Відділковій клінічній лікарні станції м.Ужгород — 30 років

Відомча медицина в нашій країні має півстолітню історію. За цей час вона встигла пройти важким шляхом становлення, утвердження та накопичити на своїй базі й дати шлях у світ напрацюванням багатьох фахівців. Чимало світил вітчизняної медицини починали свою роботу саме на базі відомчої медицини, присвятивши своє життя, свої знання та вміння високому мистецтву служіння людині. Більше, ніж півстоліття, працює відомча лікарня залізничників і в місті Ужгороді. Ще в далекому 1954 році була вона створена, і працювала у двох корпусах: перший розміщувався на вулиці Гагаріна в обласному центрі Закарпаття, а терапевтичне відділення знаходилося неподалік в селі Циганівці. 17 червня 1976 року відбулося офіційне відкриття нового корпусу ВКЛ станції Ужгород — корпусу, до якого чимало ужгородців зараз звикли ходити на вулицю Минайську. Саме тут вже три століття поспіль вирішують всі свої проблеми зі здоров’ям залізничники, члени їхніх родин та й чимало мешканців Ужгорода, які територіально закріплені за лікарнею. Окрім того, до лікарні приїжджають і жителі Турківського району Львівщини, бо сюди їм ближче звертатися, ніж власне до Львова. Загалом на сьогодні, за словами головного лікаря ВКЛ ст. Ужгород Володимира Михайловича Канчія, лікарня обслуговує майже 16,5 тисяч закарпатців та практично дві тисячі турківчан.

«Основне завдання ВКЛ станції Ужгород — забезпечувати безпеку руху на транспорті. — коментує головний лікар. — Щодня наші лікарі проводять передрейсові медичні огляди членів локомотивних бригад, машиністів, провідників тощо. Щонайменше півсотні людей практично кожної днини отримують висококваліфікований медогляд, аби здоровими надати послуги громадянам нашої країни».

До речі, всі ці люди звикли до хорошого обслуговування, до того, що їхні проблеми добре розуміють: потрібно сказати, що робота залізничників має своє специфіку, свій вплив на здоров’я людини, і це завжди потрібно враховувати. Окрім того, вже так склалося, що батьки приводять сюди дітей, а згодом і внуків, а знання лікарями спадкових захворювань має теж велике значення.

«До того ж, наша лікарня має хорошу наукову базу, — каже В. Канчій. — Нині на базі ВКЛ ст. Ужгород працюють три кафедри від Ужгородського національного університету: це кафедра післядипломної освіти, яку очолює професор Іван Васильович Чопей, кафедра загальної хірургії на чолі з професором Василем Михайловичем Шимоном та кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб, якою завідує Емілія Йосипівна Архій. Чимало справжніх корифеїв медицини працювали на цих кафедрах, багато світил науки й нині докладають свої зусилля для порятунку здоров’я людей, вони варті того, аби їх назвати. На кафедрі загальної хірургії працювали: професори Михайло Миколайович. Полажинець, Петро Федорович Шеремет, Андрій Андрійович Симодейко (очолював кафедру загальної хірургії), 15 років роботи віддав ВКЛ ст. Ужгород нині декан медичного факультету УжНУ Олександр Олександрович Болдижар. Нині курсом загальної хірургії на базі ВКЛ ст. Ужгород завідує доцент кафедри Степан Степанович Філіп. На кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб працюють: професор Оксана Миколаївна Ганич, доцент Володимир Елекович Віщак. Порівняно молода, але багата високими знаннями та значними досягненнями кафедра післядипломної підготовки: доценти Марія Юріївна Долгош, Андрій Васильович Ілько, Ірина Олександрівна Корабельщикова.

Ветерани відомчої медицини — кандидати медичних наук Самуїл Анісімвич Карпюк, Юрій Васильович Сас, Емма Павлівна Ілько, Ріта Миколаївна Коваленко, головні лікарі Ананій Андрійович Добро вольський, Микола Миколайович Вереш — це ті люди, вклад яких у медицину є просто неоціненним».

Високий розум давав медицині високі осягнення. Саме на базі відомчої лікарні станції Ужгород було впроваджено чимало нових методів у медицині, які врятували життя та здоров’я не одній людині. Перше ендоскопічне обстеження в Закарпатській області було зроблено саме на базі ВКЛ (тут працювала ціла серйозна ендоскопічна служба), а вже потім цей досвід поширився по всьому регіону. На базі ВКЛ стартував і такий сучасний метод як лазерна терапія — внутрішньосудинне опромінення лазером, яке вже доказало свою ефективність при лікуванні значної кількості захворювань. Першим, до речі, займався цим прогресивним методом у медицині нині вже покійний професор А. А. Симодейко.



За більше, ніж 50 років, відомча медицина нашої країни загалом і Закарпаття зокрема пережила й чимало фінансових проблем, особливо ж вони відчутні стали останнім часом. Практично за останнє десятиліття ліжковий фонд ВКЛ станції Ужгород скоротився з 265 ліжок до 150. Однак і на цьому не закінчилося, так би мови реформування медицини. Останнім часом на урядовому рівні йдеться про припинення роботи відомчих лікарень, тобто, мова про передачу їх територіальним органам влади. Але, вочевидь, не варто забувати, що людям, які все життя пропрацювали для того, аби утримувати саме ці лікарні, цих лікарів, це обладнання й користуватися певними пільгами при звертанні, — важко буде звикати до нових умов. Тим більше, що саме у відомчій медицині вже давно працює страхова медицина, що також має особливе значення для людей, які тут обслуговуються. Тим не менше, щиро вітаємо колектив лікарні з відзначенням такого почесного ювілею і щиро зичимо їй лише процвітання.

* * *

Здоров’я, щастя, успіхів і високих досягнень — усім лікарям, які віддали своє життя роботі у ВКЛ ст.. Ужгород і нині працюють на благо своїх пацієнтів. Особливо ж у день медичного працівника, який відзначається 18 червня, щирої подяки вам від людей та Божої Благодаті. З повагою, головний лікар Володимир Канчій.