Шубчинський Володимир Володимирович

Народився 10 серпня 1956 року у сім”ї військовослужбовця. Проходив строкову військову службу у військах Бакинського округу ППО.



Закінчив економічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка, був направлений викладачем економічних дисциплін в УжДУ. Працював на керівних посадах у міських та обласних партійних органах, навчався у Московській Академії суспільних наук.



З 1992 року працював у підприємницьких структурах. У 1999 році заснував кредитну спілку “Скарбниця”, виконує обов’язки голови Правління.



Одружений, син – студент Одеського держуніверситету, донька – учениця Ужгородської гімназії.



ПЕРЕДВИБОРНА ПРОГРАМА



Даючи згоду балотуватися у депутати міської ради, враховуючи побажання мешканців виборчого округу та власний життєвий досвід, вважаю за необхідне на рівні міської ради відстоювати:



— ефективне використання коштів міського бюджету, отриманих за рахунок прозорих і гласних приватизаційних процесів та місцевих податків. Ці кошти належать кожному мешканцю м.Ужгород, отже і використовуватися повинні для здійснення загальноміських програм, а не для потреб окремих галузей чи привілейованих груп;



— подолання монополізму комунальних служб обласного центру, створення конкурентного середовища в роботі цієї галузі. Мешканці Ужгорода повинні самі обирати постачальника комунальних послуг, віддаючи перевагу тим службам, які надаватимуть ці послуги дешевше, швидше і якісніше;



— організацію та створення об’єднань співвласників домів, на основі яких запровадити нові принципи вирішення проблем водо- та теплопостачання Ужгорода, благоустрою та озеленення як прибудинкових територій, так і міста в цілому;



— докорінне реформування міської сфери медичних послуг. Пріоритетом тут має стати впровадження елементів страхової медицини, створення міського громадського медичного Фонду, який виконував би функції своєрідної медичної каси взаємодопомоги для соціально незахищених громадян;



— забезпечення громадського порядку, створення міського підрозділу муніципальної міліції, яка б забезпечувала громадський порядок і спокій ужгородців, слідкувала б за дотриманням всіма громадянами норм цивілізованого співіснування.



Якщо ці питання будуть вирішені на рівні міста, це зніме і низку проблем всіх мікрорайонів, зокрема і мешканців вулиць 8 Березня, Достоєвського, Богомольця.



ЗА ВІДРОДЖЕННЯ МІСТА, ЗА ДОБРОБУТ УЖГОРОДЦІВ!



— Володимир Володимирович, що спонукало Вас дати згоду балотуватися кандидатом у депутати міської ради?



— На моє рішення вплинуло багато факторів, вирішальну ж роль зіграли причини зовсім прості і зрозумілі кожному ужгородцю. А ужгородцем я став у 1982 році після закінчення економічного факультету Київського державного університету, коли був запрошений на викладацьку роботу до Ужгородського держуніверситету. Ужгород вразив мене своєю чарівною самобутньою красою, добрими і щирими людьми, затишком, чистотою та акуратністю. Тобто, пісня відомого на той час гурту “Мій Ужгород — мій маленький Париж” повністю відповідала дійсності. Подальша моя доля вже повністю пов’язана з долею міста. Мене було запрошено на роботу в міський, а потім в обласний комітет партії, паралельно я навчався в Московській Академії суспільних наук. За майже вісім років політичної роботи мені пощастило працювати, а в більшій мірі вчитися, у таких людей, як Б.Тлехас, Д.Плоскіна, Г.Бандровський, І.Машков, В.Вовчок, В.Скакандій, І.Чендей та багатьох інших шанованих і знаних у місті людей — справжніх яскравих особистостей. Таких людей в Ужгороді завжди було багато, є у кого вчитися. Ви скажете, часи були інші. Так, часи дійсно були інші, однак у будь-яких соціально-економічних умовах справу вирішують люди. Я розумію всі складнощі перехідного періоду, складні політичні, соціальні умови першої половини 90-х років. Проте я не розумію, коли в умовах більш-менш стабільного розвитку економіки, в т.ч. і нашої області, і міста, можна довести до такого стану обласний центр, особливо за останні 4-5 років. Миритися з цим, спокійно спостерігати за руйнівними процесами, як би банально це не звучало, мені дуже важко. Саме тому я вирішив дати згоду балотуватися до міської ради, і якщо мене оберуть, намагатимусь увесь свій досвід і знання застосувати з користю для міста, його мешканців.



— Одним із пунктів Вашої програми є пункт про реформування комунальної сфери міста. Що саме Ви пропонуєте?



