ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Що таке гіпертонічна хвороба

    27 квітня 2025 неділя
    998 переглядів

    Кардіолог Полтава, з Медичного центру здоров’я, має досвід у лікуванні різних серцево-судинних захворювань, та найчастіше до нього звертаються з гіпертонічною хворобою. Артеріальна гіпертензія є хронічним захворюванням, що характеризується стійким підвищенням артеріального тиску. Чим вона небезпечна? Тим, що може призвести до серйозних ускладнень, таких як інфаркт міокарда, інсульт, серцева чи ниркова недостатність.

    Кардіолог Полтава, Гіпертонія , Серцево-судинні захворювання

    Чому з’являється гіпертонія? Причини варіюють, але найчастіше вона є наслідком постійного стресу та нервової напруги, а ще часто супроводжує діабет, захворювання нирок і апное сну. Може виникнути через надмірну вагу й ожиріння, або стати результатом неправильного способу життя. Нездорове харчування, недостатня фізична активність, надмірне вживання солі, алкоголю та паління сприяють підвищенню артеріального тиску.

    Вік. З віком організм втрачає сили та зношується. Йому все складніше чинити опір хворобам. Ризик розвитку гіпертонії також збільшується, бо кровоносні судини поступово втрачають свою еластичність. А може справа в генетиці? Так теж буває. Якщо у батьків пацієнта або інших близьких родичів є підвищений артеріальний тиск, то у нього також може бути схильність до цього захворювання.

    Симптоми гіпертонічної хвороби

    Гіпертонія часто не має явної симптоматики, що робить її «тихим вбивцею». Людина може навіть не підозрювати про наявність у неї підвищеного артеріального тиску, поки не виникнуть серйозні ускладнення. Проте в деяких випадках можна помітити певні симптоми:

    1. Головний біль – особливо вранці, в області потилиці.
    2. Запаморочення – відчуття, що крутиться голова чи земля йде з-під ніг.
    3. Шум у вухах.
    4. Відчуття перебоїв у роботі серця чи швидке серцебиття.
    5. Нестача повітря.
    6. Біль у грудях – може виникати під час фізичного навантаження або в спокої.

    Діагностика та лікування

    Для діагностики гіпертонічної хвороби необхідно регулярно вимірювати артеріальний тиск. Якщо показники перевищують норму (зазвичай 140/90 мм рт. ст.) протягом тривалого часу, лікар може поставити діагноз – артеріальна гіпертензія. Додаткові дослідження часто включають:

    1. Аналіз крові й сечі – для виявлення супутніх захворювань або факторів ризику.
    2. Електрокардіограма (ЕКГ) – для оцінки стану серця.
    3. Ехокардіографія – для виявлення змін у структурі й функціях серця.
    4. Добове моніторування артеріального тиску – для оцінки його динаміки.

    Щоб покращити стан пацієнта, лікар може порекомендувати провести медикаментозну терапію чи зміни в способі життя. Гіпертоніку піде на користь збалансоване харчування з низьким вмістом солі й насичених жирів, а також регулярна фізична активність. Не треба займатися в спортзалі, намагаючись досягти недосяжні цілі. Ходьба, плавання, йога – дозволять отримати вражаючі результати. Також слід відмовитися від паління та обмежити споживання алкоголю. Приділіть собі увагу, а також контролю стресу, обравши, наприклад, медитацію.

    Як щодо медикаментозного лікування? Пацієнтам призначають:

    • Діуретики – для зниження об'єму крові й зменшення навантаження на судини.
    • Бета-блокатори – для зниження серцевого ритму й тиску.
    • Інгібітори АПФ – для розширення кровоносних судин.
    • Антагоністи кальцію – для розслаблення стінок судин.
    • Блокатори рецепторів ангіотензину – для зниження тиску.

    Звісно, профілактика завжди є кращим варіантом, ніж лікування. Для профілактики гіпертонічної хвороби важливо дотримуватися здорового способу життя, контролювати артеріальний тиск і своєчасно звертатися до лікаря за перших ознак його підвищення. Регулярний моніторинг і своєчасне лікування можуть значно знизити ризик серйозних ускладнень і покращити якість життя пацієнтів.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору