Бермудський трикутник для... безнадії

Чимало закарпатців "утікають" на заробітки в інші області та за кордон, просто-на-просто не знаючи, що і в рідному краї можуть знайти належну царину для застосування своїх сил. Уповні підтвердив цю тезу Ужгородський міський центр зайнятості, який, за сприяння Ужгородського міськвиконкому, організував у просторому спорткомплексі "Юність" обласного центру "Ярмарок вакансій". Захід був незвичний, тому директор центру Сергій Олексіюк не подивувався велелюдній юрмі - молоді, випускникам шкіл та профтехучилищ, людям середнього віку, котрі опинилися без роботи "на мілині". Відкрив захід міський голова Віктор Погорєлов:

- Сьогоднішній ярмарок вакансій вочевидь демонструє актуальність його проведення, тому що завжди першочерговим є інформування населення, наближення його до роботодавця, можливість надання різноманітних послуг у сфері зайнятості.

- Впевнений, що такі масові ділові зустрічі, - доповнив його директор обласного центру зайнятості Іван Голубка, - як "Ярмарок вакансій" або акції на зразок "Знайдемо роботу разом" допомагають створенню сприятливого клімату на ринку праці, а тому віднині повинні стати регулярними. Закликаю до цього керівників міста, роботодавців, навчальні заклади, які готують відповідні кадри для наших промисловості, освіти, охорони здоров'я, інших галузей, де завжди потрібні розум і невтомні робочі руки.

Голова правління ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика", депутат обласної ради Мирослава Каламуняк переконливо перерахувала присутнім усі на світі причини, чому варто обрати для співпраці її рідне підприємство:

- У нас - висококваліфікований персонал. Спеціалісти фабрики володіють іноземними мовами. Бо цьому сприяв п'ятдесятилітній досвід роботи на вітчизняних покупців та десятирічна співпраця із замовниками Англії, Франції, Італії, Німеччини та інших країн, а також - унікальне економічно-географічне розташування на кордонах чотирьох східноєвропейських країн: Словаччини, Угорщини, Польщі, Румунії.

Відтак дівчата з групи "Шанс", котра діє при швейній фабриці, продемонстрували осінню колекцію виробів. Одночасно в спорткомплексі на всю потужність працювали консультативні пункти, де юристи і працівники центру зайнятості Ужгорода розмовляли з тими, хто шукав роботу, реєстрували для працевлаштування на обраному підприємстві. А вибір був широкий - українсько-польське ТОВ "Гроклін-Карпати", українсько-японське ТОВ "Ядзакі-Україна", ВАТ "Ужгородхліб", ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика", ВАТ "Ужгородська взуттєва фабрика", ВАТ "Машинобудівний завод "Тиса" тощо.

- Центр зайнятості надає соціальні послуги населенню з тимчасовим статусом безробітного та іншим верствам, котрі шукають роботу, - говорить заступник директора Ужгородського міського центру зайнятості Петро Фолтин. - Свої пропозиції формуємо з офіційних даних роботодавців. Вони - наші найперші партнери, адже є і платниками в Фонд загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття. З нього здійснюються нами соціальні виплати. Найрозповсюдженіша форма допомоги - безробітним протягом 360-ти календарних днів, а шкільним випускникам, військовослужбовцям строкової служби, звільненим у запас, котрі ще не працювали, протягом 180 календарних днів. Статус офіційного безробітного визначаємо вже на восьмий день після їх реєстрації. Аби припинити виплати, особи зразу повинні заявити, що вони вже працевлаштовані. Буває, що і не заявляють, щоби "трохи розбагатіти". Але роботодавці протягом десяти днів подають списки, хто в них останнім часом улаштувався на роботу - і люди з нечистими намірами хутко виходять на чисту воду. Коли ж ні особа, ні роботодавець про це не заявляють - то і так знаходимо таких, і в разі чого протягом півроку такий горе-трудівник не має права реєструватися в міському центрі зайнятості.

- Сприяє таким центрам, як наш, по всій державі, - продовжує Петро Дезидерович, - перехід на Єдину технологію обслуговування незайнятого населення - ЄТОНН, за якою почало здйснюватись обслуговування на теренах усієї України. Видана й однойменна книга, потрібна в роботі. В передмові, до речі, сказано, що велику допомогу при її підготовці надав Ужгородський міський центр зайнятості.

…Дійсно, до 2000-го кожен центр зайнятості крокував своїм власним путівцем. Мета одна, а шляхи до неї часто не вирізнялись ефективністю. Тепер під руками фахівців давно апробовані в білому світі моделі роботи з клієнтами. Вчать навіть техніці самостійного пошуку роботи. Спеціаліст-психолог навчає кожного, як розмовляти з роботодавцями, писати резюме, яку інформацію використовувати. Спільно складається план самостійного пошуку роботи. Адже, після "совкового" нівелювання особистості, велика маса людей просто не володіє елементарними навиками комунікабельності, дехто на людній вулиці не здатен дізнатися, котра зараз година.

- Ужгородський міський центр зайнятості, - говорить його директор Сергій Олексіюк, - робить людей комунікабельними. Ми розкомплексовуємо всіх. Сприяє цьому й те, що навчальні групи - невеличкі, по вісім-дванадцять чоловік. У процесі спілкування між собою наші пришельці із джунглів власного "его" веселішають і бачать, що нічого жахливого в їх ситуації не таїться…, і зазвичай уже в перші три місяці працевлаштовуються. А щоби наш Бермудський трикутник для безнадії мав міцні грані, не чекаємо з моря погоди. Пропонуємо роботодавцям, за кошти нашого центру, готування майбутніх працівників прямо на їхньому виробництві. Ніякої відповідальності, кабальних зобов'язань при цьому роботодавці на себе не беруть. Але відмовитися від працівника, котрого самі ж виростили, як правило, потім не можуть. А коли ж претендент поводить себе кепсько - трудовий кодекс не втрачає сили. Та повного двостороннього зв'язку з роботодавцями, на жаль, ще немає. До ідеалу далеко.… Та головне - прагнути до нього! Василь ЗУБАЧ