Вітренко хоче відібрати у мешканки Закарпаття автівку, яку та купила ...за свої гроші!

За небажання ж віддати майно, яке належить родині Тетяни Йосипівни Мателеги-Пічкар, останню оголосили "зрадницею партії" (!).

Від такого сам Сталін задоволено б поворушився в труні. Але, на жаль, це не сон. На сайті Прогресивної соціалістичної партії України (ПСПУ) від 31 січня цього року надруковане розпорядження під назвою "Предатели ПСПУ — полицаи оранжевого режима". Там говориться:
"Центральный Комитет ПСПУ на своём Пленуме 26 января 2008 года подтвердил полное идеологическое и организационное единство партии и единогласно признал предателями партии:
1.Безуглого Анатолия Григорьевича
2.Безуглую Людмилу Яковлевну
3.Самсоненко Людмилу Афанасьевну
4.Мателегу-Пичкар Татьяну Иосифовну
5.Шмиголя Михаила Кузьмича
6.Збаразскую Татьяну Яковлевну.
В этой связи, обязываю всех членов и кандидатов в члены ПСПУ, все первичные партийные организации, райкомы, горкомы, обкомы и реском ПСПУ:
— разъяснять народу Украины цели деятельности предателей ПСПУ;
— защищать честь и достоинство ПСПУ, крепить идеологическое и организационное единство нашей партии;
— гнать от себя предателей ПСПУ, повсеместно публично высказывая им своё презрение.
ПРЕДСЕДАТЕЛЬ ПСПУ Н.ВИТРЕНКО."
Потім, за повідомленням того ж сайту, виявляється, що "зрадники прилипли" до "Союзу лівих сил" Василя Волги. І тому "пресс-служба ПСПУ уполномочена заявить, что такие заявления (о "прилипании предателей". — Авт.) некоего Волги абсолютно не соответствуют действительности. Просто ПСПУ открыто, публично выявила в своих рядах нескольких предателей, людей жадных (чрезвычайно жадных на деньги), таких как Людмила Самсоненко, Людмила Безуглая, Татьяна Мателега-Пичкар, Михаил Шмиголь и ещё несколько таких же предателей партии. Эти предатели боятся показаться на глаза членам ПСПУ, по-воровски не отдают партийное имущество, и, выслуживаясь перед появившимися хозяевами, пытаются распространять грязь и клевету на ПСПУ и Наталию Витренко".

В ЧОМУ Ж СУТЬ "ЗРАДИ"?

