Міжнародні іспити лісівники Закарпаття склали успішно!

Лісове господарство, як і все наше суспільство, нині перебуває у вирі реформ. Але щоб не вдаватися до статистики, а дізнатися, як ці нововведення "прищеплюються" в реальному житті, ми звернулися із низкою запитань до заступника начальника Закарпатського обласного управління лісового господарства Володимира КІЧУРИ.

— Володимире Петровичу, насамперед, які конкретні дії фахівця передбачає поняття "засади сталого розвитку лісового господарства"?



— Наше обласне лісогосподарство завжди йшло "попереду паровоза" під час різних реформувань, тому набивало собі багато ґуль.

Але нині маємо солідну школу лісового господарства, добрих фахівців. За останні роки помітний великий поступ із впровадження засад сталого розвитку лісового господарства. А це означає, що використання ресурсів має бути безперервним) невиснажливим. Темпи відновлення і темпи рубки врівноважені. А в нашій області темпи накопичення запасів лісу перевищують темпи вилучення ресурсу.



— Тобто ця реформа не зовсім нова для нашого лісового господарства?



— Ми вже давно маємо сталий розвиток у користуванні ресурсами лісу. Але тепер робиться наголос на екологічних пріоритетах у веденні лісового господарства. Йде мова про переформування одновікових деревостанів у різновікові. Спробуємо проілюструвати це на прикладі суспільства. Якщо, приміром, матимемо одновіковий ліс, це теж саме, що мати одне покоління людей, дочекатися, поки воно змужніє, виросте, а після його відходу чекати, поки сформується наступне. Але суспільство через те й сильне, що має прадідів і правнуків. Ліс має складатись з різновеликих, різновікових дерев. Одні екземпляри можуть відпадати природно, а на їхньому місці виростуть молоді. І такий ліс існує вічно, це пра-лісова стадія розвитку. Він уже може існувати й без людини.



— Як бути у так званих захисних категоріях лісів?



— У висадженнях, що покликані виконувати переважно природоохоронні функції, іноді виникають проблеми, пов'язані з невідповідністю статусу території із насадженням, що має забезпечувати дотримання цього стану. Наприклад, біля річок мають зростати захисні ліси, що виконують переважно водоохоронні, ґрунтозахисні та інші функції І найважливіше тут, аби насадження постійно функціонувало при оптимальних лісівничо-таксаційних показниках. А сталось так, що колись у буковій зоні посадили ялину, насадження якої для даних умов буде похідним і при досягненні критичного віку обов'язково деградує. Тобто наданий статус не "забезпечує" постійного функціонування похідного дерева. Мусить здійснитися заміна похідного насадження на корінне. Коли дерево ослаблене, його атакують шкідники, найбільше короїди, у спекотне літо ці короїди просто розкошують. Але, на превелику радість, таких спалахів хвороб, з якими б не могли справитися, не було. Про це свідчать показники динаміки нашого лісового фонду. За останні 50 років накопичення запасів деревини становить 75 млн. кубометрів. Наші ліси по запасах на одному гектарі по продуктивності - найкращі у Європі. І це значить, шр лісівники не протистоять екологічним пріоритетам.



— А як ведення сталого розвитку лісового господарства оцінюється світовою спільнотою?



— Ми використовуємо досвід європейських країн, найбільше, звичайно, Швейцарії, яка вважається однією з держав, де найкраще ведеться лісове господарство. І визнанням того, що ми ведемо своє лісове господарство нормально, став той факт, що всі наші 18 державних підприємств витримали екзамен із міжнародної сертифікації лісів. Міжнародна організація - наглядова лісова рада (РЗС) - випрацговала такі вимоги, відповідно до яких має вестися лісове господарство. Приїхали експерти, оцінили роботу кожного державного підприємства і визнали її позитивною. Таким чином ми отримали оцінку в міжнародному вимірі. Сертифікат нам дали у 2005 році у вересні. А в нинішньому, у травні, був проведений контрольний аудит, який підтвердив право мати міжнародний сертифікат.



Розмовляв Роман Петрів.