ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Закарпаття: Лісів божественна краса...

    28 июня 2024 пятница
    19 переглядів

    У книжковому світі з’явилася новинка, справжня виховна перлинка. Ентузіасти ДП «Ужгородський лісгосп» на чолі з його директором Іваном Костівим видали книжку про ліси нашого району. Видання було присвячене 60-річчю Ужгородського державного лісового господарства і названо «Лісів божественна краса». Це спроба зробити своєрідний підсумок взаємовідносин між людиною і лісом.
    Наш вічний друг життя - ліс, як культурний спадок поколінь, колись був створений Богом на третій день заснування світу, і нашим лісівникам доля заповіла примножувати ці зелені багатства, не дати їх змарнувати, зберегти для майбутніх поколінь.

    Слід сказати, що в історії лісового господарства Закарпаття цей літературний доробок - перша ластівка. Ліси Ужгородщини - елітні, підлягають державній охороні. Вони споконвіку плекалися людськими руками. Про це й розповідають в книжці фахівці зеленого цеху.

    Є чим помилуватися в районних лісах До Ужгородського лісгоспу належать чотири лісництва. Кам'яницьке - славиться зеленим плесом навколо Невицького замку, лісона-сіннєвими ділянками дугласії; Ужгородське - плекає діброви, славиться зоологічною пам'яткою «Лилики» та геологічною печерою «Залізорудна штольня»; Анталовецьке - вирощує рідкісну модрину та має лісо-насіннєві ділянки бука; Великодоброньське - заказник загальнодержавного значення, де шумлять дуби в гармонії з унікальною флорою та фауною.

    У лісгоспі працюють висококваліфіковані спеціалісти, є вже цілі династії лісівників. І, безперечно, в кожного з них за плечима чималий досвід,є чим похвалитися, є про що розповісти, що згадати. Ось чому з такою цікавістю читаються розповіді і директора лісгоспу Івана Костіва, і лісничих Михайла Свиди, Михайла Куштана, Михайла Бланяра, Володимира Войтовича, провідного спеціаліста з лісовідновлення Світлани Костів, директора Кам'яницької школи Михайла Мазюти.

    До честі відповідального редактора Івана Костіва, редактора-упорядника Ірини Гармасій, через спогади, через струни серця, які відтворюють мелодію величі лісу, через власну любов до обраної професії вдалося в кожному матеріалі підняти на щит тему захисту природи. І зроблено це не декларативно, не нав'язливо, але так, що читач зрозуміє: ліс - це легені планети, це живий організм, який потребує ласки та постійної уваги.

    У книжці зібрано багато фотографій, їх- 124. І слугують вони не просто як ілюстрація до твору, а кожна розповідає про якусь подію певного часу. А подій цих за 60 років було чимало, і кожна - вагома. Видання прекрасно оформлене, буде гарним дарунком для гостей лісгоспу, для колег по лісовому цеху, для самих працівників, адже кожен з них присвятив все своє життя цій нелегкій, але такій потрібній людям професії - лісівника.

    Цей збірник літературно-публіцистичних нарисів вийшов у видавництві «Ґражда» і є справжньою перлиною серед нових видань.

    На жаль, малий наклад, всього лише 300 примірників, не дасть можливості поповнити цією книжкою усі бібліотеки, не зможе кожний бажаючий придбати книжку у вільній торгівлі. А шкода, бо йдеться в ній про наше, рідне, про ліси, в яких так любимо відпочивати, але так не вміємо їх шанувати та берегти, як зіницю ока.



    Марія Підгорна.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору

    Комментарии

    Аватар пользователя Гость

    Комментарий: 

    А як дубики вирізав Костів, як нищив ліс - про це не написано?

    Аватар пользователя Гость

    Комментарий: 

    В книгах все красиво и правельно написано ,но к сожалению в жизни тем более сегодня ,все по-другомуДО НАОБОРОТ.

    Аватар пользователя Гость

    Комментарий: 

    Я хочу ПОДДЕРЖАТЬ высказанное Юлией .Во всем Закарпатье с лесом обходятся как со своей собственностью.Сегодня захотел срубить дерево рубим не спрося ни у кого разрешения.Где угодно и сколько хочу,а завтра хоть трава не рости.Такое сложилось впечатление что это кому-то выгодно.Оставить наши прекрасные горы без насаждений.А от ЭТОГО ВСЕ БЕДЫ ОПОЛЗНИ И НАВОДНЕНИЯ.