В Ужгороді розповіли про заходи щодо захисту від паводків (ФОТО)

8 вересня у рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Сталий розвиток Карпат та інших гірських регіонів Європи» в приміщені Закарпатського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарстві відбулася ознайомча конференція по системі протипаводкового захисту в басейні р.Тиса.

Як повідомляє кореспондент UA-Reporter.com, обговорення проблеми паводків, їх уникнення та перспектив розвитку міжнародної співпраці у цьому напрямку здійснювалося під головуванням начальника Закарпатського обласного водгоспу Володимира Петровича Чіпака.

8 вересня у рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Сталий розвиток Карпат та інших гірських регіонів Європи» в приміщені Закарпатського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарстві відбулася ознайомча конференція по системі протипаводкового захисту в басейні р. Тиса. Обговорення проблеми паводків, їх уникнення та перспектив розвитку міжнародної співпраці у цьому напрямку здійснювалося під головуванням начальника Закарпатського обласного водгоспу Володимира Петровича Чіпака.

В. Чіпак зазначив, що паводки, які відбулися на Закарпатті в 1968 та наступних роках стали причиною прийняття українською владою у 2001 році протипаводкової програми, яка у 2006 році була вдосконалена. Однак, на жаль, сьогодні комплексно та ефективно вона не використовується. Тому до роботи залучено майже 40 організацій, у тому числі і закордонних. Сусідні експерти, зокрема, словаки, угорці, під час вивчення протипаводкових дій закарпатських експертів оцінили їх роботу позитивно.
Основною метою запобігання утворення підтоплень районів області наразі є акумулювання верхніх вод р. Тиси та створення 24 бойлерів на прилеглій території.

Суть цієї програми, як зазначив Володимир Чіпак, знизити паводок до 10%.

Зокрема, стан на прикордонній ділянці р. Тиса вимагав спільних зусиль, аби покращити як протипаводковий захист, так і оздоровити навколишнє середовище у прикордонному регіоні з використання басейнового підходу та інтегрованого водогосподарського принципу.

Для вирішення цих проблем спеціалістами облводгоспу був розроблений проект «Покращення протипаводкового захисту та оздоровлення екологічної ситуації на прикордонній українсько-румунській ділянці р. Тиса», впровадження якого розпочалося в липні 2008 року. Його загальною метою сприяння зменшенню негативного впливу паводків та антропогенного тиску на довкілля на українсько-румунському кордоні р. Тиса. Щоб досягнути поставлених цілей у рамках проекту виділено 9 основних заходів.

1. Схема стабілізації русла р. Тиса на прикордонній українсько-румунській ділянці ріки.
Схема розроблена провідним українським проектним інститутом ВАТ «Укрводпроект». Вона розглядає засоби та можливості реалізації завдання стабілізації русла р. Тиса на українсько-румунській транскордонній ділянці в поєднанні із заходами протипаводкового захисту населених пунктів, сільськогосподарських угідь.
Аналіз стану побудованих гідротехнічних споруд показав, що всі наявні споруди та
берегоукріплення знаходяться в задовільному стані, реконструкції потребують тільки деякі з них.
Для захисту населених пунктів на правому березі р. Тиса з урахуванням запроектованих споруд на лівому березі р. Тиса (Румунія), Схема передбачає будівництво дамб, берегоукріплень, регулювання річки, створення прибережної захисної смуги, а також здійснення гідрометеорологічного моніторингу за допомогою АІВС «Тиса».

2. Інформаційний протипаводковий центр на базі Тячівського міжрайонного управління водного господарства.
Основними завданнями Центру є збір інформації від автоматизованих
гідрометеорологічних станцій, через лінію мікрохвильового зв’язку щодо кількості опадів, рівня води та температури повітря, їх обробка та аналіз; участь в організації пропуску паводку на водотоках та гідротехнічних спорудах; підготовка вихідних даних для актуалізації ГІС; забезпечення виконання окремих положень Угоди між Урядом України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах. Для забезпечення успішної діяльності Центру в рамках проекту здійснено побудову системи комунікацій і зв’язку, проведено обладнання чотирьох робочих місць комп’ютерною технікою та відповідним програмним забезпеченням, включаючи ГІС.