А в тому, що сама Н.Вітренко, така байдужа до грошей, зовсім не жадібна, виявляється байдужою тільки до чужих грошей. Тому ряд очільників її партійних структур на місцях були прийняті на роботу за трудовими книжками, їм були обіцяні високі перспективи після перемоги, а під це, обрадувані київським майбутнім довірливі провінціали, самовіддано фінансували роботу партії на місцях. Т.Мателега-Пічкар зі своїм чоловіком, наприклад, купили за власні гроші нову "Таврію"-Пікап під час виборчих перегонів 2005-го року. Та деяке інше майно. Це все після поразки на виборах раптом виявилося не їхнім, хоча гроші, витрачені "на справу партії", їм так і не повернули. Та й не збиралися, очевидно, повертати. А майно хочуть по-рекетирському забрати для зміцнення центральної вотчини прогресивних соціалістів на чолі з їх партійною мамкою Наталією Вітренко. Подібні рейдерські претензії Н.Вітренко і її партійна родина подала через свою кишенькову газету "Досвітні вогні" Херсонському та Черкаському обласним комітетам ПСПУ, Харцизькій міській організації ПСПУ. Найсуворіше, в дусі Сталінської "Правди", написано повідомлення "О роспуске Закарпатской областной организации ПСПУ": "В связи с тем, что секретарь Закарпатского обкома ПСПУ Мателега-Пичкар Т.И. опозорила честь и достоинство члена ПСПУ (ст.3, 5, 8 Устава), а обком и партийный актив области отказался от ведения партийной работы (ст.3, 5, 9) Президиум ЦК ПСПУ ПОСТАНОВЛЯЕТ>:
1.Распустить Закарпатскую областную организацию ПСПУ и все первичные партийные организации ПСПУ на территории Закарпатской области.
2.Обязать т.Мателегу-Пичкар всё партийное имущество немедленно вернуть в распоряжение ЦРК ПСПУ.
Ответственные — Дробязина Л.С., Гонявчук В.Ф."
На тлі цих неправедних гонінь на своїх самовідданих колишніх соратників дивно звучить ст.3.5.7 "Статуту ПСПУ": "Добиватись знешкодження таких негативних явищ в житті суспільства як безробіття, злочинність, корупція, рекет, безкультур’я." Ображених екс-прогресистів захистила центральна газета "2000". Так і вона дістала "культурну" відсіч у "Досвітніх вогнях" замашним публіцистичним маразмом "Газета "2000" стала інформаційним смітником натовських провокаторів". Як бачимо синімом фразеологізму "вітер у голові" є "Вітренко в Україні". Чого варта заява Президії ЦК ПСПУ в лютому цього року з її "сучасним" стилем викладу: "Для боротьби з ПСПУ помаранчевий режим спустив на неї своїх скажених псів з СБУ, перетворив газету "2000" у рупор наклепу, в інформаційний смітник, вигодовує й розкручує зрадників ПСПУ..."
А в глибині причина гонінь є лише самозахистом нахабних горе-лідерів ПСПУ. Адже ще 16 січня 2008 року перший секретар Закарпатського обкому ПСПУ Т.Мателега-Пічкар писала на адресу своєї (тепер уже колишньої президії): "Мы истинные прогрессивные социалисты, оставляем за собой право провести съезд изгнанных из партии членов ПСПУ и принять активное участие в объединении левых сил в Украине.
Мы считаем, что лидерам ПСПУ Н.Витренко и В.Марченко необходимо покаяться перед народом Украины за предательство их интересов, за уничтожение ПСПУ, и переводе осколков партии на рельсы политического бизнеса".
"Лидеры партии, — пише Т.Мателега-Пичкар, — проводят уничтожение ПСПУ, игнорируя тот факт, что партию создавали не только они, что жизнью и здоровьем рисковали десятки, сотни партийцев. Только в Херсонской области погибло три человека — члены ПСПУ:
1.Шерстюк Руслан, Малая Александровка, 21 год. Его помнят в селе как настоящего прогрессиста, доброго, готового прийти на помощь и старому, и малому.
2.Карпусь Николай Иванович, Херсон, пропал безвести на следующий день после агитации в Белозерском районе.
3.Гресь Григорий Михайлович, Скадовский район, инвалид, передвигался только на инвалидной коляске, вёл активну агитацию, разъясняя программу ПСПУ односельчанам. После подведения результатов выборов 2007 года, в отчаянии покончил жизнь самоубийством, оставив записку, в которой написал, что не желает жить в этом бандитском государстве.
А убийство Трофимова Григория в Винницкой области, музыканта, учителя музыки, интеллигентнейшего, добрейшего человека, мужа, отца. Только за то, что не закрыл "пельку своїй дружині — прогресистці".
Вспомните каким чудом удавалось выходить из критических ситуаций, когда на партийцеы спускали собак, пытались перевернуть машины и палатки, нападали из-за угла, давили, сшибали палатки машинами, кидали с этажей камни, бутылки, посылали угрозы по телефонам, вели слежки за активными партийцами, обклеивали двери на квартирах и машины записками с разными нецензурными записями, нападали на офисы. А случайная дикая расправа над Перминовым С.Б. и Арзамасцевой В.В., которые остались навсегда инвалидами. А наезд "Джипа" на Андрийцьо О.Н., который остался инвалидом на всю оставшуюся жизнь, а увольнение в мэрии с работы дочки В.И.Дзямко за то, что её мама прогрессистка... Так и я потеряла своё здоровье, пострадала с работой за свою политическую деятельность.
Самоуправство, грубость, уверенность в безнаказанности привели к тому, что обращения к секретарям обкомов, к партийцам перешли все нормы лексики. Ярлыки приклеиваются налево и направо в мгновение ока, прогрессисты, отдавшие партии годы, превращаются в предателей, вредителей, воров, мошенников, недоносков, соплемазов и т.д. Кадровая чехарда, устроенная в ПСПУ после выборов 2007 года не поддаётся никакому здравому смыслу. Идёт замена секретарей обкомов, годами работавших на признание ПСПУ и Н.Витренко в Украине, на людей, далёких от програмных идей ПСПУ. Достаточно познакомиться с самым "достойным" представителем простого трудового народа, секретарём Херсонского обкома Климентенко Ю., рекомендованным лично Н.Витренко. Господин Климентенко Ю. — владелец игровых автоматов, ночных клубов развлекательных "Панські розваги"."

