ШУБЧИНСЬКА Віра Іванівна

Висунута кандидатом у депутати міської ради колективом Ужгородської взуттєвої фабрики та зборами виборців за місцем проживання



— Понад 10 років Ви працювали заступником генерального директора взуттєвого об’єднання з соціальних питань. Які проблеми у соціальній сфері, на Вашу думку, міська рада нового скликання повинна вирішити у першу чергу?



— Перш за все необхідно навести лад у міському господарстві. Недопустимим є нехтування елементарними життєвонеобхідними потребами громадян. Прикро, що свідомо завищено реальні тарифи на тепло-, електороенергію, газ та інші комунальні послуги городянам. Можна і необхідно забезпечити дотримання санітарно-гігієнічних норм життя мешканців міста. Не можна миритися з тим, що споживачам подається практично непридатна для вживання вода, перетворено у сміттєзвалища багато куточків нашого міста та ін. Надзвичайно важко повірити в те, що за останні десять років не знайшлося коштів навіть для санітарної побілки під”їздів, своєчасної дератизації. Мені здається, що навіть наявні кошти бюджету витрачалися не по-господарськи. На мою думку, у такий складний для міста час не етично за рахунок бюджету утримувати дорогі службові автомобілі, практикувати часті закордонні відрядження, фуршети і т.п. Будь-яка розкіш влади сприймається аморально, коли в місті так багато голодних людей похилого віку, недоглянутих дітей. До речі, з цього приводу, вважаю, що міська влада не допрацьовує і в роботі з релігійними громадами. Добре, що дається дозвіл на будівництво нових церков, молитвенних будинків, однак дуже прикро, що ні при одній із них не обумовлено організацію благодійного харчування для дітей, старих та бездомних, про створення притулку вже й говорити нічого. Ці питання є дуже важливими з моральної точки зору. Там, де слово розходиться з ділом, де розмежовується духовне і насущне, завжди присутня подвійна мораль.



— Ви очолювали організаційний відділ міськвиконкому, були заступником керуючого справами. Які проблеми Ви бачите у реалізації можливостей місцевого самоврядування?



— На мою думку, закон про місцеве самоврядування у нашому місті поки що не працює. Адже, не практикуються громадські слухання з найбільш наболілих питань, рішення приймаються фактично кулуарно, громадськість про них дізнається в останню чергу, звіти депутатів міської ради, міського голови є чисто формальними. Це, звичайно, як і завжди, можна пояснити об’єктивними причинами, однак по суті, міська рада зробила все, щоб механізм і результати прийняття рішень не доводились до членів міської громади. Для нинішньої міської ради характерним є прийняття величезної кількості програм з різних питань, які не є поганими по суті, однак є чистим формалізмом, бо не мають під собою економічної основи та практичних механізмів їх реалізації. Напевно, це своєрідний перекіс від перебільшеної теоретизації і відсутності реальної оцінки нашого сьогодення. Вважаю абсолютно неправильним те, що посадовці, начальники управлінь міської виконавчої влади одночасно є і депутатами міської ради. Вони зацікавлені в прийнятті тих рішень, які їм найлегше виконати, а не тих, що є найбільш необхідними для громадськості. Депутати-чиновники об’єктивно не можуть приймати вірних рішень. Ми це повинні розуміти. До речі, за останні роки тільки Віктор Погорєлов, після свого призначення керівником виконавчої структури міста, склав депутатські повноваження, хоч для нього особисто це і не було вигідним. Його позиція не знаходить послідовників, адже саме зараз, у переддень виборів місцеві чиновники-депутати, чомусь уже в нових округах, активно взялися “вирішувати” наболілі проблеми.



— Ви безпосередньо займалися організаційними питаннями двох попередніх виборчих кампаній у місті. Як Ви гадаєте, чи стануть сьогоднішні вибори більш демократичними у порівнянні з минулими?



— Вважаю, що так. Адже, вже те, що сьогодні на один депутатський мандат претендує понад 10 кандидатів, є позитивним явищем, такого багатого вибору в ужгородців уже давно не було. Приємно, що вирішили балотуватися багато молодих людей, успішних підприємців, керівників підприємств. Незвичним є те, що нинішня обласна влада, перш за все, в особі голови ЗОДА, не “тисне” на виборців, не проявляє свої явні симпатії до кандидатів. Для нас це нове явище, і, особисто в мене, викликає особливу симпатію, це прояв поваги до вільного волевиявлення громадян міста і області. Напевно, це є демонстрацією особистої позиції керівника у справі демократизації нашого суспільства. Поряд з цим, ми не позбулися ще багатьох проявів тиску на виборців. Особисто я засуджую практику підписання колективних заяв на підтримку тієї чи іншої кандидатури. Особливо неприглядними є заяви від імені колективів та від осіб, що напряму залежні від бюджету, тобто від нинішньої влади, про підтримку якої вони і заявляють. І навіть, коли ця підтримка є об’єктивною, вона викликає негативні емоції. Адже всі ми знаємо механізм збирання підписів, і це робить нас всіх, нашу громадську думку якоюсь двуликою: офіційною і кулуарною, і не сприяє розвитку демократії, принижує нашу людську гідність. Шкода, що так відбувається. Дуже хочу, щоб ми позбулися цього в майбутньому.



— Що Ви вважаєте головним у нинішніх виборах?



— Головне, не допустити фальсифікації виборів, а все інше не страшно, адже ми гідні тієї влади, яку обираємо. І тому я нормально сприйму будь-які результати чесних і прозорих виборів.



— Як Ви оцінюєте участь жінок у суспільному житті міста?



— Вважаю, що активність жінок, їх участь у роботі владних структур на всіх рівнях є, м’яко кажучи, недостатньою, і не відповідає їх багатим потенційним можливостям. Щиро поважаю всіх жінок, які вирішили балотуватися до міської та обласної рад, адже, я впевнена, що більшість із них є щирими в своїх прагненнях бути корисними для суспільства . Жіноча сутність не дозволить їм іти на компроміс із совістю, а почуття обов’язку є надзвичайно високим. Хочеться, щоб ужгородці віддали перевагу на виборах жінкам: Мирославі Каламуняк, Світлані Король, Тетяні Ознобкіній та багатьом іншим. До речі, з цього приводу: дуже приємно, що у нашому місті починають з’являтися не “на замовлення”, а за покликом душі, громадські об’єднання жінок. Я маю на увазі Асоціацію творчих жінок Закарпаття, ініціаторами створення якої є Одарка Долгош, Галина Малик, Ольга Бреза, Тетяна Вашаргелі та багато інших прекрасних жінок нашого міста. В день свята, користуючись нагодою, хочу щиро привітати всіх жінок нашого міста, побажати нам більше солідарності та взаємодопомоги, успіхів у всіх благородних починаннях.