Закарпатці зустріли Масляну варениками та палачінтами

Закарпатці із задоволенням дотримуються традицій Масляниці: усім до вподоби свято, коли треба поїсти смачних млинців. Ще й триває масляна цілий тиждень! Але вже з березня розпочнеться Великий піст – найсуворіший за обмеженнями і найтриваліший у часі.

Масляна – це давній слов’янський звичай. Рум’яні млинці, закарпатською – палачінти -- головний атрибут свята, символізують сонце. Наші предки поклонялися сонцю, тому не святкувати Масляну і не їсти млинців вважалося поганою прикметою. Людина, яка не повеселилася на Масляну як слід, цілий рік буде нудьгувати і сумувати, одним словом, щастя їй не бачити.

До того ж, у дні Масляної (Сиропусного тижня) перший млинець було прийнято віддати бідним і пом’янути померлих родичів. А взагалі, на кожен день тижня існував свій обряд, але головним девізом ставало поїдання млинців. Чим більше з’їси – тим більше буде в житті багатства й удачі.
А українська Масляна – суто жіноче свято. Якщо на Русі, в основному, пекли млинці, то в багатьох районах України головною стравлю Масляної ставали вареники з сиром. До того ж, в деяких регіонах це був тиждень суто жіночого святкування, хоч участь у ньому могли брати і чоловіки. Але вони мусили за це віддавати грішми чи горілкою, якщо жінка бере чоловіка з собою в гості. Жінки починали з понеділка збиратися в компанії і веселитися. Особливих обрядів не було. У понеділок – пили за початок, у середу – за худобу і нічого не робили, щоб масло не згіркло. У четвер, п’ятницю та суботу теж насолоджувалися варениками та іншими стравами, а в неділю, окрім частування, треба було ще й виконати урочисту місію примирення.