Віталій Бевзюк: КС "Мрія" у своїй діяльності прагне бути ближче до людей

Кредитні спілки в Україні поступово і впевнено займають своє місце серед суб'єктів фінансового ринку. Нині в державі їх уже понад 700, і вони
об'єднують більш як 800 тисяч членів. Одна з них - кредитна спілка "Мрія", заснована сім років тому в Ужгороді. Нині вона - серед найпопулярніших на
Закарпатті. До неї входить понад десять тисяч дійсних членів. Тільки за десять місяців цього року активи "Мрії" зросли від 5 мільйонів 500 тисяч гривень до більш як 12 мільйонів. Про складові популярності - розмова з головою спілки Віталієм БЕВЗЮКОМ. - Чи не найскладнішою проблемою нашого тановлення було подолання недовіри людей до різних фінансових структур, - каже Віталій Євгенович. - Досягнуто цього за рахунок відкритої для всіх і, як нині стало модно говорити, прозорої фінансової діяльності. З огляду на це ми заснували навіть власне друковане видання - газету "Кредитний вісник".

До нашої кредитної спілки входять громадяни, котрі не вигідні комерційним банкам. Не таємниця, що останні орієнтуються на максимальну рентабельність і високі прибутки. Оскільки за юридичним статусом кредитна спілка -

неприбуткова фінансова структура, то наша мета - не прибутковість, а доходи шляхом розширення спектра послуг, і насамперед - у сільській місцевості. Саме завдяки цьому, а ще гнучкості й мобільності у кредитуванні малого бізнесу,

фермерства, у споживчому кредитуванні й забезпеченні фінансовими послугами

сільського населення, ми зайняли свою нішу в конкуренції з банками.

- Але ж без доходів існування, а тим паче розвиток будь-якої структури неможливі.

- Неприбуткова діяльність не означає, що вона збиткова. Наші функції - надання послуг за собівартістю, а також надання послуг власникам - клієнтам та здійснення ними управління і контролю. Варто нагадати, що до прийняття

Закону "Про кредитні спілки" вони мали статус громадської організації, тобто своєрідної каси взаємодопомоги. Згаданий закон надав кредитним спілкам іншого юридичного статусу, визначивши їх як "неприбуткові організації, засновані фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки". Водночас кредитна спілка для своїх членів є і фінансовою установою, і громадською організацією.

І це визначає її неприбуткову соціально-економічну природу.

У своїй діяльності прагнемо бути ближче до людей, котрі потребують нашої підтримки і допомоги. Нині маємо 21 відділення у райцентрах і містах та 7

представництв у віддалених селах, зокрема й у таких, як високогірна Волосянка Великоберезнянського та Ясіня Рахівського районів. Останнім часом "Мрія" розширила свій вплив і на інші регіони - Львівщину, Волинь, Київщину, Хмельниччину, Дніпропетровщину. Маю на увазі не обласні центри. Стратегічний напрям -сільська глибинка. Тож якщо держава сьогодні лише декларує допомогу селу, ми це робимо практично.

- І на яких засадах?

- Добре відомо, що без коштів хату не відремонтуєш, пральну машину не купиш, а без техніки поле не обробиш. Для тих, хто хоче придбати її, спілка здешевлює кредити на п'ятдесят відсотків. Якщо трактор коштує, приміром, двадцять три тисячі гривень, оформляємо кредит на 26 тисяч терміном на п'ять років. Цей відсоток для сільгоспвиробника становить три тисячі гривень і протягом п'яти років не є обтяжливим для фермера. Підтвердження цього -

техніка, що придбана через "Мрію", уже працює на полях шести районів Закарпаття. Ми до мінімуму спростили систему оформлення кредитів, і

сільгоспвиробникові не треба проходити конкурсну комісію на їх отримання, як цього вимагають банки. Йому достатньо надати документи про те, що кредит він бере на виробництво сільськогосподарської продукції.

Спілка, окрім підтримки фермерських та особистих селянських господарств, надає кредити підприємницькі та споживчі, а також на ремонт та реконструкцію житла тощо. Загалом із початку року люди отримали майже 18 мільйонів гривень кредитів. Для тих, хто звертається до нас по них по кілька разів, надаємо знижки. Те саме стосується пенсіонерів. Чимало з них висловлюють бажання отримувати пенсії саме через спілку. Це дало б змогу спрощувати погашення кредиту, і ми готові надавати такі послуги. Проте Пенсійний фонд гальмує розв'язання цього питання, хоча це було б для людей похилого віку не тільки зручно і вигідно, а й не позбавляло б їх одного із конституційних прав - права вибору. А чому б не узаконити кредитним спілкам право надання їхнім

членам інших послуг - приймання плати за землю, телефон, радіоточку, електроенергію, оформлення грошових переказів тощо? Як дістатися засніженої

зими до райцентру мешканцеві тієї ж Волосянки, де навіть влітку дороги та сполучення - проблема, щоб внести плату за використану електроенергію? А

зробити це можна було б удома, у представництві кредитної спілки.

- Віталію Євгеновичу, "Мрія" однією з перших відгукнулася на прохання обласної влади допомогти медичним закладам, школам, дитсадкам...

- Доброчинність - пріоритетний напрям діяльності кредитної спілки. Ми підтримали матеріально початкову школу в селі Андріївці Ужгородського району, Міжгірську загальноосвітню школу, дитсадок в Іршаві, мешканців будинку-інтернату в селі Тур'їх Реметах Перечинського району, вихованців медико-соціального реабілітаційного центру "Дорога життя" в Ужгороді, а на початку цього навчального року заснували п'ять іменних стипендій для студентів Ужгородського національного університету із малозабезпечених сімей гірських районів.

- Отже, нині вже нема потреби доводити необхідність кредитних спілок?

- Безперечно. Хоча б тому, що за останні два роки ми створили 70 нових робочих місць, і тепер у "Мрії" працюють сто чоловік. До Пенсійного фонду до кінця року буде переказано 300 тисяч гривень. І ще таке. Українські кредитні спілки вступили до міжнародного об'єднання кредитних спілок Канади, Польщі, Німеччини. Підписано меморандум про порозуміння. Мета - підтримання процесу консолідації та якісного перетворення руху кредитних спілок, сприяння розвиткові єдиної національної моделі системи кредитних спілок України. Однак треба йти далі. Маю на увазі створення банку, який обслуговував би кредитні

спілки, сприяв розширенню спектра їх послуг

Іван ГУДЗОВАТИЙ, м.Ужгород, "Голос України", №1712, 17.12.2005.
За позикою — у кредитну спілку «Мрія»
Ужгородский кредитный союз "Скарбниця" получил статус финансового учреждения
У закарпатському селищі Тересва обікрали кредитну спілку
Хуст. Кредитна спілка „Нарцис” турбується про підростаюче покоління