Закарпаття має чудові природно-кліматичні умови для розвитку садівництва і плодоовочівництва

У четвер в Ужгородському прес-клубі відбулося засідання на тему «Проект аграрного маркетингу: підсумки 3-річної діяльності та аналіз стану плодоовочевої галузі Закарпаття». Акцентувалася увага на тому, що регіон має чудові природно-кліматичні умови для розвитку садівництва і плодоовочівництва. Адже, наприклад, овочі тут достигають на 3-4 тижні раніше, ніж у сусідніх областях.

Як розповів координатор Закарпатського офісу Проекту аграрного маркетингу Роман Сало, у гірському краї площа земель, зайнятих плодоовочівництвом, у шість разів менша, аніж землі під зерновими, однак «овочевий» прибуток перевищує прибуток від зерна майже удвічі. Тому фахівець вважає овочівництво доброю можливістю для закарпатців отримати прибуток.

«Минулого року ПАМ надав понад 2300 індивідуальних консультацій закарпатським аграріям, ми провели 10 семінарів, 10 круглих столів, 220 робочих зустрічей, 6 презентацій. Закарпатські фермери з кожним роком все активніше розвивають свою справу, більшість із них мають мобільні телефони, 4-5% користуються Інтернетом, що дозволяє їм щотижня отримувати оперативний моніторинг цін, іншу важливу інформацію», — сказав Роман Сало.

Окремі фермери вже працюють під конкретні замовлення сировини переробниками. Цілі села у Закарпаття, за давньою традицією, спеціалізуються на окремих культурах: Заріччя, Сільце — на ранній капусті, Широке — полуниця, Добронь — рання картопля, Нове Давидково — хрін. Роман Сало закликав журналістів працювати над створенням бренду закарпатським полуницям, капусті, яблукам. Стратегічною культурою для області обіцяє стати огірок, адже 75% місцевих заводів працюють саме з цим овочем. На жаль, досі закуповують його в Угорщині і навіть Індії. Враховуючи це, ПАМ провів спеціалізований семінар та готує демонстраційне поле з різними гібридами культури та новітніми технологіями її вирощування. Роман Сало стверджує, що значного розвитку на Закарпатті набуває також садівництво. Старі сади вичерпали себе, їхні дерева часто уражені хворобами. Минулоріч в області висаджено 110 га нових інтенсивних садів — на карликових і напівкарликових підщепах. Найбільшою популярністю користується яблуко. До речі, висушуючи яблуко та чорнослив, фермер з с. Буштино вийшов на ринок Боснії та Герцеговини, куди щомісяця направляє 2 каміони сухофруктів. Нещодавно у Буштині також налагодилося виробництво чорносливу у шоколаді. Перша партія продукту готується до відправки у Київ, тому невідомо, чи вдасться спробувати ласощів землякам.

Законодавцем агроцін в області залишається оптовий ринок в Мукачеві. Ще один відкрито у Виноградові, а в обласному центрі, на жаль, не вистачає місця для такого ринку, що гальмує розвиток збуту та процес зниження цін. Останнім часом, свідчать фахівці, значна частина овочевої продукції прямує в санаторії та з розвитком зеленого туризму до агроосель.

Цього року ПАМ планує провести 3 заходи на демонстраційних полях — з вирощування ранньої капусти (Заріччя), тепличних помідорів (Сасово), огірків (Лучки). Світові виробники для таких експериментів безкоштовно надають зразки насіння та засоби захисту, а фермери мають змогу порівняти їх якість та ефективність. В Україні традиції насінництва, на жаль, втрачено, каже Роман Сало. Ніжинський огірок, наприклад, вже не витримує екологічної напруги, оскільки штами хвороб значно прогресують. Українські овочі зростають здебільшого із німецького, голландського, французького насіння.

