ЗАКОН ПРО КАБМІН ВСТУПИВ У ДІЮ

Закон про Кабінет Міністрів України опублікований у п'ятницю в офіційних виданнях парламенту і уряду «Голос України» і «Урядовий кур'єр». Таким чином акт набуває чинності. Проте конфронтація між Президентом країни Віктором Ющенком з одного боку і Верховною Радою і урядом - з іншого, що виникла навколо цього акту, не завершується. Коаліція більшості в парламенті і уряд не вважають законним вето Президента від 19 січня після того, як парламент подолав перше вето 12 січня. Секретаріат Президента наполягає на правомочності повторного вето.

Напередодні Секретаріат знову заявив, що вважає нелегітимною публікацію закону і звернеться в зв'язку з цим до Конституційного суду з поданням про неконституційність закону. Заступник глави Секретаріату Президента Ігор Пукшин заявив у четвер, що подання вже підготовлено. Він виразив надію на те, що КС розгляне його впродовж місяця, двох або трьох.

Голова Верховної Ради України Олександр Мороз, повідомляючи в четвер про публікацію закону в п'ятницю, заявив: «Щоб раз і назавжди припинити спекуляції навколо цього закону, одночасно буде зареєстрований законопроект про внесення змін до закону про Кабмін, в якому будуть враховані всі неврегульовані конституційні положення».

Днями Мороз також заявляв, що під час декількох консультацій з Ющенком називалися близько 8 пропозицій Президента, з яких не менше 6 парламент може розглянути і врахувати, оскільки «вони істотно не впливають на зміст закону». Решта пропозицій же може знайти відображення в Конституції. За словами Мороза, деякі статті закону про Кабмін «не прописані буквально так, як в Конституції». Зокрема, це торкається статті закону, що зумовлює порядок призначення прем'єр-міністра. Згідно з законом про Кабінет Міністрів, якщо Президент України не вносить в 15-данний термін кандидатуру на посаду прем'єра, подану йому від парламентської коаліції, тоді коаліція сама вносить кандидатуру і розглядає її в парламенті. Спікер відзначив, що в Конституції немає безпосередньо такої норми. На питання, чи є якісь контраверсійні пропозиції від Президента по відношенню до цього закону, Мороз відповів, що такі пропозиції торкаються права Кабінету Міністрів призначати заступників міністрів.

Закон про Кабмін став першим законом, офіційно опублікованим без підпису Президента України. Дискусія щодо законопроекту про Кабінет Міністрів почалася ще восени минулого року.

Як повідомлялося, парламент прийняв закон про Кабмін 21 грудня 2006 року (закон підтримали 247 народних депутатів). 11 січня 2007 року Президент України ветував закон і повернув його до парламенту зі своїми пропозиціями. В Секретаріаті Президента неодноразово відзначали, що більше десяти норм закону про Кабмін суперечать Конституції. Проте депутати не підтримали пропозицій Глави держави щодо коректування закону і 12 січня Верховна Рада за рахунок підтримки фракції БЮТ подолала вето Президента (за подолання вето проголосували 366 депутатів). Того ж дня закон знову був направлений Президенту на підпис. 19 січня Президент повернув закон про Кабмін до парламенту, не підписавши його, оскільки, за інформацією Секретаріату Глави держави, редакція закону, що поступив на підпис відрізнялася від прийнятої Верховною Радою. В той же час віце-прем'єр з гуманітарних питань Дмитро Табачник заявив, що технічна помилка в тексті закону «Про Кабінет Міністрів» була виправлена ще до накладення Президентом вето вперше.

29 січня закон був розміщений на веб-сайте Верховної Ради. 30 січня в газетах «Урядовий кур'єр» і «Голос України» було опубліковано повідомлення про офіційне обнародування закону про Кабінет міністрів головою Верховної Ради. Цього ж дня Міністерство юстиції включило закон про Кабмін в Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів.

Як відзначала 29 грудня прес-служба Верховної Ради, «переважаюча більшість його (закону про Кабмін – ред.) нормативних положень повністю відповідає Конституції України». В той же час, в повідомленні прес-служби наголошувалося, що деякі статті закону про Кабмін частково торкаються питань, які можуть бути вирішені «шляхом, швидше, конституційного, ніж законодавчого врегулювання». Зокрема, це торкається права коаліції депутатських фракцій щодо внесення, за певних обставин, на розгляд парламенту кандидатур на посаду прем'єр-міністра, міністрів оборони і закордонних справ, додаткових повноважень Президента України або Кабінету Міністрів щодо кадрових призначень у міністерствах і місцевих державних адміністраціях.

