Вихід із конфлікту в селі Домбоки на Закарпатті шукали разом (ФОТО)

Минулої середи, 25 березня, на запрошення сільського голови села Ракошино Мукачівського району Василя Коштури відвідав село Добмоки Ракошинської сільської ради. Тут десятки років проживає ромська громада (близько 20-ти дворогосподарств), і останнім часом між ромами та мешканцями села склалися досить напружені відносини.

На зустрічі, яка відбувалася прямо на вулиці біля ромських будинків, були присутні журналісти телеканалу «М-студіо», міліціонери, сільські депутати, монахині місцевого жіночого монастиря, заступник директора Домбоківської школи-інтернату, жителі села. Розмова була непростою. Сільський голова Василь Коштура перерахував усі проблеми, пов’язані з частими крадіжками металу, огорожі, вирізуванням дерев у селах Домбоки та Кайданово. На його думку, винуватими в цьому є саме роми. У всій цій історії є кілька моментів.

По-перше, у самій ромській громаді села нема грамотного і авторитетного лідера (старости), з яким би можна було вести нормальний діалог, і який би слідкував за порядком у таборі, мав тісний контакт з головою села та міліцією. На сьогодні також нема у сільській раді Ракошина жодного депутата, обраного з-поміж ромів.

По-друге, у нас є правоохоронні органи, які повинні займатися питаннями крадіжок, бо просто говорити «ромикрадуть», а не довести, що краде конкретна людина, також неправильно. Якщо хтось вкрав метал, то повинен десь його зберігати, повезти, чи понести, чи розібрати і здати. Якщо самовільно вирубуються дерева, і це є незаконним, то чому цих осіб не притягують до відповідальності?.. Зараз, коли соціально-економічна ситуація в державі значно погіршилася, відповідно різко зростає кількість злочинів, і їх здійснюють не тільки роми.

По-третє, і найголовніше - такі проблеми є типовими для багатьох населених пунктів Закарпаття, де є місця компактного проживання ромів: це масові самовільні забудови, відсутність документів на землю, погана відвідуваність шкіл ромськими дітьми, масове безробіття. Системно ромськими питаннями як на державному, так і на регіональному рівнях ніхто конкретно не займається. А проблем та невирішених питань у ромських громадах в майбутньому буде дедалі більше і самі по собі вони нікуди не зникнуть.

Один зі шляхів реального вирішення назрілих проблем у ромських громадах –максимально широке залучення представників від ромів до роботи в органах місцевого самоврядування, починаючи від сільських депутатів і закінчуючи обласним рівнем. Місцеві вибори цього року покажуть, наскільки зміниться ситуація.
P.S. Центри правової інформації та консультацій, які надають безоплатну правову допомогу ромському населенню, працюють при підтримці «Ромської програмної ініціативи»Міжнародного фонду «Відродження». Детальніше про діяльність мережі центрів, основи та принципи роботи читайте на сайті «Правовий простір» в розділі «Посилення правових можливостей ромських громад».