Незважаючи на прийнятий в Україні закон про дорадчу службу, досі така діяльність не має державного фінансування підґрунтя. В області діють лише дві дорадницькі структури — ПАМ та «Терра Деі» (перша фінансується Американським урядом через USAID, друга — за рахунок голландських організацій). Тоді як, наприклад, у Польщі у кожній гміні (приблизно наш район) державою фінансується діяльність 50-60 дорадників.

ПАМ окрім безкоштовних консультацій, семінарів та ринкової інформації надає закарпатським фермерам також послугу зі складання бізнес-моделей, що дозволяє прорахувати усі вигоди та небезпеки і визначити, яка культура при капіталовкладенні 1 грн дасть прибутку на суму понад 2,5 грн. Минулого року закарпатський фермер навіть отримав банківський кредит під таку бізнес-модель. Крім того, ПАМ має можливість надавати гранти об’єднанням сільгоспвиробників. Так, у гірському закарпатському селі Луг вже отримали можливість закупити обладнання для виготовлення бринзи (цех на базі Асоціації товаровиробників відкриють вже у середині травня), а Асоціація товаровиробників у с. Іза Хустського району отримає холодильне обладнання для зберігання плодоовочевих продуктів.

Олександр Коваль, спеціаліст з маркетингу Закарпатського офісу ПАМ розповів про роботу Проекту щодо просування закарпатських агротоварів на ринки. За його словами, закарпатське фермерство на разі майже не має доступу на світовий ринок, однак активно виходить на український рівень. Закарпаття постачає зокрема ранню капусту на Захід та Північ країни, іншу територію «обслуговує» Херсонщина. Олександр Коваль каже, що закарпатські фермери наразі мало уваги приділяють формуванню ринкового вигляду своєї продукції, тоді як посередники саме на сортуванню та фасуванню продуктів заробляють до 70 % їх вартості: «В Україні з’явися покупець, який готовий платити більше за якісну продукцію із привабливим виглядом. Закарпатські плодоовочівники поступово стають на шлях об’єднання з метою зменшення витрат і професійнішого підходу до аграрного маркетингу». У планах ПАМу — налагодження ринкових контактів закарпатських підприємств із Білоруссю та Прибалтикою.

Людмила Дзямко, спеціаліст з ринкової інформації Закарпатського офісу ПАМ повідомила, що прогноз на 2006 рік щодо усіх овочів та фруктів в Україні вже протягом місяця буде розміщений на сайті Проекту. Щодо цін, то через малоземельність краю, малу масштабність виробництва і віддаленість від великих оптових ринків у Закарпатті вони відрізняються від інших регіонів. Крім того, подорожчанню натурпродуктів сприяє підняття цін на енергоносії, витрати на транспортування продукції, все дорожче в області коштує оранка та органічні добрива. У Заріччі, наприклад, машина гною коштує 300 доларів, дефіцитом є і курячий послід, який сюди завозять аж з інших областей. Крім того, лише 3 % виробників Закарпаття — фермери. Решта — власники особистих селянських господарств, яких налічується понад 300 тисяч. А це не сприяє застосуванню передових технологій на великих площах.

Проект аграрного маркетингу виконується в Україні з березня 2003 року компанією Land O'Lakes, Inc. за фінансуванням Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). ПАМ зміг довести, що сільське господарство в Україні може бути прибутковим, якщо виробник професійно підходить до свого бізнесу, вміє користуватися якісною ринковою інформацією і постійно працює над підвищенням ефективності своєї діяльності.

Клієнтами закарпатського офісу ПАМ є 77 фермерських господарств, 25 приватних виробників плодоовочевої продукції, 14 переробних підприємств, 5 операторів гуртової торгівлі, асоціація фермерів, 5 сільськогосподарських кооперативів, заклади роздрібної торгівлі та громадського харчування. Проект ініціював створення на Закарпатті близько 250 нових сезонних робочих місць. Вартість фактичних продажів овочевої, фруктової продукції підприємств клієнтів за сприяння ЗО ПАМ за рік склала близько 3,5 млн. грн. Учасниками навчальних заходів, організованих ПАМ, стали 888 фермерів, представники 9 переробних підприємств, інші.