"ПРОГРЕСИВНИЙ" СОЦІАЛІСТИЧНИЙ КЛАН НЕ ПРОБАЧИВ ВІЛЬНОДУМСТВА СВАЛЯВЧАНЦІ

Їй і досі не видали трудової книжки і розрахунку за кілька місяців роботи в редакції газети "Досвітні вогні". Чому? Читаємо пояснення П.М.Пічкара судді Свалявського районного суду Г.К.Личко до справи № 2-428/2008 (по позовній заяві Марченко В.Р.): "На виборчій кампанії до ВР України 8 грудня 2005 року був придбаний автомобіль марки ЗАЗ-10537 "Таврія" -Пікап у філії "АвтоЗАЗ-сервіс" м.Києва за 22329, 79 гривень моєю дружиною Мателега-Пічкар Тетяною Йосипівною. Під час виборчої кампанії були задіяні і орендовані автомобілі, в тому числі і автомобіль "Таврія", який належить на правах особистої власності моїй дружині.
Поскільки автомобіль був придбаний під час виборчої кампанії, то Вітренко Н.М. разом з Марченком В.Р. врахували, що цей автомобіль можуть привласнити. Також полюбив автомобіль і зять Марченка — Ганявчук В.Ф., який після покупки в той день просив вписати його в технічний паспорт, у чому йому було відмовлено. Не дивлячись на те, вони всі разом придумували різні плани як відібрати від моєї дружини автомобіль.
Оскільки моя дружина звільнялась з роботи з редакції газети "Досвітні вогні" політичної партії ПСПУ, головним редактором якої є Марченко В.Р. з 20 листопада 2008 року і просила вислати трудову книжку поштою, то виникла в них ідея не давати трудової книжки на руки до тих пір, поки вона не напише розписку, що нібито позичала кошти в сумі 22 тисячі гривень на покупку автомобіля "Таврія" випуску 2005 року у самого Марченка. Потім Марченко, в своїй позовній заяві і повідомленні, пошлеться на повернення коштів 22 тисячі гривень, а це вартість автомобіля, або попросить повернути йому автомобіль."
...Так до цього часу все і тягнеться. І на Закарпатті, і в інших регіонах України нахабна верхівка прогресивних соціалістів по-рейдерському вимагає те, що їм не належить. Тетяна Мателега-Пічкар частково через це втратила здоров’я. Звертається в райполіклініку за медичною допомогою. А клан Вітренко-Марченко-Ганявчук вимагають назад від закарпатки її "Таврію", а зі свого боку про чесні законні ходи і думати не збирається.
Чи розберуться з цим наші правоохоронні органи? Чи розбереться суд — "найсправедливіший у світі", за словами героя одної з кінокомедій радянського часу?
Важко сказати.
А тим часом комедія національного українського часу продовжується. Допоки?
Чи прогресивно це? Чи по-соціалістичному?

Василь ЗУБАЧ, м.Свалява, Закарпатська область