3. Розширення і модернізація АІВС «Тиса».
У рамках проекту, шляхом будівництва площадок та встановлення обладнання двох автоматизованих станцій – в. с. Ділове та смт. Солотвино, здійснено розширення АІВС «Тиса». Наразі ці станції надають можливість отримувати дані в режимі «он-лайн» щодо кількості опадів, рівнів води та температури повітря з всього регіону Верхньої Тиси. До слова, у басейні Верхньої Тиси функціонує 14 пунктів моніторингу, що дає можливість цілодобово спостерігати за станом погоди та гідрологічним режимом річок.

4.Оцінка екологічного стану водних об’єктів згідно з вимогами РВД ЄС.
Враховуючи результати можна стверджувати: річка Тиса є природною, але існує ризик недосягнення «доброго» екологічного стану, через відсутність каналізаційно-очисних споруд населених пунктів в басейні верхньої Тиси.

5. Закупівля сучасного обладнання для лабораторії.
З метою здійснення гідрохімічних досліджень, у рамках проекту для лабораторії облводгоспу було придбано сучасний прилад для визначення важких металів в поверхневих водах — атомно-абсорбційний спектрометр. Враховуючи екологічну
ситуацію на вищезазначеній ділянці водотоку, придбаний прилад необхідний для проведення контрольного моніторингу якості поверхневих вод, що забезпечить сталість результатів проекту.

6. Інвентаризація точкових і дифузних джерел забруднення.
На українсько-румунському кордоні виконано збір даних за типом та значенням антропогенного впливу на поверхневі водні об’єкти в басейні та визначено окремі точкові джерел забруднення в межах досліджуваної території.

7. Розробка робочих проектів для протипаводкового захисту населених пунктів
Бедевля та Великий Бичків.
Розроблено робочі проекти будівництва протипаводкових гідротехнічних споруд на р. Тиса. Сьогодні в с. Бедевля вже побудовано водозахисну дамбу з біологічним кріпленням укосу. Таким чином с. Бедевля повністю захищено від паводків, і ведеться будівництво підпірної стінки в смт. В.Бичків для захисту верхньої частини села, яке буде завершено в цьому році.

8. Цифрова модель рельєфу (DEM) заплавної частини басейну Верхньої Тиси та Гео-
інформаійна система проекту.
Здійснено аерофотозйомку, на основі якої виготовлено ортофотоплани та цифрову модель рельєфу заплавної частини р. Тиса від смт. Ясіня до м. Тячів. Ці матеріали необхідні для моделювання паводкової ситуації в умовах реалізації протипаводкових заходів, які передбачені комплексною Схемою і дадуть можливість завчасного попереджати населення про розвиток паводку.

9. Екологічні, сільськогосподарські та соціально-економічні дослідження.
Цільова територія проекту характеризується величезним біологічним різноманіттям. Тут
знаходяться рідкісні рослини і тварини, віднесені до Червоної Книги, природо-заповідні
території. З метою збереження біорізноманіття проектної території, експертами Карпатського біосферного заповідника було здійснено комплексні дослідження щодо наявності рідкісної флори і фауни, визначено «гарячі точки» біорізноманіття, надано пропозиції щодо розвитку мережі природно-заповідного фонду проектної території, а також рекомендації щодо оптимізації системи лісокористування. Окремим завданням проекту — розробити проект угоди щодо формування екологічної мережі Транскордонний біосферний резерват «Мармароські гори». Щодо цього у 2009 році підписано Меморандум про взаєморозуміння між Карпатським біосферним заповідником (Україна) і природним парком «Гори Мараморощини» (Румунія) з метою створення українсько-румунського транскордонного біосферного резервату. Він чітко регламентує
взаємодію сторін і визначає послідовність кроків для досягнення поставленої цілі.

Начальник обласного водгосподарства Володимир Чіпак запевнив, що спільними зусиллями румунської та української сторін можна буде не тільки уникнути екологічних проблем, але й вберегти цінність басейну самої річки, її біологічного життя та нормального функціонування цього водного об’єкту.

Т. Горянка