербея.

В області щодня траплялося по 10 – 15 пожеж

Отже, як відомо, віднедавна Міністерство надзвичайних ситуацій та Державна інспекція техногенної безпеки України в одній структурі – Державній службі України з надзвичайних ситуацій. Найголовніше питання в даному контексті – які плюси й мінуси такої реформи?

«Реформи завжди сприймаються з пересторогою, а багатьма – і з супротивом, – коментує Мирослав Щербей. – Система запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій пережила в Україні вже кілька етапів змін, які спрямовувалися на підвищення ефективності служби та гарантій захисту населення у випадку НП. Не завжди вдавалося досягти бажаних результатів, тому процес, як кажуть, триває. Але найважливіші функції нашої служби залишаються: ми займаємося захистом населення і території краю від надзвичайних ситуацій – їх попередженням та ліквідацією. Варто зазначити, що питання запобігання та ліквідації пожеж ніколи не розглядали окремо одне від одного. Як показує статистика попередніх років, позитивні результати були лише тоді, коли фахівці паралельно працювали в обох напрямках».

З пожежами, як кажуть, окрема розмова. У весняно-літній період та восени кількість загорань збільшується, і в основному – через неконтрольоване горіння сухої трави, пов’язане, як правило, з простою людською недбалістю. «Так, за 8 місяців, що минули, в області зафіксовано 1197 загорань, – уточнює керівник управління. – Це на 10% менше, ніж за відповідний період торік, і все ж нашим підрозділам доводиться 10 –15 разів на добу виїжджати на приборкання вогняної стихії. І це при тому, що рятувальники постійно звертаються до краян із проханнями не випалювати чагарники, сміття, та взагалі бути обережними з вогнем. Попри все, ми з року в рік фіксуємо кілька випадків травмування людей за подібних обставин, а «пожежки» майже весь теплий сезон гасають, ліквідовуючи загоряння сухотрав’я та сміття на відкритих територіях. Усі знають, до чого це може призвести, але ніхто не сподівається, що це трапиться саме з ним! Вдумайтеся: з початку року вогонь уже забрав життя 27 закарпатців, ще 17 отримали опіки! Ця статистика могла б бути ще страшнішою, якби не наші вогнеборці. Завдяки їхній вправності вдалося врятувати життя 55 особам, серед яких четверо дітей».

Мирослав Васильович акцентує: більше половини тих, хто загинув на пожежах, на момент смерті перебували в стані сп’яніння або палили в ліжку. Ще одна поширена причина загорянь – несправність електромережі. Це й не дивно, адже електропроводка будинків, зведених у 70–80-х роках минулого століття, не розрахована на ту кількість побутової техніки, яку громадяни використовують зараз.

«Вогненних» збитків – на понад мільйон. Але торік було майже вдвічі більше

Попри трагедії, бідою для закарпатців є ще й втрати через пожежі. Тільки прямих матеріальних збитків з цієї причини по області цьогоріч – понад 1 млн. 384 тис. Нажите людьми за довгі роки згорає за якісь хвилини… Водночас рятувальники зауважують, що завдяки вчасному реагуванню та оперативним діям підрозділів ДСНС такі втрати вдалося зменшити на 80 % порівняно з аналогічним періодом 2012-го.

«Ще одна проблема – лісові пожежі, – розповідає Мирослав Щербей. – Зараз до цього питання посилена увага. З початку року на території краю виникло 15 пожеж у лісопаркових зонах. Понад 90% загорань пов’язані з підпалюванням трави та випалюванням стерні. Турбує й те, що окремі лісоутримувачі намагаються прибирати території своїх вирубок за допомогою … відкритого вогню. Такі дії є неправомірними і, на жаль, часто закін-чуються пожежею. А за вітряної погоди, в спеку, вогонь блискавично поширюється на лісові масиви, подекуди загрожуючи навіть сусіднім населеним пунктам.

Хочу ще раз наголосити: крайове Управління ДСНС докладе максимум зусиль, аби не допустити великих лісових пожеж, спільно з місцевими органами влади ми вживаємо для цього дуже серйозні профілактичні заходи. Ідеться про перевірку лісофондоутримувачів області щодо виконання пожежних норм, рейди місцями відпочинку громадян у лісах тощо. Проте ситуація й надалі залишається складною, тому ми знаходимося в стані постійної бойової готовності».

Купатися – смертельно небезпечно: лише 8 водойм краю придатні до цього

Серед літніх НП сумними інформаційними приводами для цитувань служби є й події, пов’язані з купанням. Літо було жарким, кажуть рятувальники, а чим спекотніше на вулиці, тим більше людей тягнуться відпочивати до води. А далі все залежить від їхньої свідомості й поведінки. Цьогоріч на закарпатсь-ких водоймах уже загинули 30 громадян, серед них двоє дітей. Як правило, трагічні випадки стаються з вини самих відпочиваючих. Найбільше їх було в Ужгородському та Хустському районах.

Не суттєво, де купатися, – в штучних чи природних водоймах. Головне, вони мають бути безпечні для відпочинку – пройти офіційне обстеження водолазною службою, котра всі дані (приміром, заміри глибини, карту дна) паспортизує. На жаль, із усіх наявних в області місць водного відпочинку наразі статус офіційних мають лише вісім.

Певна річ, каже Мирослав Щербей, що кількість жертв у будь-якій надзвичайній ситуації можна мінімізувати, якщо населення чітко знатиме, що робити за тих чи інших обставин. «Тому дуже важливо змалечку навчити дітей поважати правила особистої безпеки, – розповідає начальник управління. – Повторюся: понад 90% пожеж щороку спричинені порушеннями правил пожежної безпеки. Тому підрозділи Управління ДСНС у Закарпатській області спільно з освітянами у всіх навчальних закладах області проводять тижні знань із основ безпеки життєдіяльності. Не забуваємо і про дорослих: робимо пожежно-профілактичні відпрацю-вання, роз’яснюємо в трудових колективах правила поведінки в побуті й на виробництві. Тут доречно згадати й нововведення, ініційоване головою Держслужби Михайлом Болотських, – консультаційні центри, відкриті по всій Україні й на Закарпатті зокрема (в Ужгороді на вулиці Верещагіна, 18). За їхньою допомогою прагнемо інформувати громадян, як запобігти тій чи іншій ситуації і як на неї реагувати, аби зберегти життя й здоров’я».

Водолазам – нове спорядження й плавзасоби

Хронічною проблемою для рятувальників є застарілі техніка, обладнання. Принаймні про це вони постійно говорять. На питання кореспондента, як це вирішується, Мирослав Щербей розповідає: «Взагалі за останній рік нам вдалося покращити матеріально-технічну базу: відремонтували за євростандартами медпункт та адмінбудівлю Управління; обладнали гірську пошуково-рятувальну частину аварійно-рятувального загону спецпризначення. Хотілося б подякувати керівникам районних рівнів Управління ДСНС, які спільно з органами місцевої влади в 2013-му здійснили великий обсяг ремонтних робіт у підрозділах. Але все ж залишаються й проблеми…

Наразі наші оперативно-рятувальні служби забезпечені засобами реагування на надзвичайні ситуації практично на 90–95%‚ проте далеко не всі з них відповідають вимогам сьогодення. Так, термін експлуатації більшості пожежних автомашин із 10 років продовжено до 15-18. Це вимушений крок, але на цій техніці вогнеборці щоденно виїжджають на сотні бойових зав-дань, рятують людей, майно. Утім, є й позитивні зрушення: для водолазної групи аварійно-рятувального загону спецпризначення завдяки особистій підтримці керівника краю Олександра Ледиди та депкорпусу Закарпатської облради вперше за останні 10 – 15 років прийняте рішення щодо виділення коштів для закупівлі водолазного спорядження та плавзасобів.

P.S. Насамкінець Мирослав Щербей привітав колектив рятувальників краю із професійним святом: «Без сумніву, ваша справа складна, проте почесна – допомагати, рятувати, запобігати лиху. Вона вимагає надзвичайної людяності, мужності і відваги, здатності приймати відповідальні рішення й ризикувати, бути готовим жертвувати особистим заради спільного. Тож висловлюю вам щиру подяку за самовіддану працю й героїзм. Щастя, здоров’я вам і вашим родинам, сил, енергії й пильності на щоденній нелегкій варті. Від щирого серця вітаю й наших ветеранів, які передають свій багатий досвід молодому поповненню, допомагають вирішувати покладені на нас складні завдання».

Галина СОЛОДКА, "Закарпатська правда"