Зауваження по проекту Податкового кодексу

17 червня Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Податкового кодексу, що був розроблений урядом. В проекті кодексу закладено цілий ряд прогресивних положень, направлених на стимулювання інвестиційно-інноваційного розвитку. Добре опрацьований розділ, присвячений оподаткуванню прибутку підприємства. Проте в нинішньому варіанті документа міститься, на мій погляд, досить багато системних недоліків та помилок. Головний недолік – чітка орієнтованість кодексу на створення більш комфортних умов і розширення повноважень чиновників та дискримінація суб’єктів економічної діяльності. Розширення повноважень контролюючих органів і зростання адміністративного тиску може привести лише до зниження довіри до влади та збільшення обсягів тіньової економіки. Я згоден з тим, що діюче податкове законодавство не дозволяє уряду ефективно адмініструвати систему збору податків через велику кількість «податкових ям» - наприклад, за рахунок переведення в готівку грошових коштів через «конвертаційні центри» або за рахунок угод з офшорними компаніями. Це ж законодавство не вигідне і цивілізованому бізнесу, оскільки дозволяє недобросовісним конкурентам, не сплачувати податків, занижувати ціни на свої товари та послуги. Безумовно, необхідно виводити економіку з податкової тіні і таким чином розширяти податкову базу. Всі повинні платити податки. Однак, неможна проводити детінізацію економіки виключно через посилення фіскального тиску на бізнес, розширення прав і можливостей контролюючих органів і посилення відповідальності платників податків. Паралельно потрібно створювати умови, коли підприємцям буде вигідніше платити податки, ніж розробляти ризикові схеми по їх мінімізації. Підприємців особливо турбує нова норма відносно визначення «звичайних цін». Дійсно, така практика в світі існує, однак порядок визначення повинен бути прописаний максимально чітко і докладно. Цього в кодексі не зроблено, а значить, створені можливості для свавілля і волюнтаризму з боку чиновників. Податківці зможуть диктувати підприємцям ціни купівлі і продажу сировини та матеріалів. Також викликає серйозні заперечення норма про запровадження непрямих методів визначення податкових зобов'язань. Оскільки і вона не деталізована, це може призвести до необґрунтованого втручання податківців в особисте життя підприємців. Особливо багато недоопрацювань міститься у другому розділі кодексу, який регламентує питання адміністрування податків, прав та обов’язків платників податків та податкових органів. Наприклад, тепер співробітники ДПАУ отримують право допросити співробітників чи власників підприємств і, навіть, призводити обшук у них вдома – без санкції суду. В цілому проект кодексу не передбачає зручної для підприємців процедури узгодження податкових зобов’язань. А податківці отримують право безакцептного, тобто без згоди підприємця, списання коштів з рахунків підприємств. Крім змін зазначених процедур, необхідно створити врівноважені умови для зростання економіки. Я пропоную: - знизити ставки податку на прибуток підприємств і прибутку на добавлену вартість не тимчасово, на три роки, а на постійній основі; - кардинально змінити механізм адміністрування ПДВ, запровадивши процедуру автоматичного відшкодування податку; - одночасно з проведення податкової реформи провести амністію капіталів в Україні, щоб позбавити підприємців від ризику націоналізації і експропріації своїх активів. Також з тексту кодексу потрібно вилучити норми по адмініструванню податків, які різко погіршують положення платників податків. Серед них: - дозвіл податковим органом проводити позапланові перевірки без рішення суду; - норми, спрямовані на обмеження банківської таємниці. Після прийняття Податкового кодексу положення підприємців повинно, як мінімум, не погіршиться, в порівнянні з діючим законодавством. Можна використати досвід Казахстану. Податковий кодекс цієї країни, підготовлений із залученням висококласних міжнародних експертів і прийнятий кілька місяців тому, рахується зразковим серед країн СНД. Його можна було б прийняти за основу для розробки українського податкового законодавства. Уже очевидно, що часу до закінчення поточної сесії Верховної Ради (9 липня), недостатньо для повноцінної підготовки Податкового кодексу України. Я рекомендував би уряду відмовитися від ідеї форсованого прийняття цього документу і перенести голосування за проект Податкового кодексу в другому читанні на осінь для того, щоб у спеціалістів, депутатів і підприємців був час для якісного доопрацювання цього документу.