На ранок п'ятниці немає інформації про відміну або припинення дії визначення Мукачівського міськрайсуду, що заборонив 22 січня «Урядовому кур'єру « і «Голосу України» офіційно публікувати закон про Кабмін, повернений Президентом країни. Це визначення було прийняте за позовом члена фракції «Наша Україна» Ігоря Кріля.

Генеральний прокурор України Олександр Медведько направив у суд Закарпатської області скаргу, в якій просить відмінити визначення Мукачівського міського районного суду, передає «Інтерфакс-Україна».

В канцелярії Закарпатського апеляційного суду в четвер увечері повідомили, що скарга генпрокурора на рішення Мукачівського міського районного суду до них не поступала.

В прес-службі Закарпатської облпрокуратури відзначили, що інформації про прийняття в судочинство апеляційним судом скарги в прокуратурі немає. «Поки інформації немає. Швидше за все, матеріали ще знаходяться в суді першої інстанції, тобто, в Мукачівському міському районному суді», - підкреслили в прес-службі. Також в облпрокуратурі додали, що в Апеляційного суду є п'ятиденний термін для розгляду цієї скарги.

Згідно з законом Кабінет Міністрів є найвищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді в рамках, передбачених Конституцією.

Посади міністрів відповідно до закону відносяться до політичних посад, на які не розповсюджується законодавство про державну службу і трудове законодавство.

Прем'єр-міністр України призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента. Подання Президент вносить на підставі пропозиції коаліції депутатських фракцій не пізніше, ніж на 15 день після надходження такої пропозиції.

У разі невнесення Президентом такого подання у встановлений термін, таке подання вносить до парламенту коаліція депутатських фракцій.

У разі відхилення Верховною Радою кандидатури на посаду прем'єра, Президент вносить на розгляд парламенту подання про призначення на вказану посаду в порядку, встановленому даним законом.

Члени Кабінету Міністрів, крім міністра оборони і міністра закордонних справ, призначаються на посаді Верховною Радою за поданням прем'єра. Міністр оборони і міністр закордонних справ призначаються на посаду Верховною Радою за поданням Президента України, яке вноситься не пізніше, ніж на 15-й день після отримання пропозицій коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді по кандидатурах на посаді.

У разі невнесення Президентом кандидатур на посади глав Міноборони і МЗС у встановлений термін, подання про призначення на ці посади вносить коаліція. Її рішення також ухвалюється на загальних зборах коаліції.

Кабмін складає повноваження перед новообраною Верховною Радою. Відповідна заява зачитується прем'єром або особою, яка виконує його обов'язки, на пленарному засіданні новообраного парламенту. Крім того, повноваження можуть бути припинені достроково у разі прийняття Верховною Радою резолюції недовіри, у разі відставки прем'єра, у зв'язку з неможливістю виконання прем'єром своїх обов'язків за станом здоров'я, у разі його смерті. Верховна Рада за пропозицією Президента або не менше ніж однієї третьої від конституційного складу (150 народних депутатів – ред.) може розглянути питання про відповідальність Кабміну і прийняття резолюції недовіри Кабінету Міністрів.

Кабмін призначає на посади і звільняє з посад за поданням прем'єра керівників центральних органів виконавчої влади, а також членів колегіальних центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабміну, за поданням прем'єра, перших заступників і заступників міністрів, а також перших заступників і заступників керівників центральних органів виконавчої влади.

Глави місцевих державних адміністрацій під час здійснення своїх повноважень відповідальні перед Кабінетом міністрів. Місцеві державні адміністрації і їх керівники підпорядковані і підконтрольні уряду в рамках його повноважень. Кабмін також може відміняти акти місцевих державних адміністрацій повністю або в окремих частинах.

Акти Президента скріпляються підписами прем'єр-міністра і міністра, відповідального за цей акт і за його виконання. У випадку, якщо прем'єр-міністр або міністр відповідальний за акт і його виконання вважає за неможливе скріпляти своїми підписами акт Президента, вони повертають його Президенту з супровідним листом, в якому указують причини непідписання цього акту.

Члени Кабінету Міністрів несуть солідарну відповідальність за результати діяльності Кабміну як колегіального органу виконавчої влади. Крім того, вони особисто несуть політичну відповідальність за стан справ у доручених їм сферах держуправління.



"Форум"