— Немає таких кандидатів на різні посади, які б не зачіпали цієї теми. Це свідчить про те, що вона дійсно є болючою для нашого міста. Однак, скажу відверто, коли я читаю в програмах “…покращити, забезпечити роботу комунальних підприємств…” і т.п., я відкладаю ці програми не читаючи. На мою думку, необхідно міняти систему, якщо хочете, філософію побудови комунальної сфери. Необхідно на рівні міської влади створити умови, які б зруйнували монополізм організацій, які надають комунальні послуги, створити у цій сфері конкурентне середовище. Будуть створені такі умови, з’являться і нові комерційні підприємства, які будуть пропонувати ті ж комунальні послуги, але на більш якісних умовах. Не треба забувати, що комунальне господарство у всьому світі — це досить прибутковий бізнес. У свій час в Європі, наприклад, була дуже жорстка боротьба за право контролювати вивіз сміття в містах. Це з одного боку. А з іншого — влада повинна всіляко сприяти створенню об’єднань співвласників будинків. Ці об’єднання як повноправні господарі і будуть вирішувати, кому і за які послуги платити, кому і на яких умовах замовляти виконання тих чи інших робіт з облаштування побуту. Завдання міської влади — створити такі умови, за яких кожен мешканець став би господарем у своєму помешканні, на прибудинковій території, а підприємливі ужгородці отримали б можливість займатися досить вигідним бізнесом. Ясна річ, що це робота не одного дня, однак за чотири роки зробити це цілком реально.



— Будь-яка, навіть найкраща програма, якщо вона не має під собою фінансового обгрунтування, залишається тільки добрим наміром. Яким чином можна віднайти кошти у міському бюджеті для її реалізації?



— Можна назвати багато джерел, які б дали змогу місту цивілізовано заробляти гроші. Це я кажу як економіст. Для прикладу, розглянемо питання, які стосуються малого та середнього бізнесу. Поки що всі гасла і програми стосовно розвитку підприємництва в обласному центрі залишаються безнадійно декларативними. Якщо влада дійсно хоче створити сприятливі умови для розвитку підприємств всіх форм власності, розпочати треба з максимального спрощення для підприємця процедури реєстрації. Можливо, навіть доцільно було б замість одного із відділів управління економіки, які переважно здійснюють статистичні функції, створити відділ, який практично здійснював би механізм оформлення всіх реєстраційних паперів, необхідних для роботи підприємства. Тобто, вирішував би на високому кваліфікаційному рівні всі формальності у стосунках з податковим, статистичним, соціальними, пенсійним і безліччю інших органів, які повинні згідно із законодавством давати дозвіл на роботу підприємства. Повірте, це тільки на перший погляд здається фантастикою, і тільки для нас, цивілізований світ давно вже спростив дозвільну систему у сфері бізнесу і має від цього безліч переваг. Влада повинна забезпечити прозорість і конкурентність у здійсненні всіх приватизаційних процесів, гласність і економічне обгрунтування при наданні матеріальних та фінансових ресурсів для розвитку бізнесу суб’єктам підприємництва. Зверніть увагу, скільки в Ужгороді “нічийних” об’єктів комунальної власності, які розташовані у непривабливих, непрестижних для бізнесу районах міста. Це зумовлено тим, що орендна плата, встановлена міською радою, є для них надзвичайно високою. Замість того, щоб відбудовуватися і приносити доходи і місту, і підприємцям, вони катастрофічно руйнуються і спотворюють архітектурне обличчя міста. Що називається — “і сам не гам, і другому не дам”. Вважаю доцільним провести повну паспортизацію всіх невикористовуваних об’єктів, розробити механізм диференційованої оцінки цього майна, опублікувати перелік об’єктів із вказанням ціни продажу чи оренди, на взаємовигідних умовах укласти відповідні угоди і т. д. Адже такий дійсно господарський підхід вирішив би відразу кілька міських проблем, в тому числі і наповнення міського бюджету, і розвитку приватного підприємництва. Над цією проблемою варто попрацювати.



— Ви створили кредитну спілку і очолюєте її правління. Чи можна вирішувати через Вашу структуру фінансові проблеми малого бізнесу, тобто здійснювати кредитування підприємництва?



— Я очолюю кредитну спілку “Скарбниця”, яка безпосередньо займається мікрокредитуванням підприємців обласного центру. Стартовий карпітал для започаткування власної справи, поповнення обігових коштів, розширення власної справи — все це є проблемним для підприємців нашого міста. Практично щодня до нас звертаються по допомогу саме з цих питань. Всім допомогти, звичайно, ми не можемо. Міська влада цю проблему не вирішує, та це і не входить у її функції. Однак посприяти у вирішенні проблем дрібного підприємництва через кредитні спілки міста було б цілком доречно. Економічний ефект від цього був би відчутним.



— Чи очікуєте Ви від нинішніх виборів якихось позитивних змін у нашому житті?



Мені здається, що за останні роки ми всі стали набагато мудрішими, нас уже важко ошукати популізмом і гаслами. Саме тому висловлюю впевненість, що новий склад законодавчих і виконавчих органів влади та місцевого самоврядування буде більш професійним, принциповим, чесним і небайдужим до долі як своїх виборців, так і до долі нашої країни.