До 105-ї річниці від дня народження першого голови Народної Ради Закарпатської України Івана Туряниці

Закарпатська крайова комуністична організація виховала чимало самовідданих бійців партії. До них належить й Іван Іванович Туряниця. Народився І.Туряниця 25 травня 1901 року в сім’ї мукачівського робітника. Рано прилучився до революційного руху. Пройшов шлях від рядового угорської Червоної Армії в 1919 р. до комісара 1-ї Чехословацької окремої бригади періоду Великої Вітчизняної війни, від крайового секретаря Червоних профспілок міжвоєнної пори – до першого секретаря Закарпатського обкому Компартії України, голови облвиконкому. Працюючи разом з О.Борканюком та іншими керівниками крайкому КПЧ, І. Туряниця поступово виріс до видатного політичного діяча. На XVI – XVIII з’їздах КПУ обирався членом ЦК. Неодноразово обирався депутатом і членом Президії Верховної Ради України, представляв закарпатців у союзному парламенті.

На усіх відповідальних ділянках громадсько – політичної, державної і партійної роботи І. Туряниця виявляв ініціативу, наполегливість і чуйність. Його історичною заслугою стало сприяння самовизначенню Підкарпатської Русі – Закарпатської України у складній ситуації після визволення нашого краю Червоною Армією восени 1944 року. Підготовка і проведення з’їзду Народних Комітетів у Мукачеві, відбудова і розвиток народного господарства, створення органів радянської влади, врегулювання міжнаціональних відносин, добір, підготовка і виховання кадрів, турбота про добробут, освіту, культуру трудящих – скрізь І. Туряниця діяв по-державницьки, мудро, патріотично й людяно. Про це й досі пам’ятає багато закарпатців.

За заслуги перед Радянською Батьківщиною І. Туряниця нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни І ст. та багатьма іншими нагородами. Помер в Ужгороді 27 березня 1955 року. Похований на Пагорбі Слави. На його могилі не в’януть квіти вдячних закарпатців.

Обком КПУ кілька років тому пропонував обласній владі порушити клопотання про присвоєння цьому видатному державному діячеві заслуженого ним звання “Герой України”. Однак з Києва тоді поступила негативна відповідь. Кого ж тоді вшановувати, як не справжніх бійців за визволення і об’єднання України? І. Туряниця зайняв гідне місце у вітчизняній історії.



М.Макара, кандидат історичних наук,

професор Закарпатського державного університету.