Спроба погасити пожежу обернулася трагедією
Цей випадок стався у прикордонному містечку Закарпаття — Чопі, яке відоме як найзахідніша точка на географічній карті України. Попри те, що населення містечка не перевищує 10 тисяч, воно має власну пожежну частину, збудовану тут завдяки тому, що цей населений пункт є великим залізничним вузлом. Кількість пожеж тут не перевищує одного-двох випадків на рік, а близьке розташування вогнеборців завжди дає змогу погасити полум’я ще до того моменту, коли пожежа набере справді великих розмірів.
Зважаючи на це, невідомо чого мешканці одного з приватних будинків на вулиці Московській вирішили погасити пожежу, що виникла у їхньому будинку власними силами. Всі спроби довідатися про це у опіковому, центрі Ужгородської обласної лікарні, звідки надійшло повідомлення про те, що на пожежі у Чопі травмовано четверо людей — чоловіка, його дружину, їхню 9-річну доньку та 8-річного сина, виявилися марними. Молодий батько неохоче йшов на контакт з працівниками пожежної охорони, жінка взагалі відмовилася від допомоги лікарів.
[foto]2004/12/22/66_4.jpg[/foto]
На місці події все ж було з’ясовано деякі подробиці того, що сталося. Перше, що кидалося в очі, це те, що пожежа навряд чи могла виникнути від причин, пов’язаних з електрообладнанням, оскільки будинок вже більше двох років відключено від електромережі. Більш імовірним видавалося тлумачення появи пожежі як такої, що розпочалася через необережне поводження з вогнем — на користь цієї версії свідчили недопалки, які можна було надибати у кожному закутку всіх кімнат. Коли було остаточно визначено осередок пожежі у геть зруйнованій вогнем кімнаті – ним за висновком фахівців став дерев’яний ящик, де зберігалися дрова для розпалювання печі – пошук причини пожежі звузився до двох версій, які зараз проробляються — або ж поява вогню наслідок попадання до цього ящика сірника чи недопалка, або ж до нього потрапила іскра з поряд розташованої печі.
[foto]2004/12/22/66_3.jpg[/foto]
З огляду на отримані травми, найімовірніше, що наймолодший Іштван, якому, до речі, цього дня виповнилося вісім років, ночував у кімнаті, де розпочалася пожежа. Діагноз, поставлений лікарями, викликає серйозні побоювання за його життя - термічні опіки другого-третього ступеня важкості обличчя, шиї та тулуба (близько 30 відсотків) та отруєння чадним газом. Опіками також уражені легені.
Коли розпочалася пожежа, що сталася на світанку, всі четверо опинилися фактично відрізаними від виходу з будинку. На щастя, батько дітей здогадався вибити вікно та евакуювати дітей через нього, тоді як приток повітря сприяв поширенню пожежі, яка почала вирувати з новою силою. Натомість, аби викликати пожежну охорону, — поряд розташовано кілька телефонізованих будинків та залізничний переїзд, який оснащено телефонним зв’язком, чи хоча б повідомити сусідів (поряд за кілька будинків жила їхня своячениця), дорослі почали гасіння пожежі власними силами, залучивши до цього дітей (у сестри Іштвана — Едіни, опіки другого ступеня важкості).
Після того, як пожежу було погашено, батьки наказали дітям йти до своєї родички, яка замість того, аби викликати швидку, намагалася сама надати дітям допомогу, змочуючи їхні рани мокрими клаптиками тканини. Тільки тоді, як нагодилася сусідка постраждалих, що поверталася з роботи, було викликано професійних лікарів.
Як прокоментував ситуацію заступник начальника відділу державної пожежної охорони УМВС України в Закарпатській області Ігор Матвійчук, вказана пожежа та травмування людей — наслідок того, що люди не володіють елементарними навичками дій на випадок пожежі (за словами голови постраждалої родини всі вони отримали опіки під час гасіння пожежі). Якби люди викликали пожежників одразу, то навряд були б змушені проводити тривалий час у опіковому центрі.
До речі, спроби подолати пожежу самотужки рідко мають щасливий кінець. Днями під Ужгородом спроба подолати вогонь наодинці призвела чи не до повного руйнування триповерхового приватного будинку. Центр громадських зв’язків пожежної охорони Закарпаття