
Теребля
Цей мікрорайон біля села Теребля зводили для переселення майже півтисячі мешканців смт Солотвино, що опинилися біля карстових проваль, однак солотвинці навідріз відмовилися покидати свої господарства і переселятися у нові помешканя.
Ситуація, про яку йтиме мова, виникла ще влітку минулого року у с. Теребля Тячівського району на Закарпатті.
У цьому році в Чумальові, що на правому березі Тереблі, відродили традицію привітань, які під новий рік звучали на адресу сільської інтелігенції ще в часи «застійного періоду» радянської влади.
Постійно поповнювати експозиційну базу – один з пріоритетів керівництва Закарпатського музею народної архітектури і побуту (ЗМНАП).
Минуло більш ніж півстоліття з того часу, як рікою Тереблею (однією з правих приток Тиси) були сплавлені останні плоти-бокори.
За даними автоматизованих вимірювальних станцій АІВС «ТИСА» пройшли дощі – в низинах помірні від 10 до 15 мм, сильні від 20 до 35 мм та дуже сильні переважно в гірських районах області та передгір’ї до 78 мм (Рахів -78 мм).
Станом на 18-00 29 жовтня 2017 року на річках області сформувався дощовий паводок:
Шість років тому після техногенної катастрофи для жителів Солотвина звели мікрорайон у закарпатському селищі Теребля. Чому люди не поспішають обживатися на новому місці?
Однак, аби захистити селян від паводків, необхідно збудувати на території селища ще чотири водозахисні споруди.
"Містечко" у Тереблі, куди мали б переселити мешканців закарпатського Солотвина й досі пустує, а всі об’єкти знаходяться у підвішеному стані, адже не взяті на баланс.
Цей відрізок дороги, який сполучає село Кричево із центральною автотрасою "Угля - Тячів", постійно піддається руйнації водних потоків річки Тереблі.
Тож сьогодні, щоб відновити дорожнє сполучення з тячівським селом Кричево, задіяно аварійну бригаду с. Кричева та 2 одиниці техніки.
Відрізок дороги, який сполучає село Кричево із центральною автотрасою "Угля - Тячів", постійно піддається руйнації водних потоків річки Теребля.
Щоб захищати Україну в зоні АТО, 24-річний Микола Куцина з Тереблі полишив заробітчанство у Чехії, за свої кревні купив усю амуніцію. І як не відмовляли батьки, все ж подався на «гарячий» схід.
У Тереблі. Це житло було збудоване для переселення мешканців селища Солотвино, яке потерпає від провалів, однак солотвинці не виявляють великого бажання переселятися на нове місце.
У 2008 році, перебуваючи на відпочинку з родиною на Закарпатті, познайомився з Миколою Іваниною (на фото). Буквально кілька хвилин розмови — і з’явилося відчуття, що мій співбесідник — неординарна особистість. А коли почав читати подарований ним роман “Синевирський бокораш”, то зрозумів, що маю справу з талановитим літератором.
Рівно рік тому, 19 листопада 2013 року на Закарпатті урочисто відкрили мікрорайон у селищі Теребля, Тячівського району, для переселення мешканців Солотвина, житло яких підпадає під зону техногенної катастрофи – має загрозу піти під землю внаслідок карстових проваль над виробітками соляних шахт.
Біля дамби на Теребля-Ріцькій ГЕС, що на Закарпатті, у воді зібрались тонни сміття, і складається враження, що воно нікого не цікавить.
У четвер, 23 жовтня, з 9.30 голова обласної державної адміністрації В.Губаль перебуватиме з робочою поїздкою у Тячівському районі. Основна мета – вивчити стан справ із мікрорайоном, зведеним у с.Теребля, для відселення людей, чиїм помешканням загрожує катастрофа у селищі Солотвино.
Ще восени минулого року мали відкрити хвалений Тереблянський житловий квартал, а 133 солотвінських сімей, переселених із небезпеченої техногенної зони рудника, повинні були отримати ключі від нових осель із усіма зручностями.
- Але це блеф - цитує газета "Фест тячівського правозахисника Василя Дем'яна.
Віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул високо оцінив умови, створені у новому житловому мікрорайоні закарпатського села Теребля для майбутніх переселенців із небезпечних зон смт. Солотвино.