Майбутнє України – за ВДЕ, – Юлія Мережко

В умовах кліматичних викликів та обмеженості традиційних енергоресурсів країни світу прагнуть знайти альтернативні способи отримання енергії. Україна не є винятком, і її потенціал у цьому питанні викликає великий інтерес.

Про те, чи є реальне майбутнє у зеленої енергетики в Україні, ми поговорили з магістром економічних наук, засновником компанії з виробництва СЕС “Промінь Енерго”, лауреатом “Ордену Івана Мазепи” за професійні досягнення у сфері енергетики Юлією Мережко.

– Юліє, почнемо з головного: на ваш погляд, у зеленої енергетики в Україні справді є майбутнє?

– Наша країна має неймовірний потенціал для розвитку сектору відновлюваних джерел енергії. Ми з вами живемо на унікальних територіях, де завжди багато сонця та вітру, тому ми можемо й маємо активно розвивати, зокрема, СЕС та вітрогенератори. Це дозволить не тільки зберегти екологію, а й зміцнить стан країни в економічному та соціальному плані.

– Що ви маєте на увазі? 

– Насамперед, це зменшення залежності від традиційних видів палива – газ і вугілля досі домінують в енергетичному балансі України.

Крім того, розвиток галузі відновлюваних джерел енергії передбачає створення нових робочих місць, причому на всіх рівнях – від проєктування й будівництва до обслуговування.

Також, на мою думку, варто використовувати для встановлення ВДЕ непридатні для аграріїв землі. Таким чином, цей пункт бюджету з дефіцитного стає прибутковим. Додаймо сюди економічні вигоди ВДЕ в довгостроковій перспективі, і отримуємо цілком солідні й, головне, адекватні показники.

– Що, на вашу думку, заважає активному розвитку ВДЕ?

– По-перше, нестабільна законодавча база. Регулювання у сфері зеленої енергетики часто змінюється, що створює певну невизначеність для інвесторів. Крім того, є фінансові бар’єри. Багато проєктів у цій сфері вимагають великих вкладень, і відсутність стабільних механізмів стримує їх розвиток.

Безумовно, підтримка відчувається. Наприклад, з боку ЄБРР, який фінансує проєкти з розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Також хочу відзначити підтримку президента Володимира Зеленського, який минулого року підписав закон про зелену трансформацію енергосистеми України. І його ініціативу щодо створення маневрової генерації. Це важливі кроки.

– Але й у Європі не все одразу будувалося. 

– Європа вже багато років лідирує в розвитку зеленої енергетики, і нам, безумовно, варто звернути увагу на особливо успішні приклади.

Україна, наприклад, могла б перейняти досвід Німеччини у розвитку державної підтримки зеленої енергетики та створенні стабільних умов для інвесторів. Зокрема, програма "Energiewende", спрямована на повну відмову від атомної енергії та вугілля на користь відновлюваних джерел, безсумнівно, заслуговує на увагу. Завдяки активним інвестиціям і підтримці держави, понад 60% енергії в Німеччині вже виробляється з ВДЕ.

Вітряні електростанції, як у Данії, могли б стати рішенням для прибережних регіонів. Сьогодні данські вітряки генерують близько 50% всієї споживаної електроенергії. Більше того, Данія – світовий лідер з використання вітряних турбін на морі. Це результат довгострокової державної програми, яка стимулює використання вітрової енергії як на суші, так і на воді.

Ми можемо зробити те саме. Потенціал, повторюю, у нас є і навіть більший – завдяки обширності територій.

– Давайте конкретніше про цей потенціал у цифрах? 

– Україна входить у двадцятку країн світу за потенціалом використання сонячної енергії. Південь нашої країни отримує понад 2000 сонячних годин на рік. Вітрові станції вже виробляють близько 2,5 ГВт енергії. За активної підтримки галузі цей показник можна збільшити щонайменше вдвічі.

Київська область може стати центром біоенергетики. Тут є великі можливості для використання біомаси, що сприятиме не лише виробленню енергії, а й зменшенню залежності від газу.

– Тобто, у зеленої енергетики в Україні є майбутнє?

 – Так, але воно повністю залежить від готовності країни оперативно та грамотно долати існуючі бар'єри й адаптувати успішний європейський досвід.

Стабільна законодавча база, підтримка з боку держави й міжнародних партнерів, готовність до впровадження передових технологій – усе це дозволить Україні стати лідером у сфері відновлюваної енергетики у Східній Європі. Крім того, це забезпечить потужну підтримку в теперішній, воєнний час і точно дозволить провести децентралізацію української енергетики. Я в цьому впевнена. Як і в тому, що майбутнє екологічної України – за ВДЕ.

Автор: Вероніка Стриженова