У самому серці Рахівського району знаходиться село з цікавою назвою «Богдан»

Розміщене за 15 кілометрів від районного центру і є доволі великим. У ньому проживає понад 4000 мешканців. Перші відомості про с. Богдан належать до першої половини ХVІІІ століття. А з 1770 по 1777 рік відбулось основне формування села. Сюди переселились мешканці міста Рахова та з інших сіл.

Основною причиною було те, що в селян забрали землі й віддали німецьким колоністам. Також вагому частину населення становили «дезертири» і «втікачі» з Галичини та з інших українських земель, які в той час були розділені кордонами. Беручи більш сучасніші часи, то 14 вересня 1944 року с. Богдан було визволене від німецьких загарбників солдатами Червоної армії. І вже в 1946 році разом з іншою територією Закарпаття ввійшло до складу Української СРСР.

Сьогодні ж мешканці с. Богдан, або, як вони ще себе називають, «богданці», живуть своїм життям, шануючи звичаї та традиції краю. Тут знаходяться Богданське та Щаульське лісництва Рахівського державного лісгоспу, де й працює основна маса населення. На місці колишнього колгоспу «8 Березня» функціонують пилорама та склад продуктів, де також задіяна певна кількість людей. У селі добре розвинуті й освітня та культурна сфери. Наявні загальноосвітня середня школа, дитячий садочок, дві бібліотеки (місцева та шкільна), Будинок культури із залою на 320 осіб, де знаходиться філіал Рахівської дитячої музичної школи. Спортивне життя розгортається на діючому футбольному стадіоні, а взимку на гірськолижній базі «Олеся». Через с. Богдан проходять важливі туристичні шляхи, а саме до хребта Чорногора та до найвищих вершин України, зокрема Говерли, Петроса, Піп-Івана. Так, село друге в області почало розвивати власні туристичні послуги завдяки підтримці Швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства в Закарпатті «Forza». За цим проектом була проведена інвентаризація сільських атракцій, і, як виявилося, с. Богдан може надати доволі великий спектр послуг із відпочинку. Також був розроблений індивідуальний план заходів із розвитку сільського туризму та проведено декілька тренінгів для власників сільських садиб. Наразі діє 7 так званих «туристичних садиб», які отримали екосертифікацію і мають право поселяти в себе туристів. Цією туристичною справою зацікавилися й інші мешканці Богдана. В центрі села оформлений стенд, де знаходиться інформація про садиби, які надають послуги, та можливі варіанти проведення дозвілля: піші походи в гори, відвідини військових бункерів, маршрути для велотуризму. В цьому проекті залучені й народні умільці, котрі власноруч створюють різні цікаві речі, тому туристи завжди можуть придбати собі сувенір на згадку про цю місцевість. Незважаючи на розвиток туризму, все ж таки велика кількість населення с. Богдан перебуває на заробітках за кордоном, переважно в Росії, Чехії, Словаччині, або інших регіонах України. Сезонним підробітком є збір грибів, чорниці, ожини, малини, які в подальшому здають оптовим покупцям. Одиниці ж займаються вівчарством. Це сезонна робота і доволі важка. Тому не дуже багато людей беруться за неї, вигідніше, зокрема у фінансовому плані, податися за кордон на заробітки.

От так живуть «богданці» у славному гірському селі Богдан, розуміючи, що розвиток туризму – це дуже перспективна та прибуткова справа…

Богдан КУЛЬЧИЦЬКИЙ

«Карпатський Об’єктив»