ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Страхування в Україні тримається на ентузіазмі, у розвинених країнах на страхуванні тримається економіка

    24 ноября 2020 вторник

    1 червня в Ужгородському прес-клубі реформ відбулося засідання „круглого столу” на тему: „Страхування в Україні. “За” чи “проти”?”. Захід проводився у рамках Всеукраїнського маркетингово-медійного проекту “Відкрито про страхування”. До участі у розмові в режимі „круглого столу” були запрошені представники страхових компаній, туристичних агентств, банків та медичних закладів. Йшлося про рівень розвитку страхування в Україні, стан страхової культури населення та проблему довіри до страховиків, зокрема на Закарпатті. За словами фахівців, страхування в Україні тримається на ентузіазмі тих, хто ним безпосередньо займається. Тоді як від розвитку інституту страхування залежить економічний розвиток держави у цілому.

    Віктор Матяшовський, директор Закарпатської обласної дирекції УСК „Гарант-АВТО”: „У світі не існує заможної держави без розвиненого страхового ринку. На страхові фонди спирається економіка, бо це єдиний механізм пенсійного, медичного забезпечення населення тощо. Кожен новонароджений у країнах з високим економічним розвитком отримує рахунок в банку та страховий поліс, з якими не розлучається впродовж усього життя”.

    У ході засідання круглого столу неодноразово звучали нарікання фахівців страхового ринку щодо виступів окремих українських урядовців, які часто не компетентно висловлюються про страхування, що підриває довіру до нього населення.

    Володимир Малеш, директор ЗАТ „ПРОСТО-страхування”: „Жодна урядова команда в незалежній Україні не затримується на довгий час, тому можновладці не зацікавлені у вирішенні довготривалих справ. У результаті страхування в Україні не діє так, аби забезпечити розвиток економіки, хоч це його основне завдання. Зараз намагаються наповнити бюджет за 2-3 місяці необхідними сумами, минаючи увагою потреби страхового ринку. Однак саме ця галузь за умови кваліфікованого підходу і правильної державної політики забезпечила б стабільне наповнення бюджету. Шкода, що урядовці цього не розуміють, а один необдуманий виступ з трибуни може перекреслити роботу багатьох років”.

    Найбільше уваги учасники круглого столу приділили медичному страхуванню, яке наразі не є узаконеним в Україні, однак починає запроваджуватися „знизу”. Так, зі слів Івана Кураха, головного лікаря Ужгородської міської клінічної лікарні, страхова медицина є єдиним виходом із ситуації, що склалася в українській охороні здоров’я. При міській лікарні Ужгорода діє страхова каса, до якої декілька колективів міста щомісяця вносять по 1 % від зарплати своїх працівників. Отримані гроші розміщуються на депозитному рахунку лікарні і продовжують працювати самі на себе. У випадку, якщо хтось із колективу потрапляє до лікарні, то гарантовано отримує медикаментозне забезпечення на суму 400 гривень. Придбавши страховий поліс людина водночас отримує пені зобов’язання, наприклад обов’язковий медогляд 2-3 рази на рік. Завдяки цьому до лікарів звертаються не „коли припече”, а вилікувати хворобу набагато легше на ранній її стадії. „Страхова медицина стимулюватиме й лікарів, — каже Іван Курах, — вони повинні дбати про якість своєї роботи, інакше не отримають договору із страховиками. Та й зарплата залежатиме від кількості пацієнтів, яким вдалося допомогти”. Директор ЗАТ „ПРОСТО-страхування”, яке співпрацює з лікарнею: „Страхова каса міської лікарні — найкращий приклад того, як на місцях люди не чекають на державні вказівки, а на реальному прикладі демонструють переваги страхової медицини та допомагають людям”.

    Водночас директор Закарпатської філії „Львів Терен” ЗАТ УІСК „Інвестсервіс” Орест Бойко зауважив, що закарпатці поки не усвідомлюють можливостей, захисту, який може забезпечити їм страхування власного здоров’я: „Ми укладали договір із залізничною лікарнею, де йшлося про смішні суми внесків — 50-100 гривень на рік. Однак клієнтів так і не знайшли. Така сама проблема у Хусті, де ми готові були працювати навіть зі збитком. Люди не мають грошей і страхуватимуться лише з підняттям життєвого рівня. Населення не обізнане із страхуванням узагалі. Багато проблем виникає із закарпатцями, які їдуть за кордон, більшість навіть не хоче читати пам’ятку, яку даємо їм в дорогу разом із страховим полісом”.

    Проблему страхової культури населення піднімав не один учасник круглого столу. Так, за словами Віктора Матяшовського, купуючи страховий поліс, більшість людей не хочуть прочитати умови договору, а після виникнення проблеми залишаються незадоволеними страховою компанією і тим, що договір передбачав з самого початку. „Українське суспільство не сформувало власної думки щодо доцільності страхування. Спочатку кожен повинен усвідомити визначальну роль страхування у ринковій економіці, як це є у розвинених країнах. Урядовці та пересічні українці та повинні зрозуміти, що без страхування нам не зробити державу заможною, а її громадян — впевненими у завтрашньому дні”.

    Семен Словенка, начальник закарпатського управління страхової компанії „Еталон” наголосив на захисті, який отримує людина, застрахувавши своє майно чи здоров’я. Та навів приклад, коли за страхування авто, вартістю 450 тис. грн., закарпатець сплачує 30 тис. грн., разом з тим шкодуючи 100 гривень на рік, які б у разі необхідності повністю забезпечили його лікування.

    Причиною недовіри до страхових компаній директор філії ЗАТ УІСК „Інвестсервіс” – „Галінстрах” Семен Добош вважає гіркий радянський досвід. Дізнавшись у приватній розмові про вигоди страхування при річному внеску усього 150-200 гривень, людина у 90 % випадків одразу звернеться до страхової фірми. Більшість громадян з умовами страхування просто не ознайомлені.

    Представник „Ощадбанку” Василь Козак у свою чергу вважає саме страховиків винуватцями недовіри населення до страхування узагалі, оскільки, на його думку, працівники страхових компаній повинні розтлумачувати населенню усі деталі. Зі слів В. Козака, якби були пропозиції, то керівництво „Ощадбанку” залюбки застрахувало б здоров’я своїх працівників.

    Юрій Кирлик, представник банку „Надра” зауважив, що аби бути справді європейцями, як цього прагнемо, мусимо мати розвинений ринок страхування. За його словами, з кожним роком дедалі більше закарпатців усвідомлюють особисту вигоду від страхування. Але на державному рівні поки маємо недосконалу законодавчу базу.

    Голова спілки туристичних організацій Закарпаття Володимир Чепа також висловився „за” страхування, важливість якого туристи та туристичні фірми усвідомили, за його словами, ще задовго до прийняття в Україні закону про туризм.

    Учасник круглого столу висловили сподівання, що страхування, як і страхова культура населення України, розвиватиметься інтенсивніше. Наразі щодо обов’язкового страхування, то цифри, наведені під час круглого столу, засвідчують ставлення до нього закарпатців: до прикладу, за запровадженим цього року обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників автотранспорту у краї застраховано лише 5-6 % водіїв.


    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Рейтинг: 
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору